Головна
 

ГазетаСНГ: Кучма не буде боротися з Ющенком за посаду Президента

4 березня 2002, 16:46
0
6

Цікаво, що пік суперечок українського істеблішменту про зовнішньополітичну стратегію України припав на лютий. Адже із завершенням зими, коли спадають морози і проблема постачань російського газу для Києва переміщується на другий план, традиційна проросійська політика України стає неактуальною, пише Віктор Тимошенко в "ГазетеСНГ".

Але вчорашня [28 лютого.- Прим. редактора Кор.net] заява Леоніда Кучми перед студентами одеських вузів про те, що він не бачить "шляхів розвитку України без тісної взаємодії і співробітництва з Російською Федерацією", розставила акценти в зовнішньополітичних дискусіях українського істеблішменту. Трохи раніше голова президентської адміністрації, перебуваючи 13 лютого в Москві, сенсаційно заявив, що "після парламентських виборів Україна відмовиться від багатовекторності зовнішньої політики".

Однак міністр закордонних справ України Анатолій Зленко поспішив дезавуювати слова свого шефа, який відповідно до Конституції країни "визначає зовнішню політику". Глава українського зовнішньополітичного відомства під час зустрічі зі своїм колишнім колегою Гансом-Дітріхом Геншером підкреслив, що президента неправильно зрозуміли. Заява Леоніда Кучми про те, що він вважає "помилкою багаторічне дистанціювання України від Росії і прагнення швидко ввійти до європейських політичних й економічних структур" "неправильно витлумачена й інтерпретована". "Україна, - повідомив Анатолій Зленко, - визначила свій зовнішньополітичний курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію".

"Леоніду Даниловичу, мабуть, обтяжливо перебувати на своїй посаді, йому набридли нескінченні бійки з опозицією"
Неслухняність чиновників гаранту Конституції стає в Україні правилом. У першу чергу, це визначається тим, що, по суті, Леонід Кучма так і не став "іншим президентом" (як він любив говорити про це сам) після свого обрання на другий термін. По суті, нинішні політичні процеси в Україні свідчать, що країна "вагітна" зміною влади, зміною президента і його команди.

Нещодавно дуже близький до президента України високопосадовий чиновник, який побажав залишитися не названим, висловив думку кореспонденту Gazetasng.ru, що "Леоніду Даниловичу, мабуть, обтяжливо перебувати на своїй посаді, йому набридли нескінченні бійки з опозицією". "Президент фізично втомився, в очах його туга, йому набридло жити під постійним пресом невирішених завдань", - сказав він. Кучма, за словами джерела, зовсім негативно ставиться до того, що Держдеп США безапеляційно і нахабно втручається у внутрішньополітичні процеси в Україні.

"Леонідові Кучмі стало нецікаво працювати президентом"
"Раніше за Леонідом Даниловичем можна було звіряти годинник. О 8.15 він на роботі, п'ятнадцять хвилин приводив себе до ладу, пив чай, а потім весь день до вечора працював. А сьогодні все по-іншому. Президентських рішень багато хто очікує місяцями. Леонідові Кучмі стало нецікаво працювати президентом", - ремствував співрозмовник.

Політичну втому президента, природно, бачить і відчуває його оточення, яке розуміє, що в 2004 році, під час нових президентських виборів, відбудеться зміна політичних поколінь в Україні. Долю влади сьогодні визначають не маразматичні дисиденти і ті, хто на хвилі розвалу СРСР зробив собі політичну кар'єру, а ті, хто встиг вдало взяти участь у приватизації найбільш ласих шматків могутньої української індустрії і реально займається виробництвом, торгівлею і законним бізнесом.

На майбутніх виборах за посаду глави держави Леонід Кучма й екс-прем'єр Віктор Ющенко боротися не будуть
Припущення експертів, що на майбутніх виборах за посаду глави держави будуть боротися Леонід Кучма й екс-прем'єр Віктор Ющенко, не мають ніяких підстав. Леонід Кучма згідно з Конституцією не може бути обраний на третій термін президентом. Але головне не в цьому.

Протягом останніх двох років Леонід Кучма, очевидно керуючись старим політичним правилом "створюй противаги, щоб залишитися при владі", зумів розгубити багатьох своїх відданих прихильників, відправити їх або у відставку, або на прибуткові місця в державні і приватні структури. Могутньою опорою Леонідові Кучмі були в минулому Володимир Горбулін, Віктор Медведчук, Ігор Бакай, Олександр Волков, Олександр Мартиненко, Вадим Долганов, Дмитро Табачник.

Сьогодні неможливо говорити про команду президента. Якщо вищезгадані політики були яскравими особистостями (хоча і спірними, стосовно їхніх моральних достоїнств), то зараз Леонід Кучма оточений чиновниками, нездатними самостійно не лише боротися за владу, але і зберегти її для свого патрона. А короля, як відомо, створює почет.

Особливо яскраво це виявилося під час "касетного скандалу", коли після прес-конференції Олександра Мороза й оприлюднення плівок уся чиновницька президентська рать відмовчувалася протягом трьох тижнів. Один з українських високопосадових чиновників в інтерв'ю Gazetasng.ru зазначав, що "ми були в шоці, ситуація була некерованою, навіть державні ЗМІ цілими днями говорили про ці касети. Ми не могли зрозуміти, хто і як нас втягує в кризову ситуацію, а тим більше, як з неї вийти".

Передбачуваний провал пропрезидентського чиновницького блоку "За єдину Україну" на нинішніх парламентських виборах стане останнім попередженням хитким чиновникам. Для тих в Україні, хто бажає залишитися при влади, постає гостра необхідність пошуку яскравого харизматичного лідера зі свого середовища. Ним не може стати ні Володимир Литвин, ні будь-який інший з близького оточення президента. Підгодованим президентом бізнесменам і чиновникам необхідно пошуками собі лідера не в Києві, а в провінції. Наприклад, їхнім лідером (а в перспективі і кандидатом у президенти) міг би стати генеральний директор "Мотор-Січ" чи подібна йому фігура.

У іншому разі Віктор Ющенко, особливо не напружуючись, приведе до влади тих, хто бажає бачити Україну віддаленою від "азіатської" Росії. Лідер блоку "За нашу Україну" [автор має на увазі блок "Наша Україна" – прим. редактора Кор.net] Віктор Ющенко - це не просто політик нового покоління, це нинішній український харизматик, той, кого любить не лише народ, але й ті, хто бажає Україні "євроатлантичної інтеграції". Однак одвічна суперечка між слов'янофілами і західниками, міркування про самодостатність наших країн чи їхню недолугість, пріоритеті й унікальності культурних цінностей України вийшла за межі теоретичних і ідеологічних дискусій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах