Головна
 

НГ: Вереснева революція приведе Київ в обійми Заходу

17 вересня 2002, 15:56
0
3

"В Україні розпочалася революція. Масові акції пройшли вчора у всіх великих містах країни. Тільки в Києві на вулиці міста вийшло близько 50 тисяч осіб", -пише журналіст російської "Независимой газеты" Тетяна Івженко в матеріалі "Україна житиме за Грінвічем".

Їх вивели Компартія України, Соціалістична партія, Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) і колишній глава уряду Віктор Ющенко. Нагадаємо, що в п'ятницю рішенням Шевченківського районного суду міста Києва акції протесту опозиції були визнані незаконними. Українські власті заздалегідь пояснили, що демонстрантам загрожує до трьох років тюремного ув'язнення за "психологічний тиск на президента", що "заважає йому ефективно виконувати свої обов'язки". Однак це злякало небагатьох.

Київ серйозно готувався до мітингів. У центрі вже напередодні зачинилися більшість магазинів, всі обмінні пункти, мобілізовано весь контингент українських правоохоронних органів. Для розгону демонстрантів підготовлено навіть водомети. Однак за станом на 16.00 зіткнень опозиції з охоронцями правопорядку не було. 

Акції протесту, організовані цієї осені, мали результат ще задовго до їхнього початку. Причому незалежно від результату мітинги опозиції вплинуть на політичний розвиток України протягом,  як мінімум, найближчого десятиліття. Адже мова йде про поступовий перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентського (у перспективі - чисто парламентської) моделі політичного правління в Україні. Якщо цей сценарій буде реалізовано, Україна семимильними кроками рушить у напрямку євроатлантичних структур. Політика Леоніда Кучми, де-факто орієнтована у першу чергу на Росію (хоча б через  енергетичну залежність України), серйозно дратує певну частину західного суспільства. Тим більше, напередодні розширення ЄС і НАТО, що передбачає стабільність і непорушність зовнішніх кордонів "сірої зони" (зони між кордонами західної цивілізації і Росії), а також її внутрішню слабість і керованість іззовні. Після падіння режиму Кучми ніщо не заважатиме європейським структурам прийняти цілком керовану Україну у свої обійми. Для Росії це буде означати втрату останньої опори в СНД. Адже вся Центральна Азія давно є великою військовою базою США, а Кавказ активно рухається в тому самому напрямку. 

Ідея переходу до парламентської республіки, уперше висунута опозицією, потім була озвучена і підтримана самим Леонідом Кучмою в зверненні до народу. Після чого вся державна машина затурбувалася перебудовою системи влади. Українські аналітики вважають, що президент керувався винятково турботою про особисте майбутнє, намагаючись розпорошити зусилля недругів і зміцнити тим самим парламентську владу. При цьому Кучма, найімовірніше, передбачає небезпеку майбутньої основної влади в країні, сконцентрованої в руках наступного президента, яким, цілком імовірно, може стати аж ніяк не близький друг і вірний соратник.

Власне, туманна кандидатура майбутнього президента, якої, можливо, побоюється нині діючий президент, після заяви Леоніда Кучми, зробленої в будь-якому разі під тиском опозиції, яка перейшла до активних дій, стала набагато чіткішою. Урізані повноваження глави держави підвищують шанс зайняти посаду номер один для такої "суперкомпромісної" фігури, як Віктор Ющенко. Усі ті фінансово-політичні сили, які раніше вкрай обережно ставилися до лідера "Нашої України", після обіцянки Леоніда Кучми обмежити свободу дій майбутнього президента стали ставитися до Ющенка куди більш лояльно, а українська діаспора за кордоном сприйняла слова президента як початок капітуляції - саме на користь улюбленого на Заході Ющенка. Побічно про таке ставлення до того, що відбувається, може свідчити той факт, що в західних столицях - у Європі і США - проведені 16 вересня акції протесту проти української "демократії" були організовані прихильниками зміни влади і підтримані "свідомими громадянами" більше, ніж у самій Україні.

Що далі? Сказавши "а", український президент змушений буде вимовити всі інші необхідні букви. Чи спробує він жорстко припинити виступи опозиції чи залишить їх напризволяще, результатом у будь-якому разі стане не дострокова відставка президента, написана на прапорах організаторів акції протесту, але поступове і неухильне скорочення повноважень президента з паралельним збільшенням шансів Віктора Ющенка зайняти посаду президента України в 2004 р. Чого, власне, і домагається стурбована станом справ в Україні частина представників західної демократії.

Загадувати подальший розвиток подій - справа складна і невдячна. Але те, що відбувається сьогодні, дуже нагадує початок 90-х, коли українська незалежність від Росії проголошувалася не без участі і підтримки Заходу, який згодом всупереч очікуванням українців не кинувся перетворювати країну на прекрасний сад, а законсервував її в якості "сірої зони".

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах