Головна
 

Кримським татарам однаково - що суверенітет, що комуністи

26 червня 2001, 09:35
0
4

Рівно десять років тому, 26 червня 1991 року, курултай кримсько-татарського народу, який повернувся після десятиліть вигнання на історичну батьківщину - у Крим, прийняв декларацію про суверенітет і обрання меджлісу. Зараз кримські татари, відзначає російський "Комерсант", як ніколи близькі до бажаного суверенітету, що його вони можуть одержати з рук кримських комуністів.

1989 року почалося масове повернення кримських татар на історичну батьківщину. У цей самий час вони висунули гасло суверенітету у вигляді національно-територіальної автономії Криму, яка існувала з 1921-го по 1945 рік. Слід віддати належне кримському обкому партії: він моментально перехопив гасло татар, наповнивши його при цьому новим змістом. 20 січня 1991 року пройшов загальнокримський референдум. За автономію півострова проголосували 93,4% кримчан. Кримські татари, отетерівши від безсоромної приватизації їхньої ідеї, вистражданої за роки піввікового посилання, "обкомівський" референдум, природно, бойкотували. Але на них ніхто не звертав уваги.

Наприкінці листопада 1991 року делегацію меджлісу запросили в Москву на зустріч з Галиною Старовойтовою, яка займалася у ВР СРСР національними справами. Йшлося про те, що вже готовий проект документа про офіційне визнання меджлісу і про надання фінансової допомоги кримським татарам, які повертаються. Крім того, було сказано, що у ВР розглядається питання про можливість денонсування акта 1954 року про передачу Криму Україні. Як сказав кореспонденту Ъ голова меджлісу Мустафа Джемільов, він подякував пані Старовойтовій, але рішуче висловився в тому дусі, що його народ бачить своє майбутнє тільки в складі незалежної України.

Україна оцінила лояльність кримських татар своєрідно. 3-5 жовтня 1992 року бульдозери під охороною української міліції зносили наметові містечка переселенців, а Мустафа Джемільов оголосив загальну мобілізацію кримських татар і створення загонів самооборони. У такій ситуації півострову була потрібна сильна рука, і в Криму була введена посада президента. У березні 1994 року їм став Юрій Мєшков, пообіцяв виборцям увести Крим до складу Росії. Однак улітку того ж року президент України Леонід Кучма  скасував конституцію Республіки Крим і анулював посаду президента, а прем'єром кримського уряду став сват пана Кучми Анатолій Франчук - його син був одружений на дочці Леоніда Кучми. Почався період новітньої історії Криму, що одержав назву кримінального.

У березні 1998 року, коли на півострові закінчився переділ власності, пройшли чергові парламентські вибори. Спікером верховної ради Криму став лідер комуністичної опозиції Леонід Грач, а головою уряду - Сергій Куніцин, який у радянські часи був партфункціонером районної ланки.

Затишок на півострові тривав до серпня 1999 року, коли почалася війна між законодавчою і виконавчою галузями влади. На відміну від областей України регіональна еліта Автономної Республіки Крим могла приймати місцеві закони "під себе", чим успішно користувалася. Київ перепробував різні інструменти приборкання "заколотного півострова", поки не зупинився на кримських татарах, які раніше, у період "кримінального" парламенту, вважали за краще про себе не заявляти. Київська влада вирішила вислухати татар і довідалася, що ті в обмін на свою підтримку центральної влади хотіли б бачити в Криму двопалатний парламент, одна палата якого складалася б з депутатів корінної, тобто кримсько-татарської національності.

Така модель органа законодавчої влади суперечить конституції України, але поки в Києві думають, лідер кримських комуністів Леонід Грач уже подбав про справедливе представництво кримських татар у своєму парламенті. Вихід кримські комуністи знайшли оригінальний. Виділити татарам тверду квоту як національній меншості неможливо, оскільки, згідно з конституцією, російськомовна більшість на півострові також віднесена до національних меншостей і довелося б виділяти тверду квоту і їй. А квота склала би відсотків 80. Однак можна спробувати провести вибори в однопалатний парламент не тільки по партійних списках, але і від культурно-національних організацій. Наприклад, кримсько-татарських. Тоді голосів кримських татар вистачить для переконливої спільної перемоги комуністів Криму і кримських татар на парламентських виборах 2002 року. Щоправда, поки немає ясності щодо того, що відбудеться в результаті їхньої загальної перемоги: чи вступлять усі члени меджлісу в компартію Криму чи таки скористаються подарунком комуністів, щоб здобути бажаний суверенітет.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах