Головна
 

Время МН: Страх Чорнобиля

26 квітня 2002, 12:00
0
4

Чим більше проходить часу з трагічного квітня 1986 року, тим усе більш полярні підходи до наслідків чорнобильської аварії виявляються, пише Олена Субботіна в російському виданні "Время МН".

Нещодавно широкій громадськості була представлена доповідь ООН "Гуманітарні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Стратегія реабілітації". Вона підготовлена за участю експертів з Росії, Білорусі й України з використанням даних великої кількості державних, наукових і громадських організацій (наприклад, Держкомгідромету і МЧС).

Основний висновок документа, опублікованого одночасно в Москві, Києві, Мінську: радіаційний вплив аварії сильно перебільшений, у важких соціальних наслідках аварії провідну роль відіграли обставини психологічного порядку, а зовсім не радіація. Рекомендації авторів доповіді зводяться головним чином до поради тим, кого зачепило лихо: припиніть хвилюватися і розпочніть жити.

Наша газета опублікувала досить докладний виклад поглядів експертів ООН у день офіційної презентації доповіді (див.: "Время МН" N 27, 14.02.2002р.). Крім того, рік тому, у п'ятнадцяту річницю Чорнобиля, на цю тему в нашій газеті висловився знаменитий радіобіолог професор Ангеліна Гуськова.

Сьогодні, напередодні 16-ї річниці тих драматичних подій, редакція вирішила надати слово опонентам доповіді ООН і шановного професора А.Гуськової. Це відомі вчені: член-кореспондент Національної академії наук Білорусі Василь Нестеренко, член-кореспондент РАН Олексій Яблоков і дійсний член Національної академії наук України Дмитро Гродзинський. Публікуємо витримки з їхньої спільної праці "Чорнобильська катастрофа для здоров'я людей триває (зауваження на берегах доповіді ООН)".

Існують дві полярні точки зору на Чорнобиль. Доповідь ООН становить спробу згладити ці розбіжності в поглядах. Важко не погодитися з авторами доповіді, що "необхідна повна, правдива і точна інформація про наслідки аварії" і що будь-які доводи повинні піддаватися "всебічній і чесній експертизі". При уважному знайомстві з доповіддю доходиш висновку, що саме вірогідності, повноти, об'єктивності не вистачає документу ООН.

 

У доповіді зазначено, що радіоактивні опади "продовжуватимуть впливати на життя сільського населення ще протягом кількох десятиліть". Це не так. Забруднення стронцієм і цезієм, навіть якщо і буде істотно зменшуватися згодом, продовжуватиме впливати кілька сотень років (10 періодів напіврозпаду). А території, забруднені плутонієм і америцієм, залишаться небезпечними на багато тисячоліть. До речі, навіть за скорочення обсягів радіоактивності (що неминуче відбувається в процесі природної трансформації радіонуклідів) радіоактивне забруднення людей може не скорочуватися, а навіть зростати - саме це і спостерігається зараз повсюди на чорнобильських територіях.

Безпідставні острахи нікому не допоможуть, однак і легковажність стосовно радіації небезпечна. Науково некоректне твердження авторів доповіді, що пов'язані зі значним первісним радіаційним впливом "ризики вже реалізувалися". Відомо, що радіація викликає зміну генетичного матеріалу (мутації) і ці зміни передаються спадково. Уже тому, на жаль, чорнобильський радіаційний удар звучатиме ще протягом багатьох наступних поколінь. Відомо також, що викликаний радіацією рак виявляється не відразу: рак грудей і легенів - через 20 років, рак шлунка, шкіри, прямої кишки - через 30 років. Тому тільки після 2016 року можна буде сказати, що ризики для тих, хто потрапив під перший удар радіації в 1986 році, реалізувалися.

Розвиваючи тезу про можливість безпечного проживання на уражених територіях, автори стверджують, що є "види сільськогосподарської продукції, які можна безпечно вирощувати на ґрунтах, забруднених радіонуклідами". Це напівправда. Дійсно, є види рослин, які накопичують значно менше радіонуклідів із ґрунту, ніж інші види. Однак немає рослин, які не брали б радіонукліди з ґрунту. Це означає, що радіаційний контроль за вмістом радіонуклідів у їжі потрібно проводити й у майбутньому.

Але, мабуть, найсерйозніші відхилення від правди в авторів доповіді пов'язані з аналізом захворюваності людей на радіаційно забруднених територіях. Невірним є твердження, що зростання вроджених пороків розвитку (ВПР), пов'язане з додатковим опроміненням, не ілюструється статистичними даними - такі дані є. Наприклад, у цілому по Білорусі з 1986 до 1995 року частота серйозних ВПР (роздвоєння губи і піднебіння, аномалії будови кінцівок, порушення розвитку центральної нервової системи, кровоносної системи й ін.) зросла на 40% (з 12 до 17 на 1 тис. немовлят). Дані про істотне зростання ВПР є також по російських і українських забруднених територіях.

Завдяки добре налагодженій статистиці такі дані є навіть по Німеччині. Тут виявлено невеликий, але пік кількості, який уловлюється статистично, ВПР у Баварії, яка постраждала від Чорнобиля. Пік припадає на листопад - грудень 1986 року, через 7 місяців після максимальної концентрації цезію в тілі майбутніх матерів.

Науково некоректно стверджувати, як це зроблено в доповіді, що збільшення смертності "не може бути результатом Чорнобиля" тільки тому, що таке збільшення відбувається по всьому колишньому СРСР. Лукаве твердження, що "структура захворюваності на постраждалих територіях, як і раніше, аналогічна захворюваності, яка спостерігається в інших частинах колишнього СРСР". Там, де є хоча б якась надійна статистика, видно, що, крім збільшення кількості смертей, відбулося помітне збільшення кількості спонтанних абортів і народження мертвих дітей.

Віддаляючись від декларованої ними об'єктивності, автори доповіді дивним чином солідаризуються з атомниками, які давно повторюють, що Чорнобиль - не більш ніж технологічна аварія, у якій загинуло всього кілька десятків осіб, менше 2 тис. занедужали на рак щитовидної залози (який добре лікується), що її наслідки перебільшені і пов'язані головним чином з радіофобією. Автори доповіді в цьому відношенні пішли навіть далі атомників - замість слова "аварія" вони кажуть про "пожежу на ЧАЕС" .

Автори доповіді пішли навіть далі атомників - замість слова "аварія" вони кажуть про "пожежу на ЧАЕС"

З аналізом наслідків чорнобильської катастрофи зараз відбувається те саме, що відбулося із з'ясуванням медичних і радіологічних наслідків бомбардувань Хіросіми і Нагасакі в серпні 1945 року. Тоді окупаційні сили заборонили які-небудь дослідження із впливу радіації і дозволили їх тільки в 1950 році, коли величезна кількість самої інформації була безнадійно втрачена. Саме ці оскоплені дані медичної статистики і покладені в основу всіх сучасних норм радіаційної безпеки. Те саме, що вдалося зробити з даними щодо Хіросіми і Нагасакі, на наших очах відбувається з чорнобильськими даними. Нам пропонують оголосити весь зібраний багатьма дослідниками Росії, України і Білорусії матеріал щодо впливу радіації недостатньо науково обґрунтованим і розпочати з чистого аркуша через 16 років, коли величезну кількість даних вдруге одержати неможливо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах