Головна
 

Тиждень українських військ ППО

16 жовтня 2001, 09:08
0
5

"Поза всякими сумнівами головним антигероєм минулої тижня для України став президент Леонід Кучма. Саме він, а не військові, з чиєї вини було збито російський лайнер Ту-154, який прямував з Тель-Авіву до Новосибірську, завдав найпотужнішого удару по репутації України", пише оглядач російської "Независимой газеты" Андрій Капустін.

Зрозуміло, що визнавати свої помилки неприємно. Особливо голові держави. Особливо - такі помилки. Втім, оскільки факти дуже вперта річ, часом краще факти визнати, ніж потім виправдуватися й за зроблені помилки, й за їхнє невизнання.

Але президент України мав іншу думку. Незважаючи на те, що вже 7 жовтня всім було зрозуміло, з чиєї вини сталася авіакатастрофа, українська сторона на чолі з президентом продовжувала наполягати на власній непричетності. А аналіз коментарів українських ЗМІ натикнув на думку, що військове керівництво на чолі з Верховним головнокомандуючим украй дратує як невгасаючий галас навколо Ту-154, так і небажання всіх зацікавлених сторін погодитися з вагомими аргументами, які надавали українські військові на сволє виправдання. Це роздратування досягло апогею 10 жовтня. Напередодні російські експерти у Сочі заявили, що вони виявили уламки ракети С-200, маршал авіації РФ Євген Шапошніков підтвердив ідентичність металевих кульок, знайдених у тілах пасажирів й уламках літаків, а співробітники станції радіолокаційного спостереження у Геленджику повідомили про те, що 4 жовтня ними було зафіксоване наближення ракети до літака. Але Леонід Кучма, замість того щоб пояснити ці повідомлення, спершу повідомив, що у будь-якому разі престиж України не постраждає, а потім з усмішкою заявив: "Подивіться на Європу: що ми - перші чи останні? Трапляються трагедії й більшого масштабу".

(При цьому варто згадати, як, коментуючи у свій час зникнення Георгія Гонгадзе, Леонід Кучма заявив, що на Україні щороку зникають тисячі громадян.)

І ще: "Все буде у порядку - якщо ми самі себе не опускатимемо нижче цивілізованого рівня... Якщо ми такі українці, що нам на себе лише б чергове відро бруду вилити. Показатися з іншого боку у нас не вистачає розуму..."

Те, що з експромтами у Леоніда Даниловича давно проблеми, ні для кого не таємниця. Але оскільки президент у країні головний, минулої середи йому  ніхто не зміг сказати про дурість, яку він зморозив. А те, що Кучмі ніхто нічого не сказав, стало зрозумілим наступного дня, коли голова держави прибув до Чернівців, де йому, між іншим, вручили чергову мантію почесного доктора чергового університету. На прес-конференції свіжоспечений доктор продовжив імпровізації на тему авіакатастрофи. По-перше, він зненацька для всіх повідомив, що заява про відставку міністра оборони України Олександра Кузьмука, лежить у нього з 4 жовтня. По-друге, заявив: "Я, як президент та головнокомандуючий, людей (Кузьмука. - "НГ") не кидав й не збираюся кидати". А під завісу видав на-гора ще один експромт: "Ракета, яка є на озброєнні Збройних сил України, не розуміє української мови".

(За дивним збігом обставин саме цього дня в Ізраїлі, який сприйняв загибель своїх громадян на борту авіалайнера як трагедію великого масштабу, було оголошено жалобу по жертвам катастрофи, а у кнесеті відбулося спеціальне жалобне засідання. А ті мешканці України, які мають доступ до російських телеканалів, могли побачити, як громадяни Ізраїлю відреагували на заяви українського президента, показані по ізраїльському телебаченню.)

Але й після того, як секретар РБОУ Євген Марчук офіційно визнав у Сочі, що причиною авіакатастрофи могла стати саме українська ракета, Леонід Кучма залишився вірний собі. Він не подумав вибачитися за попередні висловлення, а через прес-секретаря заявив, що прийняв рішення створити міжвідомчу комісію з вивчення обставин катастрофи. Коли з позицією голови держави все визначилося, нез'ясованим залишилося ще одне питання: що буде з армійською верхівкою, яка мала б автоматично піти у відставку. Враховуючи те, що заява Кузьмука на ім'я президента про відставку чекала на рішення з 4 жовтня, неясною залишалася доля головкому ППО Віктора Ткачова. Ситуація з‘ясувалася у суботу, коли пан Ткачов провів прес-конференцію, на якій й оголосив, що він та його заступник, керівник навчань ППО Д‘яков, подали рапорти про відставку. Але гладкий перебіг подій було порушено несподіваною появою міністра оборони Олександра Кузьмука, який, на відміну від Верховного головнокомандуючого, знайшов у собі сили вибачитися перед родичами загиблих, Україною, президентом та народом України, пообіцявши ретельно розібратися у причинах трагедії, завірив присутніх, що ситуація в армії під контролем, та залишив залу.

Тепер останнє слово залишилося за Леонідом Кучмою, який поки зовсім не бажає здійснювати кадрові пересування у Міністерстві оборони напередодні виборів, особливо тому, що Олександр Кузьмук вважається урядовим довгожителем. Кузьмуку вдалося уникнути відставки після того, як у квітні минулого року ракета "Точка-У" влучила у житловий будинок у Броварах, внаслідок чого загинуло три особи. І саме Кузьмук виявився єдиним силовиком, якого не торкнувся "касетний скандал". Втім, парламентарії вже розпочали боротьбу за посаду міністра оборони. У будь-якому разі, віце-спікер Віктор Медведчук, фракція комуністів та фракція "Яблуко" заявили про те, що Кузьмук мусить піти у відставку. А через те, що їхні ряди можуть поповнитися вже хоча б завдяки голосам військових напередодні виборів – а це дуже ласий шматок. Крім того, пролунало кілька заяв й про те, що міністром оборони має бути людина цивільна. Але реакція президента поки невідома. Швидше за все, походячи з поведінки того ж Кузьмука на прес-конференції, справа може обійтися зачищенням командної ланки без здачі самого міністра.

Хоча у суботу телекомпанія "1+1" й підлила олії у вогонь, продемонструвавши у новинах сюжет про стан ППО під Києвом. Сюжет повторили у неділю у програмі "Епіцентр". Саме в ефірі цієї програми торік військові визнали свою провину за трагедію у Броварах.

Журналісти телекомпанії одержали інформацію від колишнього офіцера-ракетника про те, що він, збираючи гриби в одному з лісів під Києвом, наткнувся на одну з військових частин, покликаних захищати повітряний простір української столиці. Без жодних перешкод він пройшов до території частини, де розташовані пускові установки ракет С-200, й з такою же легкістю повернувся назад. Журналісти перевірили інформацію. Подорож вийшла дуже захоплюючою. Показали й іржаву "колючку", що стелиться по землі, й хлопчика, який на запитання, як пройти до ракет, впевнено показав вірний напрямок, й сиротливу пускову установку, й саму ракету С-200, яку було чудово видно крізь нещільно прикриті двері ангару, де замість замка було намотано дріт, й радіолокаційні установки, й повну тишу. Ані вартових, ані солдат. При цьому, за словами журналістів, йшлося про елітну частину. Шкода, що із зрозумілих міркувань журналісти не повідомили точної адреси ракетної частини, - можна було б влаштовувати там, скажемо, змагання з пейнтболу в умовах, максимально наближених до бойових.

Крім висновків про традиційний бардак в українському народному господарстві (армія - не виключення), без відповіді залишилося запитання про те, як суміщаються надані факти із голосними заявами українського керівництва про підвищені заходи безпеки  через початок антитерористичної акції, до якої Україна приєдналася однозначно й беззастережно, і випливає, ризикує як й інші стати об'єктом терактів. Втім, і цей факт може не вплинути на подальший розвиток подій у вищих армійських кадрах, тому що Верховному головнокомандуючому видніше. А ще тому, що практично жодний ЗМІ (крім опозиційні інтернет-виданнь) чомусь так й не прокоментував заяви українського президента, які знову виставили Україну на посміховище.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах