Головна
 

Рабіновичу "капнула" дещиця НТВ

25 квітня 2001, 10:36
0
4

"Український олігарх з ізраїльським паспортом вирішив бороти за свободу слова в Росії", пише в передмові до інтерв'ю з Вадимом Рабіновичем "Московський Комсомолець". "Зараз по кількості скандальних публікацій і різного роду "викриттів" Рабинович може посперечатися з будь-яким російським олігархом", пише газета.

Вадим Рабінович, президент Всесвітньої асоціації російськомовної преси, зі своїх 48 років дев'ять провів у місцях не настільки віддалених (1982 року радянський суд присудив його до 14 років висновку за "економічні зловживання в особливо великих розмірах").

За п'ять років до закінчення терміну майбутнього мільйонера звільнили і цілком виправдали. Зараз по кількості скандальних публікацій і різного роду "викриттів" Рабінович може посперечатися з будь-яким російським олігархом.

Однак поговорити з ним виявилося на подив просто - досить було дзвінка на його мобільник. Зустрілися ми в одному із самих престижних будинків Тель-Авіва, "Бейт Тавер", де розташувався офіс його компанії "Медіа Інтернешнл Груп". Приводом для зустрічі стала звістка про те, що Рабінович купує частку Гусинського в НТВ.

- Вадиме Зіновійович, на Україні у вас кілька газет, телеканал, радіостанція. В Ізраїлі газета, журнал, найбільший російськомовний портал. Навіщо вам знадобилося ще і НТВ?

- Це питання бізнесу. Ми справді зробили пропозицію групі Гусинського продати нам пакет акцій. За цією пропозицією немає ніякої політики. І вже тим більше ні "підступної руки Москви", про яку було написано в "НГ". Йдеться про бізнес і економічну доцільність. Наскільки це реально сьогодні, сказати важко. Працюють юристи. В кожному разі наша позиція грунтується на тому, що свобода слова, свобода ЗМІ - пріоритет будь-якого демократичного суспільства.

Якщо цієї умови можна буде дотримати і якщо всі сторони, що беруть участь у цьому бізнесі, зуміють досягти взаєморозуміння, ми будемо дуже ради. Поки я можу сказати одне: якщо ми зуміємо внести хоча б маленький внесок у те, щоб глядачі НТВ опинилися у виграші, будь-яка угода буде виправдана. Але мені б не хотілося забігати вперед. Давайте поговоримо про це пізніше.

- Невелика зовнішня подібність з Березовським спричинила те, що журналісти охрестили вас "українським Бабом". Як ви самі відноситеся до подібного порівняння?

- Свого часу я дуже чітко виразив відношення до таких порівнянь. І вже довгий час мене ніхто так не називає...

- І ви не вважаєте себе олігархом?

- Я вважаю, що на Україні олігархів немає. Існує навіть такий анекдот: "Чим відрізняється російський олігарх від українського? Відповідь - це те саме, тільки в українського олігарха немає грошей". Російські олігархи відбулися на тому, що осідлали в державі великі сировинні галузі. А на Україні сировини немає. Тому олігархи в нас дуже скромні і дрібні. А що стосується мене, то я вже років три активний, серйозний бізнес на Україні не веду.

- Як же тоді бути з публікаціями про Миколаївський глиноземний комбінат, один із основних постачальників сировини для російської алюмінієвої промисловості. Російські й українські ЗМІ тоді заявляли, що він перейшов під повний контроль Вадима Рабіновича, групи TWG і Бориса Березовського?

- Я прочитав кілька таких повідомлень. В одному з них навіть було написано, що Рабінович узяв російську алюмінієву промисловість за горло. Мені залишається тільки з жалем констатувати, що не маю ніякого відношення ні до алюмінієвої промисловості, ні до Миколаївського глиноземного заводу. Щоправда, був там один раз, років сім тому, розмовляв з директором Мішиним, випив з ним пляшку горілки і виїхав. Більше я цей завод не бачив.

- На чому ж тоді сьогодні робить гроші "скромний український олігарх"?

- Роблю гроші? Я їх уже не роблю, я їх витрачаю. Витрачаю на Інтернет. Сьогодні мені цікавий Інтернет-проект, і я цим займаюся. Крім того, у мене є бізнес, який приносить прибуток. Працює страхова компанія, працюють найбільші на Україні рекламні фірми, найбільша мережа зовнішньої реклами. Загалом, щось потроху крапає...

- Політика входить у сферу ваших інтересів?

- Політика ніколи не входила в сферу моїх інтересів. Якби я допустив для себе цю думку хоча б на п'ять хвилин, то давним-давно, узявши паспорт, обрався б, наприклад, в український парламент. І слово честі, пройшов би по будь-якому окрузі. Але в мене вже сім років немає українського паспорта. У мене тільки один паспорт - ізраїльський.

- Торік служба безпеки України заборонила вам повертатися в Київ. У ЗМІ з'являлися повідомлення, що це було на руку Березовському, який в той час активно боровся за вплив на передвиборчий штаб Кучми. Українські журналісти стверджують, що, підтримавши реального кандидата на президентську посаду, вони розраховували натомість одержати доступ до деяких великих підприємств України?

- Може бути. Я не в курсі справи. Моя версія набагато простіша. Прочитавши, що мені заборонили в'їзд, подав офіційні папери. В'їзд дозволили. Я приїхав у Київ, прийшов у Службу безпеки. Чотири години там з ними провів, але так і не зрозумів, для чого викликали. Жодного питання не задали, ніяких претензій не висловили...

Очевидно, це справді була якась політична інтрига. Але мене це по великому рахунку не цікавить, я не детективне агентство. Звичайно, у мене є голова. Звичайно, я про щось догадуюся. Але я не хочу брати участь у всьому цьому. Скасували в'їзд? Скасували. Захочуть закрити в'їзд? Закриють. Але світ на цьому клином не зійшовся.

- А інший скандал, коли вам і президенту "Нордекса", Григорію Лучанському, після зустрічі з президентом Клінтоном раптом вирішили більше не надавати в'їздну візу в США, це теж неправда? Один з колишніх директорів ЦРУ заявив, що ви, жертвуючи кошти на передвиборчу кампанію президента, порушували американський закон про партійне фінансування.

- Я прочитав дуже багато речей про себе. Наприклад, що купив місце на Арлінгтонскому цвинтарі, дав грошей у борг Клінтонові і ще щось...

Повірте, разом з Лучанським я ніколи в житті не зустрічався. І на моїй зустрічі з Клінтоном його не було. Це була зустріч у Майамі, що її мені влаштував президент компанії "Вестерн Юніон" Бен Лібор. Зустрічався я з колишнім американським президентом 10 хвилин, причому при величезному скупченні народу. Після цього я ще двічі був у сенаті Сполучених Штатів, зустрічався з багатьма сенаторами. І в мене не було ніяких проблем з американцями. І досі немає ніяких заборон на в'їзд. Я просто туди не їздив.

- Але подібні твердження не можуть виникнути на порожнім місці.

- Я не знаю. Про мене увесь час розповідають якісь казки. Я пішов навіть спеціально в американське консульство на Україні і говорю: "Поясніть, що відбувається? У мене є діюча віза в США до 2005 року, дайте папір, що вона не скасована".

А мене запитують: для чого ми маємо давати такий папір? Ну, я і говорю, у газетах читав про те, що Рабіновичу заборонений в'їзд у США. От, відповідають мені, і йдіть у газети за таким папером...

Моя американська віза дійсна до 6 квітня 2005 року, і ніхто нічого не скасовував. Востаннє, коли я був у Штатах, жоден з офіційних представників влади не обурився. Потім я прочитав у газетах, що я поповзом пробирався на територію США, шмигнув у сенат, виступив там і знову нелегально сховався...

- Цікава ситуація. Якщо ви говорите, що все це - газетні вигадки, чому в суд не підете?

- Перед виборами президента України одна з газет лідера соціалістів Олександра Мороза написала, що "ізраїльтянин, єврей і бандит це те саме". Я рідко вплутуюся в бійку. Але коли прочитав цю статтю, то сказав собі: всі мої можливості повинні бути поставлені на службу тому, щоб такі люди не отримали владу. Якщо до влади приходять цинічні люди, що сидять з тобою за столом і говорять одне, а виходячи на трибуну проголошують зовсім інше, то в країні може відбутися велике нещастя. А якщо ви пам'ятаєте, перед виборами в Мороза був найбільший рейтинг...

Я подав у суд на його газету. Виступав, мітинги влаштовував, видавав газети. За моїм переконанням, країна, де я народився і яку називаю своєю батьківщиною, гідна мати кращого президента, чим Олександр Олександрович Мороз. І я вважаю, що успішно впорався зі своїм завданням. Усе! Більше мене нічого не цікавить... Крім Інтернету.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах