Головна
 

Независимая Газета: Парламентські вибори як віртуальна гра

6 лютого 2002, 15:13
0
4

Українське суспільство мало цікавиться політикою, а політиків цікавить президентське крісло, пише Тетяна Івженко в "Независимой газете".

Четвертого лютого минув термін розгляду українським Центрвиборчкомом документів на реєстрацію учасників майбутніх парламентських виборів. Відповідно до офіційної інформації, ЦВК зареєструвала списки 31 з 36 партій і блоків. У цілому за партійними списками зареєстровані 3557 кандидатів. Інформація з мажоритарних округів поки не оприлюднена.

Співробітники Центрвиборчкому в неофіційних розмовах зазначають про кілька особливостей нинішньої виборчої кампанії.

По-перше, всупереч очікуванням політологів до участі у виборах допущені майже всі політичні сили і кандидати, які подали свої документи.

По-друге, лише кілька партій і блоків, зареєстрованих у ЦВК, вийшли з "центрвибіркомовського чистилища" без втрат. Більшість поданих здобувачами парламентського щастя передвиборчих списків до ЦВК були ретельно "відредаговані" й істотно скорочені.

Українські політологи зазначили про ще одну особливість нинішньої кампанії: плутанину з назвами партій і блоків.

Цього року в українських парламентських виборах виявили бажання брати участь десятки практично нових політичних сил, назви яких дублюють "бренди" вже відомих партій.

Наприклад, списки на реєстрацію до ЦВК подали – вслід за досить відомим об'єднанням "Жінки за майбутнє" - також об'єднання "Жінки за майбутнє дітей" і "Жінки України".

Крім української Компартії, комуністичну лінію в лівому русі мають намір представляти Компартія (оновлена) і Компартія робітників і селян.

Один з Народних Рухів України представлений у списку блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", інший претендує на те, щоб виступати самостійною політичною силою на виборах. А сам Віктор Ющенко до цього часу намагається обстояти в суді "авторське право" на використання свого імені, оскільки група невеликих українських партій вирішила об'єднатися в блок із назвою "За Ющенка". Другим номером у списку цього блоку йшов пенсіонер з Вінниці В. (Володимир) Ющенко.

Боротьба за "зелену" назву розгорілася ще до виборів. Справа в тім, що на минулих парламентських виборах 1998 року Партія "зелених" України набрала близько 8% голосів виборців. Політологи пояснили цей факт саме партійною назвою, яка у масовій свідомості пов'язувалася з "чистотою і майбутнім дітей".

До нинішніх виборів успіх "зелених" спробували повторити відразу кілька нових партій з усіма можливими варіаціями на тему "успішної назви": Українська "зелена" партія, "Зелена" партія України, екологи, "зелені" екологи, "зелені" XXІ століття etc.

Щоправда, задовго до виборів частина "зелених" партій була ліквідована в зв'язку з тим, що вони стали подавати один проти одного судові позови, звинувачуючи суперників у зазіханні на "інтелектуальну власність".

Останній оплот нових "зелених" - передвиборче об'єднання "Райдуга" і "зелені" екологи - впав після відмови ЦВК у реєстрації його передвиборчих списків.

Величезна кількість судових розглядів може привести до подальшої плутанини з послідовністю етапів передвиборчої кампанії
Втім, судовим розглядам із приводу правомірності тієї чи іншої партійної назви ще не видно кінця.

Аналітики зазначають, що величезна кількість судових розглядів може привести до подальшої плутанини з послідовністю етапів передвиборчої кампанії. А це, у свою чергу, може поставити під сумнів законність проведення виборчої кампанії в цілому.

З іншого боку, українські політологи прогнозують, що, ймовірно, результати виборів не будуть поставлені під сумнів ні за яких обставин, тому що приблизно половина політичних сил, які беруть участь у виборах, представляють так званий центристський, близький до нинішньої влади табір.

Однак, на думку політологів, неточність формулювань у нормах законодавства і маса судових розглядів із приводу не передбачених виборчим законодавством "нюансів" швидше за все приведуть до того, що наступні вибори будуть "непрозорими", а тому ніхто не зможе ручитися за коректність їхнього результату.

Останнє припущення має право на існування ще з однієї причини. Різні соціологічні прогнози (результати яких найчастіше не збігаються на порядок) єдині лише в одному: величезна кількість українців не цікавляться політикою і не довіряють політикам, навіть багатоьм "загальнонаціональним" лідерам.

Особливо яскраво аполітичність українського суспільства відбита в опитуваннях, прямо не пов'язаних з майбутніми виборами: наприклад, щодо самовідчуття громадян.

Величезна кількість українців не цікавляться політикою і не довіряють політикам, навіть багатьом "загальнонаціональним" лідерам
Більше половини українців вважають себе "бідними", не вірять у завтрашній день і у вирішенні своїх проблем у найостаннішу чергу покладаються на політиків. Мабуть, голосувати Україна буде так само - "навмання". А офіційний результат, можливо, буде "підкоректований" фактом доступу тієї чи іншої політичної сили до горезвісного адміністративного ресурсу. У нинішніх заплутаних умовах передвиборчої кампанії, яка до того ж мало цікавить суспільство, вибори можуть перейти у "віртуальну" площину.

Проте їхні переможці - ті фінансово-політичні сили, які одержать максимальну кількість мандатів у майбутній Верховній Раді, - як стверджують усі українські політологи, висунуть цілком реальних претендентів на посаду президента.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах