Головна
 

До Кучми повернулася впевненість

20 вересня 2001, 16:06
0
2

"Схоже, що недавні трагічні події в Америці серйозно відбилися й на українському внутрішньополітичному житті, причому мова йде не тільки про питання посилення боротьби з міжнародним тероризмом, але і про підготовку до парламентських виборів, що відбудуться через півроку", пише оглядач російської "Незавісімой газети" Андрій Капустін.

 

Минулого четверга українські законодавці проіґнорували повідомлення про закладену в будинку Верховної Ради бомбу й у черговий раз повернулися до розгляду закону про вибори. 13 вересня стало справді фатальним днем для супротивників президентської комбінації, що передбачає рівне за чисельністю представництво депутатів, обраних за мажоритарною системою й за партійними списками. На цьому засіданні в черговий раз було продемонстровано можливість роботи президентської команди з парламентом, тому що, злегка поопиравшися, депутати все-таки прийняли президентські поправки й у такий спосіб відмовилися від ідеї формування парламенту з "партійною перевагою". Нагадаємо, що кілька місяців підряд Рада намагалася "зберегти обличчя" й відстояти співвідношення сил 75:25 на користь партійних списків. Єдине, на чому поки продовжують наполягати народні обранці, - це на збереженні практично колишніх термінів проведення виборчої кампанії - 170 днів, хоча Леонід Кучма пропонує цей термін скоротити до 90 днів. Також депутати погодилися з президентськими заувагами, згідно з якими у виборах можуть брати участь тільки ті партії, що зареєструвалися не пізніше, ніж за рік до дня виборів (тобто до 31 березня нинішнього року), й затвердили норму формування окружних виборчих комісій, за якою участь у формуванні комісії можуть брати тільки партії, що перебороли 4-процентний бар'єр на минулих виборах.

Леонід Кучма, до якого вже досить давно повернулися колишні (до касетних викриттів) самовпевненість і специфічна манера спілкуватися, заявив: "Подивимося, який він там, цей закон. Якщо в ньому не буде протиріч Конституції, я підпишу обов'язково". На думку ряду аналітиків, Кучма справді може підписати новий закон про вибори, навіть погодившись із піврічною передвиборною підготовкою. Того, чого наполегливо прагнули і сам голова держави та його команда, вдалося домогтися. Тепер супротивники президента опинилися в досить складному становищі, тому що в них практично не залишилося часу, щоб почати зміни передвиборних тактик і стратегій. Перемога Кучми багато в чому означає, що активне будівництво громіздких передвиборних блоків і об'єднань, якими останнім часом захоплювалися українські политики, практично втратило сенс. Перетасування парламентської колоди з міграцією депутатів із блоку в блок втратили актуальність, і тепер як політичним структурам, так і окремо взятим депутатам доведеться задуматися над вибором: партійний список чи все-таки мажоритарний округ. Простіше всього буде знову ж пропрезидентським силам, оскільки вони мали одержати президентські якщо й не ґарантії, то обіцянки про виділення їм частини адміністративного ресурсу на місцях. Ну а для Кучми і його прихильників з погляду стратегії взагалі нічого нового придумувати не треба, оскільки все повернулося на кола свої. А оскільки (з урахуванням усіх останніх скандалів) голова держави доклав максимум зусиль для зміцнення вертикалі влади, то, наприклад, заява лідера українських комуністів Петра Симоненка про те, що Кучма будує новий парламент за клановим принципом, цілком схоже на правду. (Втім, товариш Симоненко при цьому скромно замовчує, що комуністи так чи інакше залишаться в новій Раді дуже вагомою частиною.)

Днями президент відвідав Ялту, де взяв участь у нараді з керівництвом Кримської автономії, представниками меджлісу й місцевих органів влади. Зокрема (явно з урахуванням наслідків американських терактів), голова держави заявив, що не допустить розпалення в Криму міжнаціональної ворожнечі й що з цього приводу він уже дав доручення Раді безпеки вжити всіх заходів для запобігання подібним проявам. Кучма не випадково зволів зробити такі заяви саме в Криму, тому що проблеми кримсько-татарського населення починаючи від земельних питань і закінчуючи представництвом у владних структурах усіх рівнів автономії давно перейшли в розряд найболючіших і вибухонебезпечних. Так, недавно в коментарях ряду ЗМІ пролунала інформація про те, що кримські татари знову повернулися до питання про квоту в місцевому парламенті. Тим часом нинішні власті Криму (так само як деякі політичні сили в Києві) категорично проти цього. Однак у понеділок Леонід Кучма зненацька заявив, що він не підпише закон Кримської автономії про вибори, поки там не буде впроваджено стовідсоткову мажоритарну систему.

Зрозуміло, що цією заявою президент насамперед мав на меті пом'якшення міжнаціональної напруженості, але водночас цілком можна припустити, що його слова викликають новий виток суперечок довкола закону про вибори, тому що чималому числу різнополярних політичних сил поява "мажоритарного анклаву" буде явно не до душі.

І вже зовсім малоймовірно, що загроза виникнення фактору ісламського екстремізму й фундаменталізму здатна в доступній для огляду перспективі актуалізуватися на Україні. В усякому разі, голова меджлісу Мустафа Джемілев заявив, що подібні чутки не мають під собою ґрунту, а поширюють їх несумлінні політики, зацікавлені в дестабілізації ситуації як у Криму, так і на Україні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах