Головна
 

The Tіmes: Кримська лікарня не гірша за англійську

12 червня 2002, 16:12
0
2

"Напевно, цей вид - найкрасивіший на всьому Кримському узбережжі. Щоранку я дивився, як над Ялтинською бухтою сходить сонце, а ввечері - як Чорне море блякне і стає срібним під світлом місяця. Мені не хотілося звідси їхати, хоча дивився я не з вікна готелю, а з вікна напіврозваленої української лікарні", - пише Клем Сесіл із британської газети The Tіmes.

Мене доставили до операційної лікарні "Лівадія" на околиці Ялти із сильним болем у боці. Мені довелося перенести апендицит в одній із найвідсталіших держав Європи. Так пройшла моя відпустка на морському узбережжі.

Лівадія - це те саме місце, де в 1945 р. відбулася Ялтинська конференція, коли Сталін, Черчілль і Рузвельт поділили післявоєнний світ. Мене різали під іржавими лікарняними лампами. Я прокинувся в палаті номер одинадцять. Замість подушки в мене під головою лежав заляпаний кров'ю, скручений у рулон матрац.

Медсестра, фарбована блондинка, з неможливо довгими нігтями і яскравою червоною помадою на губах робила мені укол. "Усе добре, мій зайчик", - воркотала вона, вручаючи мені список ліків, які я повинен приймати.

Ліки продавав аптекар, який розташувався біля входу в лікарню. У черзі стояли згорблені інваліди і їхні родичі. Хворим, у яких немає грошей, залишається уповати на милість лікарні.

Українська служба охорони здоров'я, як і британська, відкрита для всіх, але протягом багатьох років після розвалу Радянського Союзу уряд не платив співробітникам зарплати, тому хворі були змушені платити за лікування. Останнім часом  зарплати виплачуються, але вони дуже низькі (10 фунтів стерлінгів на місяць медсестрам, 25 - лікарям). Лікарні виживають на крихітні бюджети, сучасного устаткування мало. Я заплатив за операцію 200 фунтів. До ціни входить проживання в найкращій палаті.

У цій "палаті люкс" була ванна кімната, веранда, телевізор, який перекинувся й упав на підлогу, коли я спробував його ввімкнути, ліжко, яке можна натисканням кнопки приводити в сидяче і лежаче положення. Не найрозкішніший номер, але застарілість компенсувалася видом на Ялтинську бухту. Лікарі сказали мені, що в цій самій кімнаті лікували Раїсу Горбачову, який на голову впав карниз для фіранок, коли вона відпочивала на розташованій неподалік президентській віллі.

Середній українець не може дозволити собі таку розкіш. У звичайній палаті - шість ліжок. У туалетах і душових загального користування дуже брудно. Лікарня не забезпечує пацієнтів ні туалетним папером, ні милом.

Ні їжею. Мені поталанило - доброзичливий місцевий перекладач, який умовив мене лягти в цю лікарню, приносив мені курячий бульйон і картопляне пюре в банках з-під варення, за що я дуже йому вдячний. Іншим хворим допомагали їхні родичі і друзі. Самотні були змушені клянчити їжу у відвідувачів, іноді їх годували місцеві баптисти.

На відміну від британських державних лікарень, тут не було телевізора і радіо, щоб розважити пацієнтів. Хворі збираються на широких балконах, палять, розповідають один одному про симптоми своїх захворювань, намагаються втягти в розмову медсестер, які залишають після себе недокурки зі слідами червоної помади. Біля входу в лікарню стоїть тютюновий ларьок, який забезпечує хворих товарами, що мають для тутешніх пацієнтів не менше значення, ніж ліки.

Інша розвага - тварини. По лікарні нишпорив сірий кіт, з яким пацієнти ділилися їжею. Бродячі собаки обнюхували хворих, коли ті виходили позагоряти в дворі. Кози з дзвіночками на шиях щипали траву навколо лікарні. Пастух збирав у мішок зелені злаки, щоб варити з них самогон.

"Ти не видужаєш, поки не вип'єш горілки", - сказала Наташа, білява, веснянкувата медсестра,  яка постійно подає оголошення до відділу знайомств.

"Двадцять шість років і неодружений? У мене вже третій чоловік, а мені ще немає тридцяти", - говорила вона, роблячи мені укол.

Повернувшись до Лондона, я пішов до свого лікаря. "Тут тебе не могли б вилікувати краще", - сказав він.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах