Головна
 

Понтифік на Хрещатику

4 липня 2001, 15:25
0
3

"Іван Павло II ще раз довів, що він - людина дії, яка не шкодує сил у битві за паству", пише в післямові до візиту Понтифіка в Україну російський журнал "Итоги".

Збулася мрія Івана Павла II: 81-річний понтифік побував на Святій Русі. Хай не в Москві, а в Києві і Львові, але побував. Заради цього він проігнорував прохання канонічного православ'я про відстрочку візиту, ризикуючи ще більше загострити релігійні пристрасті на Україні й остаточно зіпсувати відносини з Московським патріархатом. Але Папа ризикнув. Незважаючи на похилі роки, він не жаліє сил у битві за паству. І веде її з розмахом. Іоанн Павло II уже ввійшов в історію як перший з ієрархів католицької церкви, що не тільки вибачився перед християнами, але і постояв з іудеями біля Стіни плачу, ввійшов у мусульманську мечеть. Так що хай інші сперечаються про чистоту християнських канонів. Папа упевнений у своїй правоті й апостольській непогрішності.

Папу - геть!Великої православної бузи з нагоди приїзду Папи всупереч побоюванням не трапилося. Вірні Московському патріархату священнослужителі і паства з'їхалися в Київ за два дні до прибуття понтифіка. Сьома година, виспівуючи молитви, вони бродили по стольному граді з іконами, корогвами і плакатами типу: "Геть навалі Папи на Святу Русь!" Але великої православної бузи всупереч побоюванням не сталося. Співробітники МВС, які ховалися з водометами в потенційно "гарячих точках", залишилися без справи. Союз православних братств вирішив виставити пікет біля Софійського собору, який значився в програмі відвідувань Папи. Як уже владі удалося з ними домовитися, невідомо, але теж обійшлося - Софію похапцем закрили на "санітарний день".

Умлівши від раптової жари після місяця дощів, кияни поставилися до антипапського хресного ходу досить байдужливо. Як, утім, і до самого приїзду Іоанна Павла II (Київ переважно православне місто, католиків там близько 7%). Відгукувалися про Папу з повагою, але його приїзду не схвалювали. Зате на адресу Леоніда Кучми, який наполіг на візиті голови Католицької церкви, оглядачу "Підсумків" довелось вислухати чимало невтішних ремарок. Роздратування викликали і надзвичайні заходи безпеки, які паралізували нормальне життя столиці, і щедрість влади ("а на зарплату в Кучми грошів нема"). Згідно з заявами офіційних осіб, витрати на прийом Папи склали 3,3 мільйони гривень (близько 600 тисяч доларів). По прикидках киян, вони вилилися в десятки мільйонів доларів. Можливо, київська влада тут і не покривила душею. В кожному разі, як розповіли мені італійські журналісти, гостинність частково сплатив Ватикан.

Так чи інакше, але настільки масштабної і настільки ретельно зрежисованої кампанії на Україні не бачили. Видима частина айсберга - зведення грандіозних вівтарів у київському спорткомплексі "Чайку" і на львівському іподромі (там пройшло по дві літургії за участю Папи), відреставрований у Львові собор Святого Юра, перетворений у прес-центр хол київського Українського будинку. Справа дійшла до того, що у Львові по всіх папських трасах навіть рекламу сигарет і алкоголю тимчасово заклеїли. А вже хліба-солі... Голова оргкомітету по підготовці візиту голови Ватикану - міністр закордонних справ України Анатолій Зленко - напередодні так перенервував, що на генеральній репетиції прибуття Папи для повної імітації церемонії зустрічі підігнав на місце "папалітака" Ту-154.

Київ під прицілом

Крім п'ятьох дужих хлопців у цивільному з Ватикану на Україні Папу охороняла чудотворна ікона Божої Матері, привезена із села Зарваниці, і армада співробітників Служби безпеки і МВС. І якщо кому і повинні бути вдячні православні ієрархи за те, що Папа в Києві, м'яко говорячи, оглушливого успіху не мав, то саме ім. Такого безлюдного і притихлого міста Папа за все своє життя не бачив.

Напередодні приїзду понтифіка міліціонери поквартально обійшли всі будинки по шляху проходження папського кортежу, на смерть перелякавши мешканців розповідями про спеціально навчених снайперів, які будуть стежити за усіма вікнами, балконами і горищами. Громадянам настійно рекомендували не відкривати вікон і не виходити на балкони. Щоправда, начальник київської міліції Олександр Гапон постарався заспокоїти киян, уточнивши, що в того, хто відкрив вікно, відразу стріляти не будуть. Але якщо людина буде поводитися підозріло, тримати в руках щось схоже на зброю - тоді, мовляв, не жалійтеся.

Годин за п'ять до прильоту по спустілому Хрещатику лише метушливо металися урядові іномарки й автопарк спецслужб. Крайки ж тротуарів через кожні десять метрів "прикрасили" украй змучені всією цією метушнею курсанти Національної академії МВС. Муштрували курсантів, як повідали самі страждальці, до приїзду понтифіка немилосердно. За їхніми словами, коли приїжджав Білл Клінтон, нічого подібного не було.

Прочан і роззяв було мало. Лише на Європейській площі замешкала група тінейджерів із Сімферополя. Чується ревіння сирен, і на Хрещатик виїздить чорний броньований "Мерседес" із затемненими шибками. Народ в'яло радіє, камери знімають. "Мерседес" тане в районі Європейської площі, оточення приймає позу "вільно". Хрещатик порожніє. І отут з'являється Папа у своєму знаменитому білому броньовику. Так пройшла перша зустріч Хрещатика з понтифіком.

Особисто в мене, який роздивився за три дні "папамобіль" у всіх подробицях, склалося наступне переконання. Щоб їздити в такій конструкції, треба бути або святим, або людиною, якій уже все однаково. Зрозуміло, що Папо по штату належиться мучитися, пересуваючись по містах і селах у склянці, у якому ні здрімнути, ні розслабитися. Але от з дизайном папського авто у Ватикану явно погарячкували. Оператори, як правило, знімають "папамобіль" збоку, і картинка виходить майже велична: Папа піднімається за спиною у водія на кріслі, за ним, трохи нижче, зазвичай, троє кардиналів. Якщо ж дивитися на папський кортеж анфас, то видовище просте страшне: повільно насувається купа металу, яка везе в скляному ковпаку величезну папську голову (видно лише її, а переднє броньоване скло має оптичний збільшувальний ефект). До речі, кияни на "папамобіль" заздалегідь надивилися: чудо техніки доставили тижнів за два до приїзду понтифіка, і організатори візиту обкатували його, засікаючи час, по всіх папських маршрутах.

VIP-проповідь

Відпочивши і пообідавши у щойно відремонтированной Апостольській нунціатурі на Тургенєвскій, Іван Павло II познайомився з українським бомондом на чолі з президентською парою. Півгодини поговоривши з Леонідом Кучмою, Папа наставив на шлях праведний і усіх тих, хто зібралися. VIP-проповідь, як і всі наступні, він читав прекрасною українською мовою. Говорив же Іван Павло II про Україну, про її роль у християнському світі, закликав урядущих засмучуватися про долі убогих. Леонід Кучма сидів поруч з Папою. Коли той замовк, міністри та інші високі чиновники, а також "діячі науки і мистецтва" вишикувалися в чергу, щоб потиснути чи поцілувати Папі руку.

Тим часом на вулицях Києва іронічно міркували, чи прикладеться до папської руки Леонід Данилович, "щоб ще більше насолити москалям". Не приклався. Але з понтифіком поводився ніжно і дбайливо, намагався притримати його за лікоть при будь-якій можливості. Папу це, схоже, трохи дратувало.

Побачити понтифіка в справі довелось на літному полі спорткомплексу "Чайка" на літургії по римсько-католицькому обряді. Загальний збір журналістам протрубили в 6.15, автобуси стартували хвилина в хвилину. Дорогу з міста до аеродрому (він у 9 км) охороняли, причаївшись у кущах, спецназівці. При вході на аеродром - тиснява. Щоб протиснутися ближче, треба пройти через рамку металошукача. Величезний вівтар у формі корабля. Метрах у тридцятьох - вертоліт, розфарбований у кольори ватиканського жовто-білого прапора, на борту - загадковий напис: "Борис". Стадіон на третину порожній, у тому числі - VIP-трибуна, єдиний сектор із сидячими місцями. Куди не кинь оком, суцільно міліцейські мундири так плямиста уніформа спецназівців. Діти, красиво вбрані для першого причастя. Прочани з Ватикану, Польщі, Білорусії, Грузії, Румунії, Хорватії, Росії, навіть з Нігерії (багато хто з остраху не потрапити ночували на "Чайку"). Очікувалося прибуття 300-400 тисяч, але, за підрахунками охорони, прийшло усього тисяч сто. Росіяни прийшли з плакатом: "Папа, чекаємо тебе в Москві!"

Вхід на стадіон перекрили за дві з половиною години до початку дійства. Чи то з мірувань безпеки, чи то щоб розігріти і підготувати публіку. Запалювали народ. Масовики-витівники невтомно закликали публіку скандувати слова любові до Папи в ритмі "Спартак-чемпіон". Час від часу з динаміків лунали релігійні співи: для участі в літургії приїхали 6 хорів і оркестр держфілармонії. Зненацька гримнув молодецький "Шолом-Алейхем". Так уже трапилося, але саме під цю музику на поле і в'їхав "папамобиль".

Служба тривала більш трьох годин. Апогей - проповідь понтифіка. За розповсюдженою версією, Папа досі сам пише усі свої проповіді. Так це чи інакше, але читає він їх справді разюче. Починає тремтячим, ледь чутним голосом. Поступово глас міцніє, стає дзвінкіше, а в інтонаційному змісті усе більше походить на високомистецьку декламацію в стилі Едварда Радзінського. Говорив же понтифік про світ і християнську любов. Радувався за демократичну, вільну Україну, закликаючи її до релігійної незалежності і волі.

Ієрархи, що представляють на Україні Російську православну церкву, цим закликів не дослухалися. Всеукраїнську раду церков за участю Папи вони бойкотували. Всі інші, включаючи православних автокефалів, муфтія, рабина і керівників протестантів, засвідчили понтифіку своя повага.

...За Бронзовими вратами Ватикану вже повторюють про "винятковий об'єднавчий ефект" візиту Іоанна Павла II на Україну. Але, як представляється, перспектива створення єдиної помісної Української православної церкви, не залежної від Москви (і залежної від Ватикану), від цих тверджень реальней не стала. Безсумнівно і те, що про екуменічний діалог між Російською православною церквою і Ватиканом тепер можна надовго забути. І, виходячи з усього, це було стратегічне рішення Святого престолу, який зневірився в тому, що йому вдасться від канонічного православ'я визнати католицьку церкву "першою серед рівних"

Леонід Кучма, безумовно, набрав очки в очах поборників самостійности як у Раді, так і поза нею, а також серед католиків і уніатів. У всіх інших - навпаки. Безсумнівно і те, що на Заході оцінили самостійність Леоніда Даниловича.

Прикметно, що посол Росії в Києві Віктор Чорномирдін на відміну від інших представників дипкорпусу зустрічати Папу в аеропорт Бориспіль не поїхав. А за день до приїзду понтифіка телефон посольства взагалі переключили на режим факсу...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах