Головна
 

План проведення "антиукраїнського" трубопроводу зазнає поразки

4 вересня 2001, 10:01
0
3

"На минулому тижні Польща підписала угоду з Норвегією про закупівлю газу. Ця угода дозволить Варшаві більш рішуче протистояти натиску Москви з питання будівлі трубопроводу в обхід України і, як очікується, стане імпульсом до поліпшення україно-російських відносин", пише журналіст Radio Free Europe/Radio Liberty Майкл Лелівелд.

Підписаний 29-го серпня польсько-норвезький договір може означати кінець конфлікту між Україною і Росією, зумовленого транзитом російського газу.

Британське видання "Financial Times" пише, що згідно з договором Польща закуповує в Норвегії 74 млрд. кубометрів газу за період у 16 років, тим самим зменшуючи залежність Варшави від поставок російського газу.

Перші поставки, здійснювані норвезькою "Statoil" для "Польської Нафтової і Газової Компанії" ("PGNi"), будуть зроблені 2008 року, а в період до 2024 року складуть 5 млрд. кубометрів щорічно. Обсяги поставок не надто вражають, але торік Польща використовувала усього лише 11 млрд. кубометрів газу, більш 60% якого було імпортовано з Росії.

Цей договір має особливу вагу через напружені відносини, які склалися в трикутнику Росія-Польща-Україна з питання використання російського газу Києвом і заходів, до яких Москва вдається для вирішення даної проблеми.

90% експорту російського газу проходить через трубопроводи, розташовані на території України. Останнім часом Росія неодноразово звинувачувала Україну в несанкціонованому доборі газу. Більше того, борг України за використаний російський газ складає 1,3 млрд. доларів.

У липні минулого року Росія заявила про свій намір провести газопровід через Польщу і Словаччину в надії послабити свою залежність від України, а в майбутньому і подвоїти експорт енергоресурсів у країни Європейського Союзу.

Однак цей план не викликав у керівництва Польщі позитивних емоцій. Хоча остаточне рішення Варшави довгий час залишалося незрозумілим, усе-таки чітко просліджувалося небажання брати участь у плані, що може зачепити інтереси України.

Договір з Норвегією, умови якого обговорювалися протягом кількох місяців, має, принаймні, два аспекти. По-перше, він ставить хрест на монополії Росії як постачальника газу. По-друге, договір відповідає вимозі ЄС різноманітити енергоресурси, що, у свою чергу, збільшує шанси Польщі на вхід до складу Євросоюзу.

З іншого боку, за норвезький газ Польща платитиме більше, до того ж, доведеться провести новий трубопровід по дну Балтійського моря. Сусідня з Польщею Німеччина також може бути незадоволена, оскільки німецький "Рургаз" – акціонер російського "Газпрому" і партнер у підготовці плану проведення альтернативного трубопроводу.

Тоді як майбутнє цього договору досить неясне, його перші результати вже дуже відчутні.

Після розбіжностей, які затяглися на рік з гаком, Росія й Україна як ніколи близькі до підписання договору про реструктуризацію боргу Києва, згідно з яким він має бути виплачений за десять років.

Позиція нового прем'єра Анатолія Кінаха по питанню боргів за газ не відрізняється м'якістю його попередника Віктора Ющенка: Київ наполіг на тому, щоб борги енергетичного сектора України були визнані державним боргом. Україна рішуче відкинула домагання Росії на контроль над транзитними трубопроводами.

Можливо, компроміс і буде знайдений, але більш імовірно, що тверда позиція України стала прямим наслідком передчуття швидкої катастрофи російських планів.

Як повідомляє агентство "Рейтерс", на святкуванні 10-ї річниці незалежності України Президент Росії Володимир Путін схвально відгукнувся про хід переговорів з польським Президентом Олександром Кваснєвським, присвячених долі нового трубопроводу. Але інформації про те, що останній дав свою згоду на будівництво обхідного газопроводу, в пресу не надходило.

Схоже на те, що Путін залишається вірний своїй тактиці, однак колишньої агресії і напору вже не зауважити.

Як повідомляє агентство "Франс Пресс", 2-го вересня Володимир Путін відвідає Фінляндію, де буде обговорюватися план проведення ще одного обхідного газопроводу.

Голова відділу МЗС Фінляндії по зв'язках з Росією Матті Алттонен повідомив, що "багато цих проектів розраховані на тривалий термін"

"Газпром" раніше загрожував проведенням газопроводу через Фінляндію в Німеччину в обхід Польщі у тому разі, коли Варшава не дасть згоду на побудову аналогічного трубопроводу в обхід України.

Прийняття інших рішень про зміну маршрутів трубопроводів здійснювалося за особистої участі Путіна: так трапилося з нафтопроводом через Дагестан в обхід Чечні і балтійською системою трубопроводів, яка послабила залежність Росії від Литви і Латвії.

Але в планах по проведенню газопроводу в обхід України зауважується брак колишнього запала: у перше півріччя 2001 року експорт російського газу в Західну Європу скоротився на 5%.

Обсяг поставок російського газу в Німеччину скоротився на 9%, що практично усуває потребу обговорення дорогих проектів проведення нових газопроводів, причиною чого є як уповільнення економічного розвитку в Європі, так і застій у капіталовкладеннях у російській енергетичній промисловості.

Тепер плани Путіна більше схожі на довгострокову стратегію, ніж на розраховану на швидкий результат загрозу Україні. Водночас Москва, схоже, готова покласти кінець газовим розбіжностям з Києвом. (Переклад: ForUm).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах