Головна
 

НГ: Львівська міськрада поставила Кучму на місце

22 травня 2002, 09:47
0
6

"Учора сягнув апогею скандал, пов'язаний з відмовою президента Польщі Олександра Кваснєвського приїхати до Львова, де він разом з Леонідом Кучмою збирався відкривати меморіал польським солдатам, які спочивають на міському Личаківському цвинтарі", - пишуть журналісти російської "Независимой газеты" Ігор Плугатарев, Андрій Міселюк і Володимир Ярцев.

Про своє рішення Кваснєвський оголосив відразу після того, як 16 травня депутати Львівської міськради прийняли рішення не погоджуватися з вимогою польської сторони змінити напис на меморіалі, що відкривається.

Ще в грудні 2001 року, під час візиту польського президента в Україну, Кучма і Кваснєвський домовилися, що епітафія буде такою: "Невідомим польським воїнам, які героїчно загинули за незалежність Польщі". А Львівська міськрада вирішила, що напис на братській могилі цвинтаря повинен залишитися в такому вигляді: "Невідомим польським солдатам, які загинули за Польщу в 1918-1920 роках", тобто без слів "героїчно" і "незалежність". З погляду, скажімо, лідера організації Української національної асамблеї (колишня УНА-УНСО) Андрія Шкіля, який вважає, що Львівська міськрада прийняла правильне рішення, це не просто поза: "У Львові була спроба поставити пам'ятник не стільки польським солдатам, скільки тоталітарній епосі Пілсудського, епосі польської величі й українського приниження. І Львівська міськрада розпочала хоча б спробу зіскребти золотий наліт польської імперскості, прийнявши своє рішення".

Зі свого боку, Варшава не могла не образитися. Військовий меморіал, розміщений на Личаківському цвинтарі майже в центрі українського Львова, у Польщі вважається національною святинею, подвиги воїнів, які тут спочивають, овіяні легендами. У 1920 році велика група польських школярів і гімназистів зі Львова виступила проти армії Будьонного. Майже всі вони загинули і були поховані тут. Кілька поколінь польської молоді виховувалися на прикладі львівських "орлят", як їх називають поляки. Про них знято фільми, їм присвячено пісні.

З політичної ж точки зору Київ надавав немаловажного значення цій зустрічі, оскільки вона присвячувалася до п'ятиріччя підписання польсько-української декларації про примирення. До того ж у Львові все було готове до заходу. Як підтвердили "НГ" секретар комісії з питань військових поховань Львівської міськради минулого скликання Василь Білоус і директор цвинтаря Ігор Гавришкевич, за станом на сьогоднішній день поховання майже на 100% готові до відкриття.

Тому всі ці дні в Україні намагалися "нейтралізувати" ситуацію й одночасно сподівалися умовити польського лідера, щоб він усе ж приїхав. Кучма із Сочі, де він зустрічався з Володимиром Путіним, подзвонив у Варшаву і вибачився перед Кваснєвським за те, що не вдалося відкрити цвинтар "орлят" у встановлений термін, і висловив переконання, що в цій ситуації буде знайдене "зважене рішення". Одночасно він зробив заяву, одна фраза з якої навіть гідна того, щоб стати крилатою: "На могилах солдатів не роблять політики, їх шанують, згадують і віддають данину пам'яті". "І те, що деякі хочуть на цьому політизувати, Україна не сприймає", - додав він.

Треба нагадати, що одного разу Кучма і Кваснєвський уже намагалися відкрити Личаківський меморіал і глава Польщі вже приїжджав заради цього до Львова. Але ще на підході до цвинтаря обидва президенти були обсвистані львівськими націоналістами. А потім сталися зовсім дикі ексцеси - молодчики з ультраправих націоналістичних організацій трощили ломами тільки-но відновлені металеві написи на Личаківському меморіалі.

От і тепер Київ спробував остудити їхній запал. Відповідну заяву стосовно "певних сил Львівської міської ради й окремих громадських діячів області, які стоять на позиції, що не враховує загальнодержавні інтереси", зробило українське МЗС.

Цікаво, що центральну виконавчу владу підтримав і новий глава Львівської обласної держадміністрації Мирон Янків. Він висловилася більш жорсткіше: "Львівська міськрада фактично зірвала візит до Львова президентів України і Польщі і завдав значної шкоди українсько-польським міждержавним відносинам".

У самому Львові голоси прорізалися лише напередодні запланованого дня зустрічі, коли було вже зовсім очевидно, що Кваснєвський не приїде. Мер Львова Любомир Буняк, назвавши ситуацію "невеликим непорозумінням", заявив, що польський військовий меморіал варто було б відкрити, незважаючи на розбіжності між сторонами. А сам конфлікт, на його думку, не повинен відбитися на відносинах між Польщею й Україною. Однак він підкреслив, що рішення депутатів Львівської міськради треба всім сприймати таким, яким воно є. "Це рішення повинні поважати як польська влада, так і українська в столиці", - зазначив львівський мер.

Схоже, що в цій фразі міститься вся суть влаштованого у Львові скандалу – як-ні-як показали Києву "who іs who", самого Кучму "поставили на місце".

У львівських газетах тепер наводяться різні версії, як далі можуть розвиватися події. За однією з них, львівські депутати, виконавши своє надзавдання - "порвати нерви центральній владі", знову повернуться до обговорення скандального питання і приймуть рішення з урахуванням побажань польської сторони. Однак як незабаром вони зберуться з цього приводу - одним їм відомо. За іншою версією - київські чиновники можуть вивести цвинтар з міського підпорядкування і нададуть йому статус державного чи національного цвинтаря. Тоді питання про те, якою бути епітафії на меморіалі "орлят", буде відразу вирішено в Києві. Однак у цьому разі немає ніякої гарантії того, що коли Кучма і Кваснєвський приїдуть відкривати меморіал, вони вкотре не будуть обсвистані львівськими націонал-радикалами і що потім місцеві вандали не виламають оновлену скорботну табличку з пам'ятника.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах