Головна
 

Росія: і ніяких азіатських тигрів

23 серпня 2001, 12:41
0
2

«Росія має ставитися до України не як до власної буферної чи зони ж майданчика для розиграшу геополітичних сцен, а як до найближчої великої європейської країни. Україна ж має нарешті гідно поставитися до власного суверенітету і вже не бачити в сусіді корінь імперського зла. Що скоріше українська еліта усвідомлює необоротність державної незалежності, то скоріше вона бути антиросійською",- таких висновків дійшли на першому засіданні клуба «Громадські дебати», пише Катерина Григор'єва в «Известиях».

За день до від'їзду російського президента в Київ політологи й експерти вирішили спробувати зрозуміти, що чекає Росію й Україну. Водночас в такий спосіб були відзначені всі можливі ювілеї цього тижня - путч, 10-річчя незалежності України. "Десять років - це початок переходу з дитячого віку в підлітковий", - узагальнив глава Фонду "Громадська думка" Олександр Ослон. У те, куди рухатися далі, і російські, і українські експерти зійшлися - у Європу. Чи, якщо взяти більш широко, на Захід, відмовивши від ілюзій євразійства. Питання полягало лише в темпах і, головне, у тому, чи варто це робити поодинці чи все-таки разом.

Натяк на можливу відповідь з'явився майже відразу. Як визнав Михайло Погребинський, директор Київського центра політичних досліджень і конфліктології, раніше всі "круглі столи" і політологічні дискусії про долю України проводилися на гроші американців, рідше - німців. Так, що московський інтерес уже сам по собі симптоматичний. Надто тоді, коли виникає він на тлі "щодалі частіших контактів" на вищому рівні.

Однак самі по собі ці контакти здатні вирішити не так вже й багато. Глєб Павловський (він щонайперше вніс особисту поравку: "Я тут нікого не представляю") зауважив, що зараз державні рішення часом народжуються на основі "вторинної переробки інформації, що з'являється в російських і українських ЗМІ". А в української політичної еліти, як говорять київські експерти, саме слово "інтеграція" викликає майже алергійну реакцію. При нинішньому стані справ, як визнало чимало учасників "круглого столу", ні Росію, ні Україну в Європі особливо не чекають. На додачу обидві держави потерпають від однакових захворювань - кожна з них вважає, що вона більш готова до входження в Європу. І, можливо, більш гідно цього. Так що експерти зійшлися в тому, що для початку слід переосмислити відношення друг до друга - що менше різного роду конфліктів буде виникати між ближніми сусідами, то більше в них шансів завоювати прихильність сусідів далеких. Висновок приблизно такий: Росія має ставитися до України не як до власної буферної зони чи ж майданчика для розиграшу геополітичних сцен, а як до найближчої великої європейської країни. Україна ж має нарешті гідно поставитися до власного суверенітету і більше не бачити в сусіді корінь імперського зла. В'ячеслав Ніконов перейшов майже на парадокси: "Що скоріше українська еліта усвідомлює необоротність державної незалежності, то радше вона перестане бути антиросійською". Але разом із тим сподіватися на можливу явну "проросійскість" України не коштує - у такому випадку вона втратить ґрунт для самоідентифікації.

Більш конкретні рецепти - це вже тема не для "круглих столів", які спеціалізуються на постановці діагнозу. Але, як повідомили "Звісткам", зараз група експертів, яка почасти повторює склад учасників "Громадських дебатів", готує об'ємну програму розвитку російсько-українських відносин для президентської адміністрації.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах