Головна
 

Напіврозпад Чорнобиля

26 квітня 2001, 11:14
0
5

"Саркофаг може впати, а гроші на його зміцнення проїдаються", пишуть журналісти газети "Сегодня" на сторінках "Загальної газети", продовжуючи серію публікацій російської преси, присвячених річниці чорнобильської катастрофи.

ЧЕТВЕРТИЙ блок ЧАЕС, укритий бетонним саркофагом, зазвичай сприймається як вічний пам'ятник людським помилкам. Але "укриття", як його офіційно називають, не вічне, це тимчасова споруда, яка навіть не забезпечує герметичну ізоляцію радіоактивних руїн. Загальна площа щілин у ньому після багаторічних зміцнювальних робіт досі наближається до 300 кв. м. Несущі конструкції, які постраждали в катастрофі, можуть впасти від 4-бального землетрусу або й сильного урагану, і тоді за межі "укриття" знову вийде радіоактивний пил.

Під бетонним укриттям саркофага розкрита вибухом частина четвертого блоку являє собою нині суцільну купу руїн, засипаних 14 тис. тонн скинутого з вертольотів свинцю, доломіту, бору й інших матеріалів. Нижче рівня реактора - застиглі потоки високорадіоактивної лави, яка складається з переплавлених палива, бетону, піску і металу.

Після вибуху 2-метрова плита підстави реактора була втиснута вниз на 4 метри, кришка реактора вагою 3000 тонн стала на ребро, металеве обличкування стін обтиснуте вибуховою хвилею. Його дивовижна сила змусила припускати, що велика частина палива (близько 200 тонн) могла бути викинута в атмосферу, тим більше що усередині реактора, коли вдалося в нього заглянути, було порожнеча. Однак складні дослідження з різних методик усе-таки привели вчених до висновку, що велика частина палива залишилася усередині. На думку експерта з Курчатовського інституту доктора Олександра Борового, який займається Чорнобилем ледве не з першого дня, близько 180 тонн. Недавно закінчена трирічна робота російських і українських учених дала оцінку масі найбільш небезпечної для зараження навколишнього середовища паливного пилу - близько 30 тонн. Саме цей пил першим може потрапити з "укриття" у навколишнє середовище.

Але поки гроші, виділені Україні "всім миром" на нове укриття, проїдаються, а ми залишаємося осторонь. На підставі робіт "Комплексної експедиції" інституту ім. Курчатова і його спадкоємця - українського (але за участю багатьох курчатовських фахівців) МНТЦ "Укриття" був розроблений Shelter Implementation Plan (SIP). Під нього Україна одержала від західних країн 760 млн доларів. У міжнародну групу керування проектом з української сторони не ввійшов жоден знаний вчений або інженер з тих, які займалися проблемою, - самі чиновники. Іноземна складова проекту також виявилася наповнена не стільки фахівцями, скільки чиновниками від науки, які одержують "за радіацію" зарплату, що її можна порівняти з президентською. До четвертого блоку ця публіка не підходить, успішно переписуючи роботи тих, хто весь цей час займався станом "укриття".

Нові результати, що раз по раз з'являються, їх цікавлять мало. Так, група експертів московського НДІ залізобетону тільки що закінчила унікальну оцінку стану несучих конструкцій усередині блоку. Як розповів "Сьогодні" один з керівників групи Володимир Соломонов, конструкції ослаблені, але здатні витримати масштабні роботи, зокрема, по видаленню паливомістких радіоактивних матеріалів. Це дуже важливо для України, яка сподівається вивезти їх із блоку і поховати. Проте результати досліджень групі довелося публікувати за свій рахунок. За три роки існування SIP тільки замінили дві самі ослаблені балки (витрати - 3 млн доларів). А на "управління" витратили, за деякими оцінками, уже близько 80 млн. У проекту немає наукового керівника; російські й українські фахівці, які віддали 15 років вивченню наслідків катастрофи, до розробок практично не залучаються. Небезпека того, що "укриття-2" або взагалі не побудують, або це буде далеко не оптимальна споруда, з кожним днем стає щодалі ймовірнішою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах