Головна
 

НГ: Нова Рада повинна забезпечити перехід до епохи 'Україна без Кучми'

15 травня 2002, 10:10
0
3

"Головним змістом діяльності нової Верховної Ради України четвертого скликання, яка розпочала у вівторок свою роботу, стане підготовка країни до життя після Кучми", - пише російська "Независимая газета" у статті "Фабрика законов или институт демократии?". "Саме від цього складу парламенту залежить, чи вдасться президенту Леонідові Кучмі реалізувати російський варіант спадкоємства чи Україна піде "іншим шляхом", - відзначає автор матеріалу Андрій Міселюк.

Ситуація до початку роботи нового парламенту склалася теоретично вибухонебезпечна: президент - "кривенька качечка" - і парламент без стабільної пропрезидентської більшості, проте з кількома потенційними претендентами на посаду глави держави у своєму складі. Це гарантує жорстку боротьбу, насамперед з питання, у якому напрямку рухатиметься країна в останній період правління нинішнього президента й у початковий - президента майбутнього. А крім того, і з проблеми самих термінів виборів, оскільки опозиція наполегливо просуває ідею оголошення імпічменту президенту і не залишає надій одержати підтримку 2/3 депутатського корпусу з цього питання.

Коментуючи наприкінці попередньої сесії перспективи нового парламенту, більшість депутатів Верховної Ради третього скликання дуже стримано оцінювали можливості нових переможців парламентського забігу виступити "швидше, вище, сильніше", ніж команда зразка 1998 р. Перші підсумки спільної роботи шести партій і блоків нового парламенту (блоки Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка, "За єдину Україну!", Компартія, Соціал-демократична партія України (об'єднана) і Соцпартія) самих лідерів фракцій також не вражають. Так, лідер комуністів Петро Симоненко серйозно сумнівається в здатності своїх колег прийняти Податковий кодекс, закон про Кабінет міністрів й інші важливі закони, що перейшли нинішнім парламентаріям у спадщину від попередників.

Його "антипод" - реформатор Віктор Ющенко - також уже практично поховав надію створити найближчим часом стабільну більшість у парламенті, що дозволило б реалізувати його мрію про ремейк польського "економічного чуда" в Україні. Тепер він каже про можливість створення "тактичних більшостей" для реалізації тих чи інших цілей.

З іншого боку, більшість українських політологів вважають, що президентські вибори в країні розпочалися ще 2 квітня. І поки практично всі претенденти на цю посаду (за версією тих самих політологів) прописалися саме в парламенті. Тут і Ющенко, і Медведчук, і Тігіпко, і Литвин...

Таким чином, вищий законодавчий орган країни буде розриватися між своїм прямим призначенням - приймати закони - і прагненням взяти участь у переділі сфер впливу, що практично неминуче з часом наближення епохи "Україна після Кучми". А попередній досвід депутатських борсань свідчить, що поєднувати ці два заняття, причому з користю для країни, обранцям народу не дуже вдається.

"Формально в економічній частині і "За єдину Україну!", і "Наша Україна", і блок Тимошенко, і СДПУ(о) особливих розбіжностей не мають. Але економічні закони новим парламентом прийматимуться в залежності від того, як будуть розділені крісла в парламенті і Кабінеті міністрів, а також чи буде Кабінет міністрів включений до розподілу сфер впливу провідних парламентських груп", - каже директор незалежної фірми Ukraіnіan socіology servіce Олександр Вишняк.

Політолог Вадим Карасєв прогнозує, що відносини між урядом і парламентом ставлять під сумнів можливість нормальної законотворчості. "Уряд не має своєї більшості в парламенті, це міноритарний кабінет. Тому відсутня надія на проходження законів. Фундаментальне законодавство, особливо економічного профілю, буде надто залежати від коаліційних взаємодій основних законодавчих гравців - президента, Кабінету міністрів і парламентських фракцій", - вважає Карасєв.

Уже перший тиждень роботи парламенту повинен засвідчити, як саме складатимуться відносини в парламенті між двома "суперфракціями" - блоку влади "За єдину Україну!" і блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Якщо їм удасться вирішити проблеми розділу сфер впливу в керівництві парламенту і "адекватного представництва" нового парламенту в Кабінеті міністрів (за що виступає Віктор Ющенко й у чому не зацікавлений блок "За ЄдУ!", який практично повністю контролює Кабмін), з'являться шанси для ефективної економічної законотворчості.

Директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Ігор Жданов вважає, що парламент зможе реалізувати себе й у політичній законотворчості. Усі політичні партії, які пройшли до парламенту, висловлюються за формування в ньому більшості і таких змін у Конституції, за якими більшість могла б формувати уряд і несла відповідальність за його діяльність. Крім того, п'ять фракцій із шести (крім фракції "За єдину Україну!") виступають за пропорційну систему виборів, підкреслює Жданов. У той же час він відзначає, що досвід попередніх президентських і парламентських кампаній свідчить: напередодні виборів відбувається зайва політизація парламенту. Як правило, останній перетворюється на трибуну для проголошення своїх політичних поглядів, а законотворча робота йде на другий план.

Однак політолог Вадим Карасєв переконаний, що основна місія нової Верховної Ради полягає саме в її самореалізації в якості найважливішої складової української політичної системи, а не в наближенні до ідеалу "фабрики законів". "Нинішня Верховна Рада більшою мірою парламент, ніж Рада попереднього скликання, незважаючи на відсутність стабільної більшості. Це пов'язано з розширенням фракційної свідомості і лідерських мотивацій, а також з розширенням функцій фракцій за межі вузькозаконодавчого розуміння українського парламенту. Поки фракції за своєю структурою і функціями скоріше функціонують за моделлю американського конгресу, ніж за стандартами парламентської демократії", - вважає він.

Тому, додає Карасев, можна висловлювати докори з приводу того, що парламент займатиметься більше політикою, ніж законодавством. Але це свідчитиме тільки про те, що нинішні політичні фракції і парламент у цілому переросли формат чисто законодавчого органу в системі влади, стилізованої під американський поділ влади. Як законодавчий орган Верховна Рада буде малопрацездатною. Але політично вона поступово трансформується з "фабрики законів" (ідеал пострадянської адміністративної бюрократії) у політичний інститут представницької демократії, відзначає політолог.

Таким чином, парламент фактично приречений на вихід за межі чисто законодавчої творчості. Уперше з часів "касетного скандалу" Верховна Рада отримує шанс збільшити свій пакет влади хоча б до такого, що блокує. І з часом наближення виборів і ослаблення позицій президента - "кривенької качечки" - можливостей здійснити це буде все більше.

І якщо повноцінно виконувати свої прямі законодавчі функції парламент, найімовірніше, не зможе через президентську кампанію, то консолідованими зусиллями виправити викривлення у балансі влади й унеможливити перетворення нового президента в напівавторитарного правителя – він цілком спроможний. Якщо йому це вдасться, можна буде вважати, що місія першої Верховної Ради епохи "Україна після Кучми", доручена їй українцями, виконана.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах