Головна
 

Росія-Україна: злодійська інтеграція

17 жовтня 2001, 10:00
0
9

"У стосунках між Росією й Україною діється щось малозрозуміле. Ми віддаємо Україні все, що маємо, майже безкоштовно й, здається, не вимагаємо за це навіть морального задоволення", пише у матеріалі про процеси економічної інтеграції України та Росії крізь політичну призму, російське інтернет-видання Вести.ru.

Нещодавно прем'єр Кас‘янов домовився з Україною, що борги за російський газ визнаються не державним, а корпоративними. Такі подарунки просто так не робляться. А якщо й робляться, то винятково за чиєюсь приватною вигодою. Цей дивовижний процес перейшов на новий рівень - у Києві розпочалися переговори щодо нової російсько-української угоду про вільну торгівлю. Зміст такий же - Україна платити не буде, й це дуже влаштовує як українських, так і російських олігархів, які мають кожен свої інтереси на Україні.

Втім, офіційно все це називається розвитком інтеграційних процесів. У цьому розумінні інтеграційні процеси між нашою елітою й елітою української - річ природна, оскільки й у Росії, й на Україні існує розвита злодійська економіка. Така злодійська інтеграція вигідна елітам, але не вигідна громадянам Росії й України. Тому що злодійська інтеграція призводить до реальної економічної дезинтеграцї та нестабільності. Росія вже подарувала Україні майже безкоштовний газ - не стільки українським громадянам, скільки великим українським виробникам, які, до речі, все ж російські.

Тепер російська влада знову йде на безпрецедентні поступки, пропонуючи Україні неймовірно цікаву для неї угоду про вільну торгівлю. Внутрішні податки на російські й українські товари не повинні бути більше, ніж на товари з третіх країн. Оскільки Москва звільнила від ПДВ білорусів, можна не сумніватися, що й Київ побажає скасувати податок на додаткову вартість на свої товари. У межах нової угоди ліквідуються експортні мита на російські енергоносії. Україна давно мріє скоротити ввіз деяких російських товарів, наприклад автомобілів. Тепер й Україна, й Росія зможуть застосовувати захисні заходи у будь-якій галузі торгівлі й вводити нові обмеження хоч щодня .

Саме  у вівторок стало відомо про те, що Україна має намір запропонувати Росії добровільно обмежити постачання залізорудної сировини, оскільки українські гірничорудні підприємства зазнають складностей у збуті своєї продукції, але при цьому українські металургійні підприємства збільшують закупівлі сировини у Росії - тому що вона там краще. Нова російсько-українська угода надасть Україні можливість обмежувати постачання з Росії всього, чого їй заманеться. Втім, щодо залізорудної сировини Україна занадто погарячилася, й великий російський бізнес, якому належить російська чорна металургія, знайде шляхи пояснити це українській стороні.

Російська й українська еліти давно домовилися про загальні інтереси й у політиці. Навесні на Україні відбудуться парламентські вибори, а ще через рік стартує президентська виборча кампанія. Леонід Кучма – за Конституцією України - не може бути обраний на третій термін. При цьому на сьогодні найпопулярніший політик на Україні - Віктор Ющенко, який був прем'єром, має прозахідну орієнтацію, що не подобається ані українській владі, ані російській владі, ані великому бізнесу з обох боків кордону. Тому зараз і Росія, й Україна роблять все для збереження політики Кучми.

Офіційно спадкоємця оголосять ще не скоро. Але неофіційно вважається, що їх два. Це нинішній прем'єр Анатолій Кінах і голова партії "Трудова Україна" Сергій Тігіпко. У Кінаха шансів менше - по-перше, за час свого прем'єрства він навряд чи збільшить свої шанси на обрання, а по-друге (що найголовніше), Кінах - молдаванин. Тігіпко більше влаштовує великий бізнес Росії й України. Він не має політичних переконань й, як кажуть про нього на Україні, його взагалі не цікавить нічого, крім... - як би це пом’якши висловиться - відсотків. У цьому розумінні він винятково конкретна, виконавча й обов'язкова людина, на яку можна покластися й з якою можна мати справу. Наприклад, налагоджувати згадані інтеграційні процеси.

Що ж до Віктора Ющенка, якого підтримує західний, й особливо польський та американський капітал, а також - про усякий випадок - й капітал російський, то він має лише одну-єдину проблема. Його нізащо не підтримає Росія. Занадто вже він відверто прозахідний. І у цьому розумінні він буде боротися з існуючою російсько-українською специфічною інтеграцією. Кажуть, що зараз Ющенко кинув всі свої ресурси на те, щоб довести Леоніду Кучмі й адміністрації російського президента, що він далекий від думки стати опозицією доброму й розумному Леоніду Даниловичу. І що він ні в якому разі не хоче стати президентом України, яка так розквітла завдяки мудрому керівництву президента Кучми.

Й то правда. За багатьма економічними показниками Київ давно обігнав Москву. Темпи зростання української економіки майже вдвічі вище за російські, а інфляція - у півтора рази нижче. Загальний зовнішній борг Росії - 150 мільярдів доларів. Тобто  кожен мешканець Росії, включаючи немовлят, винний близько тисячі доларів. Зовнішній борг України - 8 мільярдів доларів. Буде цікаво, якщо південний слов'янський сусід Росії продемонструє їй економічне чудо "де хохлят".

Так, до речі, називається популярне українське блюдо "жюльєн де хохлят", із салом та волоськими горіхами. Його подають, наприклад, у кращому нічному розважальному закладі Києва - "Динамо-люкс". Залишається сподіватися, що українська сторона почастує на переговорах членів російської делегації саме у "Динамо-люкс".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах