Головна
 

Neue Zuercher Zeіtung: Українська гонка за владою

21 березня 2002, 13:59
0
5

В Україні, зважаючи на все, до цього часу можна робити капітал на мертвих душах. Втім, мова в меншому ступені йде про приклад героя роману Гоголя, який домагався багатства шахрайством на реєстрації мертвих душ, пише швейцарська газета Neue Zuercher Zeіtung.

Гоголівський Чичиков скуповував у поміщиків за кілька копійок за душу їхніх померлих кріпаків, заробляючи за допомогою списків померлих душ величезні суми. Цей принцип, між іншим, підходить для обдурювання і сьогодні, наприклад, для отримання шахрайським способом голосів виборців.

За даними київського політолога Томенка, у виборчих списках лише однієї Луганської області, що на сході України, було виявлено більше 30 000 прізвищ виборців, які померли після останніх парламентських виборів, що відбулися чотири роки тому. У пресі теж з'являються повідомлення читачів про те, що їхні померлі партнери отримують повістки із запрошеннями взяти участь у голосуванні. У цілому, за підрахунками Томенка, в Україні шляхом шахрайства з прізвищами померлих і тих громадян, які нелегально емігрували, можна одержати додатково, щонайменше, 7% голосів. Це лише один зі способів фальсифікації результатів виборів. Є багато інших, від використання яких на даний момент застерігає громадськість.

Комуністи відкочуються назад

"Я йду, щоб повернутися", - заявив у квітні минулого року реформатор економіки Віктор Ющенко, після того, як зазнав поразки від лівих і олігархічних кланів, і парламент висловив недовіру його уряду. І от настав час.

Уперше без перемоги на виборах залишаться комуністи
31 березня буде обиратися Верховна Рада - український парламент. Вирішується доля 450 мандатів. Половина з них припадає на партійні списки, іншу половину місць займуть переможці, які набрали більшу кількість голосів у 225 виборчих округах. У виборах беруть участь 33 партії і блоки, менш 10 з них переборять 4-процентний бар'єр.

Щось зовсім нове в історії незалежної України накреслюється вже сьогодні: вперше без перемоги на виборах залишаться комуністи. Їх, за всіма прогнозами, відтіснить на друге місце правоцентристський союз "Наша Україна". Блок, який складається з десяти партій, лідирує, насамперед, завдяки Ющенкові - номеру першому у цьому альянсі.

48-літній політик - у цілому один із найулюбленіших політиків у країні - робить ставку на успіхи уряду, який він очолював: ліквідація заборгованостей по виплаті пенсій, своєчасна виплата заробітної плати, перші паростки економічного зростання. Він обіцяє реформи і дивиться у бік Брюсселя, а не Москви, скаржиться під час свого передвиборчого турне по провінції на безсоромність політики.

Головний редактор авторитетного журналу "Політична думка" Полохало бачить Ющенка, насамперед, у моральній опозиції до політичного керівництва. Йому, готовому з багатьох питань до компромісів, мало чим допомогло те, що він тривалий час залишався вірним президенту, незважаючи на те, що позбавився його довіри.

Навпаки. З благословення Кучми конкуруючі олігархи уклали пакт і створили блок "За Єдину Україну". У ньому об'єднався донецький клан на чолі з Ринатом Ахметовим і група зятя Кучми Пінчука, яка вийшла з дніпропетровського клану. До них приєдналися також прем'єр-міністр Кінах і колишній глава уряду Пустовойтенко.

Розрахунок Кучми

На чолі перебуває голова президентської адміністрації Литвин - явна ознака того, що блок, насамперед, виконує визначене завдання: бути рукою Кучми, щоб тримати в патовій ситуації Верховну Раду.

Справа в тому, що для глави держави на карту поставлено багато чого. Так, у компетенції Ради - формування уряду, Кучмі все ж необхідна депутатська більшість, яка може забезпечити йому політичне майбутнє, безтурботне життя і після відходу зі своєї посади і без почестей, які йому роблять сьогодні.

Через два роки мають бути президентські вибори, і Кучма, відповідно до конституції, після двох термінів перебування на посаді президента повинен піти у відставку. Маючи ручний парламент, у нього в руках буде козир, що дозволить максимально збільшити шанси на перемогу обраного ним кандидата в гонці за вищу державну посаду.

Втім, по Києву завзято ходить чутка, що Кучма все ж хоче балотуватися і втретє. Сміливий хід, який із самого початку приречений на невдачу, якщо не буде підтримки з боку Верховної Ради.

Між іншим, у прокучмівського блоку є одна проблема: він малопопулярний, і йому не вистачить голосів, щоб домогтися разом з іншими близькими до президента партіями солідної парламентської більшості.

Мабуть, не в останню чергу з цієї причини, Литвин не виключає співробітництва з комуністами. Товариші насмілювалися на інтрижки й у минулому, їхня опозиційність виявлялася нерідко видимістю. Одним словом, те, що фронт на даний момент проходить не між лівими й іншими силами, не є несподіванкою.

Маніпулювання населенням

Навпаки, серйозні бої розгортаються в центральній частині політичного ландшафту, де всі гравці претендують як на свій атрибут на те, щоб називати себе центристами. При цьому соратники Кучми мають перевагу. За ними як представниками "блоку влади" стоїть, за оцінками авторитетного Інституту Разумкова економічних і політичних досліджень, майже вся бюрократична каста країни, яка вживає всіх заходів, щоб уплинути на результат виборів у потрібному їм дусі.

Населення так і не стало незалежним гравцем у боротьбі за владу
Мета зрозуміла: утримати владу. І населення, мабуть, дозволить цьому статися. І через більше десяти років після завершення радянської диктатури, воно, вважає Полохало, так і не стало незалежним гравцем у боротьбі за владу. Ним, продовжує він, дуже легко маніпулювати.

У кінцевому підсумку, граючи легко, оскільки передвиборчі програми не є вирішальним чинником у боротьбі за голоси виборців. За даними Інституту Разумкова, програми є важливим чинником лише для 15% виборців. У той же час більшість обирає замість маніфестів харизму: щоб одержати голоси, її політичний лідер повинен сподобатися.

У принципі, в цьому немає нічого дивного: передвиборчі програми з багатьох питань схожі одна на одну. Зниження рівня безробіття, податків, підвищення розмірів пенсій і заробітної плати, боротьба зі злочинністю: те, що хвилює громадськість, хутко сприймається, однак, нічого не говориться, як проблеми вирішувати.

Партії в Україні є часто не більш ніж засобом вкладення капіталів парвеню
З іншого боку, партії в Україні є часто не більш ніж засобом вкладення капіталів парвеню. Народження партій у перші роки незалежності було ще дійсно реакцією на соціальні процеси, вони поєднували представників певної ідеології. Але незабаром їх стало як грибів після дощу. Часто вони з'являлися лише з метою лобіювання інтересів економічної і бюрократичної еліти.

Сьогодні нараховується 130 партій, лише 3,8% з 49 мільйонів українців вірять, що вони діють в інтересах виборців.

Юлія Тимошенко в скрутному становищі

Експерти, такі, як Полохало, і такі, як Інститут Разумкова, доходять того самому висновку: парламентські вибори 1990 і 1994 років, коли Україна збиралася встати на шлях реформ, були демократичніше пізніших виборів і тих, які мають відбутися зараз. Причина: тоді вирішальним для отримання голосів виборців були особисті якості кандидатів, не їхні фінансові можливості чи використання адміністративного ресурсу.

Цими днями їхній запал втрутитися у виборчу кампанію не знає меж. Це почувають на своїй власній шкірі, насамперед, опозиційні партії, але, у першу чергу, блок Ющенка. Так, завдяки місцевим органам влади він постійно виявляється перед зачиненими дверима, хоча оренда приміщень для зустрічей з виборцями вже давно сплачена.

За даними представників блоку, зазнають арештів помічники по передвиборчій кампанії. Один місцевий телеканал після трансляції звернення Ющенка навіть закрили. Принаймні, передвиборча агітація блоку йде по загальнонаціональних телеканалах.

Великі проблеми з трансляцією відеороликів з передвиборчою агітацією по надрегіональних каналах були в Юлії Тимошенко - колишнього заступника прем'єра Ющенка. Тимошенко - найнепримиреннішого критика Кучми, яка постійно перебуває на прицілі Генеральної прокуратури через колишню політику в енергетичному секторі і давно посварилася з рядом олігархів у зв'язку з реформами в енергетичному секторі, - багато засобів масової інформації просто бойкотують.

Шансів потрапити до парламенту у її блоку небагато. Причиною цього, відповідно до дослідження Інституту Разумкова, у більшому ступені є масована атака, організована органами влади, ніж неприйняття з боку населення.

У той же час скрізь можна зустріти помічників Кучми. Вони проводять агітацію в університетах, на підприємствах, у лікарнях. Студенти і школярі зобов'язані поширювати агітаційно-пропагандистські матеріали. "Скільки українців, - запитує журнал "Українська правда", - зможуть в умовах безпрецедентного тиску з боку державних органів зробити справді свій вибір?"

"Адміністративна демократія"

На думку Інституту Разумкова, існує велика небезпека, що Україна рухається в напрямку так званої "адміністративної демократії". Демократичні норми в її межах формально забезпечуються, однак воля виборців відбиває вплив органів влади, директорів інститутів і підприємств. Якщо цього виявиться для одержання влади нинішнім керівництвом держави недостатньо, слід побоюватися, що в Україні можуть знову стати актуальними слова Сталіна: "Перемагає не той, хто отримує більшість голосів, а ті, хто підраховує голоси його прихильників".

Оригінал статті: Ukraіnіscher Wettlauf um dіe Macht

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах