Головна
 

Місце в космосі

6 травня 2001, 13:09
0
8

"Російсько-українське спільне підприємство "Космотрас" - одна з кількох компаній, створених на базі військової авіаційно-космічної промисловості СРСР", пише журналіст британської Financial Times Чарльз Кловер. "Російський уряд дав "Космотрасу" право на конверсію і використання 150 ракет СС-18, перейменованих у "Дніпро", для запуску супутників. На думку західних експертів, "російські й українські ракети виявилися дуже конкурентноздатними... Справа не лише в ціні, надійнйсті чи якості, справа в сполученні всіх трьох елементів".

 

Російський вчений в області ракетних розробок Володимир Михайлов з нетерпінням чекає приходу того часу, коли кожен матиме можливість купити свій власний супутник.

"Космічний ринок міняється, - говорить він. - Подивіться на комп'ютери: у п'ятидесятих роках комп'ютер займав цілу будівлю, а тепер він уміщається в руці, і важко знайти людину, в якої немає комп'ютера. Так само і з космосом. Електроніка зменшується у фізичних розмірах, корисне навантаження дедалі дешевшає і легшає. Настане день, коли кожен буде мати можливість купити супутник.”

Коли так, то "Космотрас", компанія Михайлова, буде однією з перших, хто почне їх запускати. "Космотрас" - одне з декількох підприємств, створених на базі військової аерокосмічної промисловості СРСР, гігантської мережі заводів і інститутів, у яких було створено найбільші в світі військово-повітряні сили і ядерний арсенал.

У 1997 році російський уряд дав російсько-українському спільному підприємству "Космотрас" право на конверсію і використання 150 ракет СС-18 для запуску супутників. СС-18, перейменовані в "Дніпро", можуть транспортувати на навколоземну орбіту корисне навантаження вагою до 3,6 тонн. Їх використовують, в основному, для запусків супутників, що підтримують мобільний телефонний зв'язок, а також таких, що проводять наукові дослідження і розвідку.

Величезна перевага "Дніпра" полягає в його ціні: якщо звичайна західна компанія, що запускає супутник, просить $10 000 - $20 000 за кілограм, "Космотрас" за словами Михайлова, пропонує інші розцінки - $2000 - $3 000. Ціни залишаються такими низькими, тому що ракети і вчені "Космотрасу" обходяться набагато дешевше своїх західних еквівалентів.

Поки ракети "Дніпро" зробили два комерційних запуски для шести супутників, останній - у січні 2000 року. Але прорватися на переповнений супутниковий ринок було непросто."В кожного ринку своя специфіка. Як у випадку з автомобілями й алкогольними напоями, потрібен час, щоб узнати гравців і методи конкуренції. Але ми вважаємо, що при наших розцінках і ступені надійності наших ракет, до нас приходитиме все більше і більше клієнтів", - стверджує Михайлов.

Філіп Макалістер з американської космічної консалтингової агенції Futron вважає, що російські й українські виробники ракет домоглися значного прогресу на ринку космічних супутників, особливо, після 1997 року. Торік 13 з 35 комерційних запусків було зроблено на російських ракетах, один з яких був здійснений "Космотрасом", а 3 - Україною. Таким чином, їхня загальна частка на ринку склала 46%, у два рази більше, ніж у 1998 році.

"Російські й українські ракети виявилися дуже конкурентноздатними... Справа не тільки в ціні, надійності чи якості, справа в сполученні всіх трьох елементів", - вважає Макалістер.

Однак надлишкове виробництво ракет означає, що на ринку стає дуже тісно для таких невеликих компаній, як "Космотрас". "Надлишок потужностей занадто високий. Сьогодні вийти на ринок космічних запусків дуже складно, навіть якщо пропонувати дуже низькі ціни", - говорить Макалістер.

Головна проблема "Космотрасу" полягає в тому, щоб переконати скептично налаштований ринок у надійності "Дніпра": ракети СС-18 зробили 159 запусків - на щастя, тестових - і досягли коефіцієнту надійності 0,97% - чудовий показник за стандартами космічної промисловості. Але в силу того, що ці ракети було модифіковано для польотів у космос, деякі аналітики сумніваються, що коефіцієнт надійності "Дніпра" можна прирівнювати до коефіцієнта надійності СС-18.

Інша проблема "Космотрасу" - строгі американські правила ліцензування при запуску будь-яких американських технологій на іноземних ракетах. За словами Михайлова, через ці правила "Космотрас", по суті, втрачає третину ринку.

Надії компанії пов'язані, в першу чергу, з досягненнями електроніки, завдяки яким супутники стають доступними ширшій групі клієнтів. Наприклад, торік "Космотрас" запустив перші національні супутники Малайзії і Саудівської Аравії. Основні клієнти Михайлова - невеликі компанії з невеликими бюджетами."Ми працюємо з дуже маленькими компаніями, з щойно створеними компаніями, - говорить він. - Для них мільйон доларів - дуже великі гроші".

Стефан Ченар, аналітик Euro-consult, французької космічної консалтингової агенції, говорить, що "Космотрас" створив нішу для дрібних клієнтів, у першу чергу, для університетів і країн, що розвиваються, які користуються низькою вартістю супутників.

"Росте число держав і компаній, що можуть дозволити собі мати власний супутник - у них є вчені, вони хочуть запустити в космос дослідницьку апаратуру", - пояснює він.

Після розвалу СРСР, його гігантська аерокосмічна промисловість, що колись була світовим лідером у багатьох областях аерокосмічної технології, опинилася в складному становищі. Ракета "Дніпро" виробляється в українському місті Дніпропетровську, який був центром реалізації програми створення балістичних ракет у колишньому Радянському Союзі. Тут розташовано державний ракетний завод "Южмаш", де виробляються ракети СС-18 і СС-24. Директором цього заводу певний час був Леонід Кучма, котрий зайнявся згодом політикою і став президентом України.

Протягом десятиліття "Южмаш" робив тролейбуси і трактори, лише час від часу випускаючи ракети "Зеніт" і "Дніпро". Число робітників скоротилося з 50 000 до 20 000. У такому ж становищі опинились й інші колишні військові підприємства.

"Звичайно, нам хотілося б більше займатися високими авіаційно-космічними технологіями. Це більш інтелектуально і більш цікаво", - говорить Юрій Алексєєв, нинішній директор "Южмашу", одного з партнерів "Космотрасу". Іншим акціонером "Космотрасу" є "Хартрон", завод, розташований в українському місті Харкові, де виробляються системи наведення. Не беручи участь у новому бізнесі, завод практично припинив роботу і має нагальну потребу в замовленнях. "Ми не коньяк. Ми не кращаємо з віком, - говорить Сергій Саленко, голова відділу громадських зв'язків "Хартрону". - Ми вкрай зацікавлені в тім, щоб почати конкурувати в комерційному космічному бізнесі".

Однак без західного фінансового м‘язу повернутися в космічну промисловість складно. Деякі російські й українські заводи зрозуміли, що їм буде легше знайти замовлення, якщо вони о‘бєднаються з американськими аерокосмічними компаніями, що беруть на себе маркетинг, ліцензування і фінансування, у той час як заводи роблять ракети.

Особливо ефективно такі партнерські стосунки працюють на ринку запусків на геостаціонарну орбіту - для цього потрібні неймовірно могутні ракети, такі як український "Зеніт" і російський "Протон". "Росіяни й українці створили для себе нішу на геостаціонарному ринку", - вважає Ченар.Багато таких польотів стали результатом партнерських відносин між США і Росією. Зокрема - проект Sea Launch, у реалізації якого беруть участь український завод "Южмаш" (15%), російська компанія "Енергія" (25%), норвезька Kvaerner Maritime (20%) і американська аерокосмічна компанія "Боінг". Торік це спільне підприємство запустило модифіковану ракету "Зеніт" із плавучої платформи, розташованої неподалік від Лонг Біч, Каліфорнія.

Інший приклад співробітництва - Міжнародна система запуску (International Launch Systems), спільне підприємство російського космічного центра "Хрунічов" і американського аерокосмічного конгломерату Lockheed-Martin. Торік відбулося 14 запусків - у космос відправилося шість російських ракет "Протон" і вісім американських ракет "Атлас". Торік Міжнародна система (ILS) запустила в космос більше супутників, ніж будь-які інші групи - учасники цього ринку.

Крім того, об‘єднуючись з американськими компаніями, російські й українські заводи отримують можливість обійти складні правила ліцензування, передбачені американським урядом. Михайлов говорить, що "Космотрас" розглядав можливість співробітництва з західним СП, але він вважає, що компанія доможеться більшого успіху, якщо удержить низькі розцінки і буде продовжувати працювати сама. "Чому ми такі дешеві? - жартує він. - Тому що в нас немає західного партнера".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах