Головна
 

'Sueddeutsche Zeіtung': Незалежна і несуверенна

7 грудня 2001, 13:33
0
11

Україна захищає свою незалежність, Білорусія прагне до возз'єднання, пише німецька газета "Sueddeutsche Zeіtung". Порівняно з Білорусією Україна демонструє активні спроби проведення реформ і прагнення до суверенітету від Росії. Разом з тим, автор статті Томас Урбан підкреслює, що останні дії Леоніда Кучми ведуть до більшої залежності від Росії, а "касетний скандал" позначився не найкращим чином на державі. Але якщо Білорусія йде до Росії, Україна все ж прагне на Захід.

Керівництво України влаштовує світкування, газети повні милостивих коментарів, Леоніда Кравчука хвалять, він одержує орден. Десять років потому він був головою Верховної Ради у Києві і поставив свій підпис під документом, що скасовував СРСР. Його тодішнього білоруського колегу, професора фізики Станіслава Шушкевича нинішнє керівництво у Мінську не відзначило ніяк. Навпаки, коментатори підконтрольної президенту преси знову лаялися на його адресу, називаючи Шушкевича "державним злочинцем".

Діаметрально протилежна оцінка минулого відповідає нинішній політиці. Тоді як правлячими диктаторськими методами білоруський президент Олександр Лукашенко виступає за "возз'єднання східних слов'янських народів під егідою Москви", голова української держави Леонід Кучма хотів би продовжувати зміцнення суверенітету своєї республіки.

Лукашенко дав також зворотний хід економічним реформам у Білорусії, він знову робить ставку на планову систему і підштовхує свою країну до економічної кризи. Навпроти, Кучма продовжує йти шляхом реформ.

Незважаючи на все, Україна перетнула нижню оцінку економічної кризи. Останні два роки зростає внутрішній валовий продукт. Однак, більшість населення поки не має від цього ніякої вигоди, її має лише невеликий прошарок фінансових олігархів і промислових магнатів.

Кравчук був зацікавлений у суверенітеті України, але не у демократії і ринковій економіці 

При цьому країни свої перші кроки до суверенітету зробили, маючи діаметрально протилежні концепції. Шушкевич намагався провести в Білорусії демократичні реформи. У Києві, навпроти, забезпечили у владі зв'язок старих комуністичних кадрів і "червоних директорів". Її головною фігурою став колишній секретар ЦК з ідеології Кравчук. Він, зокрема, був зацікавлений у суверенітеті своєї рідної республіки, але ніяк не у демократії і ринковій економіці.

Реформи, розпочаті із зволіканням, майже не просувалися. Економічну політику визначали не просто корумповані, але й ні на що нездатні колишні функціонери Комуністичної партії. Лише після обрання 20 липня 1994 року Кучми - колишнього директора ракетного заводу у Дніпропетровську - в економічній політиці відбулися зміни.

Виборча кампанія Лукашенка, мабуть, фінансувалася російською спецслужбою 
Того ж дня на вищу державну посаду було обрано колишнього інструктора КДБ і голову колгоспу Лукашенка. Свою виборчу кампанію, яка, мабуть, фінансувалася російською спецслужбою, він проводив під гаслами зміцнювання суверенітету держави і демократії. Однак крок за кроком він позбавляв свобод, розпустив у порушення конституції парламент і продовжив термін своїх повноважень. Цього року він домігся свого переобрання внаслідок, як вважається, фальсифікації результатів виборів. Білорусія, таким  чином, майже повернулася до радянських часів: демократичний рух розвалений, позбавлена свободи слова преса, спецслужба здійснює масштабний контроль над громадським життям і не зупиняється перед політичними вбивствами.

На Україні одне політичне вбивство, скоєне торік, теж значно відбивається на політичному кліматі. Підозрюється, було викрадено й вбито активного критика Кучми журналіста Георгія Гонгадзе. Частина демократичної опозиції назвала інспіратором вбивства Кучму, на адресу якого постійно висуваються звинувачення у корупції. Представники західних спецслужб вважають, що президент, тим самим, буде дискредитований.

Кучма підписав з Путіним угоду, яка ставить Україну у ще більшу, ніж досі,  залежність 

Зрозуміло лише одне, що Кучма на якийсь час виявився у зовнішньополітичній ізоляції. І саме  у цей час було провалене підписання угоди про будівництво на території України нового газопроводу, який би приніс країні багато мільярдів доларів. Після цього Кучма підписав на початку року з головою Кремля Володимиром Путіним угоду, яка ставить Україну у ще більшу, ніж досі,  залежність від російських сировинних ресурсів. При цьому опитування показали, що й серед російськомовного населення України зростає кількість тих, хто виступає за незалежність. Причина цього: вони вважають, що у далекій перспективі в України більше шансів знайти шлях на Захід, ніж у Росії.

Переклад: Володимир Синиця, Страна.Ru

Оригінал публікації: Unabhaengіg und unsouveraen ("Sueddeutsche Zeіtung"), 6.12.2001
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах