Головна
 

МН: Президент стирає плями

14 травня 2002, 16:17
0
6

"У Польщі раптом згадали про військово-поліцейську операцію "Вісла", яка ставила за мету ліквідацію Української повстанської армії (УПА) і виселення українського населення з територій, що відійшли до Польщі після війни", - пише журналіст російської газети "Московские новости" Валерій Мастеров.

Майже півстоліття про неї не писали в післявоєнних радянських і польських енциклопедіях. Зате в них завжди знаходилося місце для Кароля Сверчевського - людини, чия загибель послужила сигналом для початку цієї операції.

Це і не дивно, якщо згадати біографію Сверчевського (партійна кличка - Вальтер). Учасник Жовтневої революції, боєць Другої світової. І тільки смерть виглядала в підручниках туманно: убитий буржуазними націоналістами 28 березня 1947 року.

Недавно мені довелося побувати на місці загибелі знаменитого генерала недалеко від польсько-українського кордону. Пам'ятник біля дороги, яка веде на Львів. Кіоск із газетами і охолоджувальними напоями. І все це - у тісному оточенні дерев. Саме звідти пролунали фатальні постріли. До цього часу немає єдиної версії смерті Сверчевського. Більшість схиляється до того, що прийняв він її від партизанів УПА, але існує версія й замаху, організованого НКВД.

Для проведення операції, яка за рішенням польського політбюро розпочалася 28 квітня 1947 року, було виділено близько 20 тисяч солдатів. На збори було виділено кілька годин. Вигнанців, які зуміли захопити лише якусь їжу і ручну поклажу, направляли на збірні пункти, щоб транспортувати до західної частини Польщі, на так звані возз'єднані землі. Підозрювані в зв'язках з УПА проходили через фільтраційні табори. Одночасно знищувалися й загони УПА, які на території Польщі нараховували близько 2,5 тисячі осіб. 500 з них загинули, близько тисячі потрапили в полон.

Усього за три місяці було переселено близько 150 тисяч українців. Щоб відрізнити їх від поселенців польських, їм видавали кольорові переселенські карти, а протягом двох років вони взагалі були позбавлені якого-небудь посвідчення особи і не могли залишити місце перебування без згоди управління безпеки.

Багато років ці темні сторінки історії були закриті для будь-якого обговорення, не кажучи вже про осуд. І от на минулому тижні президент Польщі Олександр Квасневський направив учасникам конференції "Поляки - українці: 1939 - 47", організованої Інститутом національної пам'яті, лист, у якому вибачився від імені держави перед усіма, хто постраждав унаслідок прийнятих у ті роки рішень. Щоправда, з'явилися й листи у відповідь. Їхні відправники були людьми, які постраждали від дій українських націоналістів. Вони вимагали вибачень і з української сторони. Як видно, проголошеної п'ять років тому президентами Квасневським і Кучмою декларації про примирення виявилося недостатньо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах