Головна
 

Київські маріонетки

22 травня 2001, 13:15
0
3

"Після усунення уряду президент України має намір призначити нового прем'єра. Однак усі нитки знаходяться в руках олігархів. Українські олігархи відкрито демонструють свої претензії на владу в державі", пише Financial Times Deutschland. "Життя на Україні сьогодні визначають три клани олігархів. Вони розширюють свій контроль над потоками капіталів, зосереджують у своїх руках адміністративні ресурси".

Коли футбольна команда київського "Динамо" грає в лізі чемпіонів, вулиці української столиці порожніють: 100 000 місць на стадіоні розкуповуються за тиждень уперед. Футбол найулюбленіший вид спорту в країні, а київський клуб - 13-кратний чемпіон Радянського Союзу і 8-кратний - України, - гордість усієї нації.

Тому по країні прокотилася хвиля обурення, коли сім років тому підозрілий на вигляд олігарх Григорій Суркіс узяв під контроль цю національну святиню. Українці, вирвавши на волю з Радянського Союзу, були не готові бачити свої спортивні клуби в приватних руках, і вже тим більше "Динамо". Довіру болільників Суркіс завойовував поступово: він повернув у Київ авторитетного тренера Валерія Лобановського, який відразу повернув команді перемоги в лізі чемпіонів.

Боротьба за владу і вплив

Для мільйонера Суркіса турбота над клубом не було актом добродійності. Він розглядає "Динамо" як інструмент у боротьбі за владу і вплив. Суркіс, який разом зі своїм діловим партнером - заступником віце-спікера парламенту Віктором Медведчуком фінансував переобрання президента Кучми і режисирував зняття прем'єра Ющенка в квітні, більше не бажає задовольнятися роллю того, хто "творить" королів.

Тим часом українські олігархи уже відкрито демонструють свої претензії на владу в державі. Вони розширюють свій контроль над потоками капіталу, зосереджують у своїх руках адміністративні ресурси. Вони маніпулюють суспільною думкою і змушують державну владу працювати у своїх інтересах. З п'яти кандидатів на посаду прем'єр-міністра, імена яких Кучма назвав на минулому тижні, троє є фаворитами олігархів. Фінансові магнати намагаються приватизувати державну владу, критикує ситуацію скинутий прем'єр Ющенко. "Тому для них парламентські вибори в березні 2002 року, продовжує він, - це лише один їхній етапів, їх ціль - президентські вибори 2004 року".

Клан олігархів

Життя на Україні сьогодні визначають три клани олігархів. Вони конкурують за вплив на оточення президента Кучми і намагаються при будь-якій нагоді продемонструвати свою лояльність президенту. У народі їх називають "царедворцями". У кланів, звичайно, різні ділові інтереси, а от у питаннях стратегічного плану - одним з них був усунення уряду - вони переслідують єдині цілі.

В окремих галузях економіки група Суркіса і Медведчука змогла домогтися квазі-монопольного становища. На стадіоні київського "Динамо", на краю футбольного поля, де тусуються найбільш високопоставлені представники державної влади і злочинних авторитетів, Григорій Суркіс провертав самі вигідні угоди.

Як президента клуба "Динамо" він одержав ряд митних пільг на імпорт тютюнових виробів і алкогольних напоїв. Прибуток, частина якого мала йти на розвиток українського спорту, використовувалася ним для розширення своєї власної економічної імперії. 1998 року Суркіс був потішений черговою удачею. Болільник "Динамо" і прем'єр Валерій Пустовойтенко передав Суркісу дочірній банк українського Кредитного банку, державні пакети акцій багатьох енергетичних підприємств.

Групі Суркіса належить також багатопрофільний голдінг "Славутич", який працює в багатьох галузях, починаючи від переробки продуктів харчування і деревообробної промисловості і кінчаючи торгівлею нафтою і сталеливарною промисловістю. Група має частку в капіталі нафтопереробних підприємств і верфей, вона контролює порти, зони вільної торгівлі і стоїть за українською Асоціацією бірж.

Сірий кардинал

Ця імперія конкурує з групою Віктора Пінчука й Андрія Деркача. Пинчука пов'язують з Кучмою сімейні відносини: він одружений на дочці президента Олені. Деркач - син колишнього голови державної безпеки, що на початку року був звільнений у зв'язку зі скандалом, пов'язаним з убивством журналіста Георгія Гонгадзе. Група торгує російським газом, володіє акціями багатьох промислових гігантів у Дніпропетровську і Кривому Розі, контролює виробництво сталевих труб, що є самим улюбленим експортними товаром України.

Третій претендент на владу і вплив - Олександр Волков, який був тривалий час сірим кардиналом України і "тінню" Кучми. Він заробляв свій капітал на торгівлі російським газом і українським вугіллям. Як говорять, у даний час він контролює багатьох імпортерів газу, у тому числі фірму "Нафтогаз".

Офіційно в руках Волкова немає підприємств, але його люди контролюють банки, хімічні підприємства, вугільні і вагонобудівні підприємства. У середині 90-х років прокуратура Брюсселя намагалася пред'явити Волкову звинувачення в справі про відмивання грошей, його рахунки в Бельгії, на яких знаходилося 16 млн. доларів США були заморожені.

Вашингтон неодноразово відмовляв довіреній особі Кучми у в'їздній візі і зажадав його усунення. Український президент проігнорував ці вимоги. 1998 року він нагородив Волкова орденом за заслуги. Утім, виходячи з усього, вплив сірого кардинала, який має офіс безпосередньо в приміщеннях апарата президента, слабшає.

Вугілля

На вугіллі наживається, насамперед, донецький клан, який досі перебував в основному під контролем Волкова. Представники цього клану, основу впливу якого складає вугілля, завжди демонстрували вірність Кучмі, утім, не відмовляючись і від політичних амбіцій. У наступ вони перейшли лише восени. Сьогодні вони розглядаються як кандидатів на вищі державні посади. Це, насамперед, губернатор Віктор Янукович і власник футбольної команди "Шахтар" Ренат Ахметов.

Своєму добробуту олігархи зобов'язані українському вугіллю і російським енергоносіям. За оцінками Ігоря Бакая - довіреної людини Волкова - "від 35 до 40 депутатів парламенту є представниками енергетичного сектора". На Заході українці поки так і не змогли знайти під ногами твердого ґрунту, тому вони не довіряли також і прозахідному курсу уряду Ющенка.

Кампанія проти уряду мала, утім, іншу причину. Прем'єр Ющенко виступив проти тіньової економіки, де олігархи черпали свої прибутки. Його заступник Юлія Тимошенко пригрозила покінчити з олігархами. Вона заборонила вигідні угоди обміну, так називані бартерні угоди. Це коштувало олігархам багатьох мільйонів доларів США у вигляді податків. Непохитний політик вона домагалася також більшої прозорості в діяльності газового сектора і, тим самим, змусила олігархів згуртуватися в боротьбі проти її. Вони змусили Кучму зняти її з посади і звинуватити в корупції і відмиванні грошей. Потім для скинення уряду олігархи ввійшли в союз з комуністами.

Скандал

Восени 1999 року олігархи, звичайно, сприяли переобранню президента. Однак сьогодні, виходчи з усього, вони чекають зручного моменту, щоб прибрати його. Становище Кучми ніяк не назвеш міцним. Коли опозиція звинуватила його в співучасті убивства критично налаштованого до нього журналіста Георгія Гонгадзе, знівечений труп якого був знайдений у листопаді, президент мерзнув. Зі скандалу вийшли зміцнілими тільки олігархи. Не в останню чергу, тому, що мають можливість маніпулювати суспільною думкою за своїм розсудом. Вони контролюють найавторитетніші засоби масової інформації. Пінчук має пакет акцій улюбленого на Україні телеканала 1+1TV, який належить скандально відомому підприємцю Вадимові Рабиновичу, що збирається купувати пакет акцій російського телеканала НТВ. Групі належать чимало радіостанцій, популярні газети "Факти" , яка видається накладом два мільйони примірників, "Столичні новини" і "Київський телеграф". В імперію Олександра Волкова входить телеканал "Гравіс". Кажуть, що він володіє також пакетом акцій каналу УТ-1.

Суркіс і Медведчук контролюють "Інтер-тв", а також газети "Київські відомості", "Закон і бізнес" і деякі радіостанції. Однак у піаровских акціях у Суркіса, утім, є, завдяки київському "Динамо", перевага. А це - можливість реклами, що її неможливо переоцінити.

Свій вплив олігархи реалізують також як депутатів. Майже всі вони представлені в парламенті, у тому числі власними партіями. Суркіс і Медведчук задають тон в об'єднаній Соціал-демократичній партії України, яка має найсильнішу фракцію. Лідер партії Медведчук є водночас віце-спікером парламенту. Волков керує фракцією Відродження регіонів, що підтримується його Демократичною партією і близькими до нього губернаторами. Пінчук і Деркач заснували Партію робочої України. Її очолює колишній міністр економіки.

Дні Кучми, зважаючи на все, лічені. Олігархи цілеспрямовано поширюють чутки, буцімто президент має намір достроково піти у відставку і передати свої справи спадкоємцю: сценарій, що випробуваний Борисом Єльциним у Росії. Тому вони зацікавлені поставити на посаду прем'єра свою довірену людину.

Однак часом їхні темні оборудки не вдаються. Торік київське "Динамо" було дискваліфіковано в лізі чемпіонів. Менеджери клуба намагалися підкупити суддю.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах