Головна
 

Українські канікули Папи

25 червня 2001, 09:00
0
4

Приїзд Папи Римського на Україну спричинився до широкого обговорення в пресі і суспільстві досить заплутаних питань церковної дипломатії. Плутанина, що виникла, на руку усім, хто хоче приховати щирі церковні і політичні аспекти папського вояжу, повідомляють Vesti.ru.

Латинське слово "канікули" означає самі жаркі дні в році. Візит Іоанна Павла II на Україну загострив політичні пристрасті, чого, здавалося б, не мало б відбутися, коли в гості приїздить голова найбільшої християнської конфесії.

Папа приїхав на Україну з державним візитом, як голова держави Ватикан. Але водночас він і голова Римсько-католицької церкви, що неминуче надає його візиту церковний характер. За сталим неписаним правилом ватиканської дипломатії Папа відвідує некатолицькі країни за згодою домінуючої в даній країні конфесії.

Так було в православній Румунії, Грузії і Греції. Але у разі з Україною цим правилом чомусь вирішено було зневажити.Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП), яка представляє собою найбільше об'єднання віруючих на Україні, виступила прямо і недвозначно проти візиту понтифіка, назвавши його передчасним. Причини такої позиції були викладені і Патріархом. Нормальний діалог з католиками в даний час неможливий через нерозв'язаність конфлікту уніатів і православних на Західній Україні і католицькій експансії в країнах СНД.

З першого приводу можна сказати, що за десять років, що пройшли з часу розгрому православних єпархій на Західній Україні, нічого не змінилося. Як тоді беззаконня і насильство діялися при мовчазному потуранні Ватикану, так і тепер Рим вдає, що нічого не сталося і вже точно не збирається що-небудь змінювати. А всі розмови про відновлену історичну справедливість стосовно уніатів, які зазнавали гонінням при Сталіну, виглядають трохи лицемірно. Тоді не Московська патріархія віднімала приходи в уніатів, а комуністи. Церкви ж, яка перебувала під державним чоботом, вдалося зберегти від руйнування ці храми, взяті "на баланс" за наказом Кремля.

Але після розвалу Радянського Союзу, коли на Західній Україні було зроблено все, щоб викинути православних, Ватикан без усякого зовнішнього тиску скористався плодами брудної політики і залишив православних фактично без храмів.

Католицька експансія в країнах колишнього СРСР - питання більш тонке. Під час Другого Ватиканського собору Католицька церква офіційно переглянула своє ставлення до Православної церкви, більше не звинувачуючи її в схизмі (розколі) і назвавши Сестрою Церквою. На цьому, здавалося б, і мають будуватися відносини з православними. Ніхто не заперечує проти відкриття нових католицьких приходів у СНД, як і проти відкриття православних приходів на традиційно католицькій території.

Нинішній візит Папи показує, що Ватикан не розглядає традиційно православні країни СНД як канонічну територію Сестри Церкви, а радше як духовну пустелю, де необхідно свідчити про Христа. Справедливий був би докір Російської церкви в її місіонерській пасивності. Справді, чимало священиків воліє обмежитися богослужінням і здійсненням треб, а багато архієреїв ще з радянського часу по інерції займаються тільки справами своїх єпархій і зовсім не готові проповідувати переважній новоцерковній більшості.

Але чи можна внутрішні проблеми і хвороби Сестри Церкви звертати собі на користь?Як повідомляє агентство "Благовест-інфо", на минулої 21 червня прес-конференції Апостольський адміністратор для католиків півночі європейської Росії архієпископ Тадеуш Кондрусевич зовсім недвозначно заявив, що приїзд Папи на Україну є відповіддю на питання, чи зможе римський понтифік приїхати в Росію без запрошення Патріарха. Як приїхав на Україну, злегковаживши думку православних, так приїде й у Росію, якщо, звичайно, удасться натиснути на Кремль.

Наступальна політика Ватикану свідчить не просто про бажання закріпитися на нових місіонерських територіях. Найголовніше полягає у відході від духу і букви Другого Ватиканського собору. Католицька церква, яку очолює старий Папа, готується до нового понтифікату і на очах "правіє". Рим залишається вірним собі, затвердивши раз і назавжди в думці про примата Римського престолу, - все конфесіональне різноманіття християнського світу слід привести до єдності під владою намісника Христа. Ті, хто не захотів приєднатися, будуть усунуті з історичної сцени з використанням грубої політичної сили.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах