Головна
 

Правда про Україну для Заходу

6 серпня 2001, 15:54
0
3

У своєму листі в редакцію The Washington Times Леонід Ліщина виражає надію на реальну підтримку Заходу Україні, поки демократичні сили в державі не набрали сил. Він відзначає, що президент держави в усьому покірний Росії і місцевим олігархам, завдяки яким йому вдалося залишитися при владі під час «касетного скандалу» і справи Гонгадзе. Автор «листа до редактора» наводить приклади з історії, коли «дружба» з «російським братом» оберталася для України справжнім горем...

«На даний момент демократичні сили в Україні, які хочуть бачити свою країну незалежною і цивілізованою, поки ще не набрали сили», пише Ліщина, відзначаючи необхідність допомоги Заходу для справжніх демократичних перетворень, а не їхньої імітації.

Виражаю Вам свою вдячність за об'єктивне висвітлення візиту радника Президента США з питань національної безпеки Кондолізи Райс в Україну ("Райс підкреслює необхідність проведення реформ в Україні", The Washington Times, 26 липня 2001 р.). Запропонована пані Райс трактування основних рис демократичного суспільства і наголос, зроблений радником на проведення політичних реформ в Україні, були своєчасні і доречні. Особливо натхненною була її фраза: "За ходом всієї української виборчої кампанії 2002 року спостерігатиме світ. Ми хочемо, щоб усі сторони мали рівні шанси бути почутими".

На даний момент демократичні сили в Україні, які хочуть бачити свою країну незалежною і цивілізованою, поки ще не набрали сили. Без допомоги демократичних держав Україна може знову втратити свою незалежність, як це трапилося в 1920 р., коли держави Антанти, дослухавшись ради проросійських "адвокатів", відвернулися від України, очистивши Москві дорогу для створення імперії зла.

На щастя, саме в цей час НАТО, Європейський Союз, чимало демократичних держав і низка фінансових інститутів обіцяють Україні надати свою допомогу навіть після касетного скандалу, у випадку, якщо в країні будуть проведені істотні політичні й економічні реформи. Разом з різними неурядовими організаціями ці сили вимагають від української влади проведення відкритого і детального розслідування справ Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, Олега Бреуса й інших журналістів і громадських діячів, а також забезпечити дотримання прав людину і свободу преси. Така політика справедлива, далекоглядна і дає надію на, що Україна залишиться вільною. Не можна дозволити Президенту Росії Володимирові Путіну створити другу імперію зла.

На жаль, українська демократія пережила великий удар 26-го квітня, коли перший реформаторський уряд, очолюваний прем'єр-міністром Віктором Ющенком, був відправлений у відставку в результаті парламентського голосування промислових магнатів і проросійських комуністів. Багато оглядачів затверджують, що п-н Кучма допустив подібне для того, щоб олігархи, так само як і Росія, допомогли йому звільнитися від тягаря звинувачень у корупції і його передбачуваній причетності до трагедії, пов'язаної з ім'ям Гонгадзе.

Олігархи підтримують Кучму для спрощення проведення своїх незаконних операцій, що їх збагатять ще більше за рахунок рядових громадян. У свою чергу, п-н Путін, його уряд, мережа російських розвідувальних служб, впливові російські ЗМІ і Російська Православна Церква зустрічатимуть на своєму шляху щодалі менше перешкод у проведенні своєї політики, спрямованої на повернення України під заступництво Росії.

Демократичні сили в Україні досі слабкі, оскільки після втрати незалежності в 1920 р. країна протягом 70 років перебувала під тиском комуністичного режиму. Під час організованого Кремлем голоду 1932-33 р. і масових репресій кінця 30-х рр. загинуло більш 10 млн. українців. Методично знищувалась інтелігенція, а представники українського національного відродження, які пережили ці страшні роки, зазнали тотальної русифікації. Вітався приїзд і поселення в країні представників інших національностей.

В роки Другої світової війни і по її закінченні населення України зменшилося на 7,5 млн. чол. Багато хто віддав свої життя в боях. Багато хто загинули у фашистських концентраційних таборах. Багато хто загинули в радянських таборах, куди їх депортували після війни тільки через те, що вони все своє життя перебували в сфері "згубного впливу Заходу".

Леонід Ліщина

Переклад ForUm.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах