Головна
 

Долганов: «Я зазнав диктату з боку Ющенка»

Корреспондент.net, 30 липня 2001, 18:06
0
6

Диктату з боку адміністрації Леоніда Кучми я не відчуваю ніколи, стверджує президент Національної телекомпанії України Вадим Долганов в інтерв'ю Вікторові Тимошенку з російської “Независимой газеты”. Долганов стверджує, що півтора року зазнавав диктату з боку прем'єр-міністра Віктора Ющенка, «який намагався поліпшити свій політичний імідж, використовуючи можливості першого національного телеканалу». Матеріал опублікований під символічним заголовком: "На Україні є свобода слова!".

Президент Національного українського телебачення Вадим Долганов відомий у Києві як послідовний прихильник Леоніда Кучми. Протягом останніх шести років він незмінно брав участь і керував PR-кампаніями на захист голови держави, різко виступав проти опозиції. На думку багатьох київських експертів, Вадим Долганов занадто спрощено й прямолінійно реалізує інформаційну підтримку президентської діяльності і роботи пропрезидентських фракцій у Верховній Раді. Опозиція неодноразово пропонувала Леонідові Кучмі усунути від посади керівника провідного телеканала України. З ДОСЬЄ "НГ" Вадим Опанасович Долганов - президент Національної телекомпанії України, народився в 1957 р. У 1984-1991 р. працював у київській газеті "Комсомольський прапор". У 1991-1996 р. був прес-аташе посольства України в РФ. У 1996-1997 р. - заступник голови управління внутрішньої політики адміністрації президента України, у 1997 - 1998 р. - перший віце-президент, ведучий програми "7 днів" українського телебачення.

- ВАДИМЕ ОПАНАСОВИЧУ, розкажіть про сучасний стан українського телебачення.

- З шестисот зареєстрованих у країні телерадіокомпаній реально працюють двісті. Позитивною тенденцією розвитку українського телебачення, на мій погляд, є відхід основних інформаційних потоків з центра. Адже в радянські часи український інформаційний простір цілком визначався Держтелерадіо СРСР. В перші роки незалежності також був жорсткий диктат київських центральних телеканалів.

Сьогодні ж у Києві, крім першого державного телеканала, працюють приватні - студія "1+1", "Інтер", усього близько десяти. Водночас, з'явилася велика кількість регіональних, комерційних телекомпаній. Наприклад, в Одесі загальнонаціональні канали в рейтингах популярності лише на п'ятому-шостому місці. Людям подобається дивитися свої, місцеві новини. Втім, це загальна тенденція для всього світу.

Крім того, останнім часом активно розвивається кабельне телебачення, з'явилося багато кабельних операторів.

- Що являє собою очолюваний вами телеканал?

- "Національна телекомпанія України" - державне підприємство. На 70% ми фінансуємося з держбюджету, решту заробляємо самі. Українське телебачення сьогодні дуже активно працює в європейських структурах. Ми є членом Євробачення.

У нашій компанії йде процес створення громадського телебачення. Скажу більше, власне кажучи, ми є каналом громадського телемовлення. Канони громадського віщання визначено давно. Наприклад, о 19 годині можна продемонструвати казку для дітей, але можна й бойовик. Якби я був керівником комерційного телеканала, у телесітці був би бойовик, але для громадського телебачення зі зрозумілих причин важлива дитяча передача. У нас багато просвітницьких, навчальних програм. Само собою зрозуміло, під час демонстрації цих програм реклами немає.

- За якими принципами ви формуєте інформаційні програми?

- Інформаційні програми в усьому світі будуються за принципом інформаційності. Наш телеканал планує свою роботу відповідно до закону і висвітлює діяльність органів державної влади й інститутів самоврядування. Природно, що на держтелебаченні більше офіційної інформації. Але крім нас цю інформацію більше ніхто не дає, вона значима і важлива для всіх шарів населення.

- Чи чинить вплив адміністрація президента на зміст інформаційних програм?

- Адміністрація президента ніколи не нав'язує мені, що і як висвітлювати. Президентська адміністрація інформує мене, як керівника телеканала, про укази, видані президентом України, прес-служба президента інформує нас про діяльність Леоніда Кучми. Диктату з боку адміністрації президента я не зазнаю. Водночас хочу наголосити, що півтора року я зазнавав диктату з боку прем'єр-міністра Віктора Ющенка, що намагався поліпшити свій політичний імідж, використовуючи можливості першого національного телеканала.

- Віктор Ющенко часто виступав по національному телебаченню?

- Майже щодня. Діяльність прем'єр-міністра ми повинні відповідно до закону висвітлювати, але конфлікт між мною й екс-прем'єром полягав у тім, що він увійшов із клопотанням до президента про усунення мене від роботи за те, що я, як керівник своєї аналітичної програми, даю свої оцінки фактам і роблю висновки, що йому не подобалися. Йому не подобалося, що я говорив про те, що він займається своїм політичним іміджем на телебаченні, що він у своїй діяльності спирається на ті сили, що мені особисто далекі. Я не приймаю свастику, мені далекі гасла: "Україна для українців!" чи, наприклад: "Іуди й москалі - руки геть від нашого Ющенка!". Коли я побачив, що Віктор Андрійович Ющенко, з яким мене зв'язують давні, добрі стосунки, почав спиратися у своїй діяльності на екстремістські й одіозні політичні сили, я став про це прямо говорити в ефірі.

- Але ж є маса соціологічних досліджень, що свідчать про те, що Віктор Ющенко має високий рейтинг, авторитет серед виборців України. Тобто його підтримують не тільки ті політичні сили, про які ви говорите.

- Феномен Ющенка полягає в тому, що він першим серед українських керівників змусив усіх розкручувати свій політичний імідж. Дуже багато хто на Україні пов'язує всі позитивні зміни в українській економіці з ім'ям прем'єра, а не з головою держави. Хоча саме президент проводить економічний курс, який сьогодні дав позитивні результати.

- Леоніда Кучму називають ворогом преси, ворогом свободи слова. Як би ви прокоментували таку думку?

- Я завжди порівнюю журналістику, у якій я працював багато років за радянських часів, коли я був заступником головного редактора газети "Комсомольський прапор", з нинішніми обставинами. Газета займала явно антикомуністичні позиції, і деякі товариші мені загрожували в'язницею і Сибіром. Тепер вони всі в опозиції до президента і постійно говорять про свободу слова. Але невже ж Олександр Мороз, колишній секретар райкому, буде мене вчити свободи слова?!

- І все-таки яка ваша власна оцінка свободи слова на Україні?

- На Україні існує свобода слова, більше того, вона часто виходить за рамки пристойності. Те, що і як пишуть про президента, - це порушення всяких норм і законів. Леонід Кучма дуже терпимо ставиться до критики на свою адресу. Інший бік проблеми в тому, що є свобода слова, але немає свободи преси. Сьогодні багато чого залежить від грошей, від конкретних інвесторів, що також беруть участь у політичному житті країни. На Україні немає газет, що були б прибутковими підприємствами, і цим багато чого пояснюється.

- Ви можете порівняти російське й українське телебачення.  Чи конкурує воно між собою?  Чи вийде українське телебачення на російський рекламний ринок?

- У Росії величезні можливості і непорівнянні з Україною потужності. Але українське телебачення - це молоде телебачення, що зростає. Тон задають молоді співробітники. Це незашорене покоління, зі своїми поглядами на багато політичних і моральних проблем. Українське телебачення значно молодше за російське.

- А коли на російський телевізійний ринок прийде українська реклама, українські програми? Адже товарообіг між Росією й Україною дорівнює майже дев'ятьом мільярдам доларів, він інформаційно має бути забезпечений.

- Українській телевізійній рекламі йти на російський телевізійний ринок невигідно, він для нас не є пріоритетним. Для нас кращий телевізійний ринок - у Європі. У Росії немає рекламних пакетів, жодна російська фірма не може мені запропонувати рекламний пакет, який би мене зацікавив.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах