Головна
 

"Financial Times": над Києвом темніють хмари

27 квітня 2001, 08:16
0
3

"Вчора "пішли" у відставку українського прем'єр-міністра Віктора Ющенка, який орієнтувався на Захід і був прихильником ринкових реформ", пише в редакційній статті, присвяченій відставці Віктора Ющенка, Financial Times. "Перед Заходом встає дилема: якщо він спробує співробітничати з українським президентом Кучмою, то його звинуватять у підтримці неліберального режиму; якщо він займе тверду позицію, то ризикує штовхнути Київ в обійми Москви".

 Після того, як у четвер, 26 квітня 2001 року, був відправлений у відставку український прем'єр-міністр Віктор Ющенко, який орієнтувався на Захід і був прихильником ринкових реформ, Україна опинилася як ніколи далеко від досягнення політичної й економічної стабільності. Його відхід ускладнює Європейському союзу і Сполученим Штатам Америки встановлення приязних стосунків із Києвом і підвищує небезпеку того, що Україна стане дрейфувати в напрямку зближення з Росією. Це явно не відповідає інтересам Заходу. Росія від цього також нічого не виграє: Москві потрібні такі сусіди, у яких удома лад, і зовсім не потрібні збанкрутілі клієнти.

На Україні сьогодні дуже багато чого залежить від президента Леоніда Кучми. Він призначив п-на Ющенка прем'єр-міністром незабаром після власної перемоги на президентських виборах 1999 року, щоб додати до своєї корумпованої адміністрації привабливу особу. П-н Ющенко робив усе, що було йому до снаги, щоб запровадити в життя орієнтовані на ринкову економіку реформи, хоча в нього ніколи не було такої повноти свободи дій, яку давали його західним шанувальникам. Зрештою, навіть найм'якіші реформи п-на Ющенка роздратували п-на Кучму і його дружків, і ті дозволили парламенту розправитися з ним.

Тепер п-ну Кучмі слід вирішувати, що ж робити далі. Українська громадськість протестує проти загальних злиднів, офіційної корупції і зловживання владою й обурена нерозкритим убивством одного журналіста, який займався розслідуваннями. Президент України може вжити рішучих заходів до того, щоб розсіяти страхи громадськості. Чи ж він може спробувати пережити бурю в надії, що до майбутніх (у наступному році) парламентських виборів громадська думка повернеться до свого нормального пасивного стану. Швидше за усе він зробить друге. Навіть якби президент і хотів спонукати уряд до великої відкритості, малоймовірно, що його ділові дружки дозволять йому встати на шлях справжньої лібералізації.

Перед Заходом устає дилема: якщо він спробує співробітничати з п-ном Кучмою, то його звинуватять у підтримці неліберального режиму; якщо він займе тверду позицію, то ризикує штовхнути Київ в обійми Москви. Заходу варто ясно дати Києву зрозуміти, що він підтримує Україну, але при цьому продовжувати зберігати дистанцію у відносинах з п-ном Кучмою. Захід має дотримувати недавно взятого ним твердого курсу в питанні економічної допомоги - наполягаючи на тому, щоб були задоволені визначені умови її надання, які стосуються, зокрема, позик на потреби важливого енергетичного сектора, у тому числі й обіцяних кредитів на будівництво двох ядерних реакторів замість Чорнобильської АЕС.

Демократичні уряди західних країн не повинні дозволити втягнути себе в пряму опозицію п-ну Кучмі. Нехай п-н Ющенко вирішує, чи стане він тепер відкритим супротивником президента - можливість, на яку він уже натякав раніше. А українці самі повинні вирішити, чи хочуть вони підтримувати п-на Кучму чи боротися за право почати все з початку.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах