Головна
 

Завдання Європи - тримати погляд Києва поверненим на Захід

27 квітня 2001, 15:51
0
2

"Владна боротьба на Україні тільки на перший погляд стосується збереження своєї посади п-ном Кучмою і майбутнього ринкової економіки", пише журналіст британської Times Роджер Бойз. Автор статті вважає, що боротьба, яка спалахнула в Україні, насправді є частиною кризи державності, яка зачепила всі країни і регіони, які оточують Європейський Союз".

Вотум недовіри реформаторському уряду України, винесений парламентом, має пролунати тривожним сигналом для Європи.

Це більше, ніж просто якийсь театр у парламенті, де депутати скандалять і загрожують підпалити себе: Україна зараз безсумнівно є частиною дуги нестабільності, яка простягнулася через східні окраїни Європейського Союзу від Македонії на півдні до Калінінграда на півночі.

Канцлер Німеччини Герхард Шрьодер на початку цього тижня дзвонив президенту Кучмі і просив його зробити все, що в його силах, щоб підтримати Віктора Ющенка, свого прем'єр-міністра. Дзвоник був марним.

П-н Кучма може вдягатися в одяг реформатора, щоб спантеличити своїх критиків, однак він не зацікавлений у тому, щоб вижив його політичний супротивник, який править за справжнього реформатора. Чимало українських олігархів і бізнесменів, які займають неясну середню нішу між економікою і політикою, відчули загрозу, коли Ющенко пообіцяв легально закріплену ринкову економіку.

Владна боротьба на Україні тільки на перший погляд стосується збереження своєї посади п-ном Кучмою і майбутнього ринкової економіки. Направду вона є частиною кризи державності, яка зачепила всі країни і регіони, що оточують Європейський Союз.

Македонія і Боснія нездатні створити інститути, досить сильні для того, щоб обслуговувати багатонаціональну державу. Бєларус обрала шлях нестабільних післявоєнних держав Центральної Європи і проголосувала за "сильну руку", майже диктатора Олександра Лукашенка.

Калінінградська область, хоч вона і не є державою, також нестабільна: мілітаризована російська провінція, яка підігрівається невдоволенням армії, яку змусили вийти зі Східної Європи і практично позбавили ролі в проведенні зовнішньої політики.

Якщо армія побажає послати президенту Путіну який-небудь сигнал, то вона зробить це в Калінінграді. Необхідно також враховувати пікантний кордон з Польщею, яка є членом НАТО, і близькість її до щодалі ширшого Євросоюзу.Розширення Євросоюзу на схід більше сприяє зростанню напруги, ніж установленню стабільності і добробуту. На Заході розширення Євросоюзу є сильним аргументом у передвиборчій політиці. І ліві і праві консерватори подумали, що вони можуть залучити більше голосів, граючи на страху іноземців.

Це віртуальна політика: одна сторона говорить, що на Захід може поплисти шість мільйонів чоловік; інша сторона стверджує, що той ефект буде незначний. Для виборців ця інформація занадто заплутана.

Визначення і перепланування кордонів також додає занепокоєння: про це можна зробити висновок на підставі уроків післявоєнного років. Слово "Україна" означає окраїну, кордон, і зараз це означає, що країна стала новим бойовищем між Сходом і Заходом.Зовсім очевидно, що Росія не вітатиме західну орієнтацію України. Польща і Чеська Республіка змогли стати кандидатами на вступ у Євросоюз, тому що вони провели непопулярні ринкові реформи і здатні наблизитися до традицій цивільного суспільства. Україна не змогла цього домогтися, почасти через Росію, яка робила все, щоб підсилити залежність Києва від Москви: членство України в Співдружності Незалежних Держав, великі договори про дружбу і добросусідство, і найголовніше - постійний потік російської нафти і газу, який викликає "звикання".

Цілком можливо, що п-н Путін мріє про новий політичний союз Росії, Білорусії й України. І все-таки близькість України до деяких головних кандидатів на вступ у ЄС, насамперед до Польщі, яка має міцні культурні зв'язки з Західною Україною, означає, що заглушити голоси прозахідників буде нелегко.

Євросоюз стоїть перед дилемою, як підтримати цих прозахідників і чи варто їх підтримувати, як забезпечити, щоб Україна була дружньою державою, відкритою для Заходу. Основним питанням переговорів Брюсселя з кандидатами на вступ у ЄС мають бути не коров'ячі череди, а відкритість майбутніх східних кордонів Євросоюзу.

 Чи слід Польщі, ставши членом ЄС, закрити свої кордони з Україною і зруйнувати в такий спосіб усі надії прозахідників, а також тих, хто вважає, що шлях до процвітання полягає у витягу вигоди з нового "рубежу процвітання", який заступив "залізну завісу"? (Переклад Страна.ru)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах