Головна
 

Sueddeutsche Zeіtung: Боротьба за владу в Україні

2 жовтня 2002, 17:52
0
3

Журналіст німецького видання “Sueddeutsche Zeіtung” Томас Урбан пише про розвиток політичної ситуації в Україні. "У Кучми поки немає серйозних причин, щоб нервувати, насамперед, тому, що його супротивники безнадійно роз'єднані", - пише автор.

У ці дні ходити по центру Києва небезпечно. Більшість людей боїться удару чим-небудь по голові. З цієї причини вони ходять у шапках. До речі, у Києві зараз час каштанів. А центр української столиці, як і будь-яка інша вулиця, - це суцільний каштановий бульвар. Дмухне вітерець і каштани у своїй зеленій колючій броні падають з дерев самі. І вдень, і вночі чутно, як вони тріскаються, падаючи на землю.

На щастя, у центрі міста існує новий, строкатий підземний світ: торговий пасаж "Метроград" під Хрещатиком - розкішна вулиця - надає захист від каштанів. Там як оселедців у бочці не тільки бутіків і барів, але й охоронців, які розганяють жебраків, а часом і молодь, яка п'є пиво. Молоді люди із задоволенням тусуються тут, іноді в тунелях під Хрещатиком їх збираються сотні - з пивними пляшками в одній руці і сигаретами в іншій. Дівчата - у взутті на високому підборі і в обов'язковому порядку - у міні-спідницях, навіть якщо на вулиці віє непривітний, холодний осінній вітер.

 

Нерішуча молодь

 

Теми, які вони обговорюють, такі ж, що й у їхніх ровесників на Заході: останній рок-концерт, останні компакт-диски, не зовсім гарне становище футбольного клубу "Динамо" (Київ), успіхи національних героїв, шанованих боксерів братів Кличків. Але тільки про одне вони зовсім не хочуть говорити: про політику. Один зі студентів вважає: "Яка різниця, хто сидить нагорі – все одно нічого не зміниться". Студентка заперечує: "Кучма повинен піти, Юлія повинна це зробити!" Інші молоді жінки погоджуються з нею. Ефектну 41-літню Юлію Тимошенко, яка була колись директором енергетичного концерну, потім, при прем'єр-реформаторі Вікторі Ющенку, - заступником глави уряду, а нині стала головою опозиційної партії "Батьківщина", шанують як свого роду українську Жанну Д’Арк. Однак на демонстрації, на яких Юлія Тимошенко різко вимагає відставки президента Кучми, ходять лише деякі молоді люди. Супротивники Кучми збираються виходити на демонстрації щовівторка доти, поки той не залишить свою посаду. За конституцією в парламенту можливості для усунення від посади президента немає, поки той здоровий. Зокрема, на мітинги до цього часу збираються десятки тисяч людей, але це переважно люди старшого віку. У Кучми поки немає серйозних причин, щоб нервувати, насамперед, тому, що його супротивники безнадійно роз'єднані. Вони утворюють строкатий, вимушений союз, що включає всіх, починаючи від комуністів, соціал-демократів і лібералів і закінчуючи радикальними націоналістами. Крім гасла "Геть Кучму!", вони ніколи не зможуть домовитися про якусь спільну програму. Комуністи хотіли б повернутися до планової економіки і союзу з Москвою, націоналісти з Москвою взагалі не хочуть мати ніяких справ. До чого прагне партія "Батьківщина", якщо не вважати гасла "За Юлію!", зрозуміти важко.

На останніх мітингах виступав, зокрема, і Ющенко - керівник реформаторської партії "Наша Україна", але від гострої полеміки з Кучмою він відмовився. Більш того, його оточення не робить таємниці, що вони в жодному разі не хочуть обривати зв'язки з президентським табором. Ющенко сподівається одержати можливість знову зайняти посаду прем'єр-міністра, а виступаючи проти Кучми, це навряд чи може вийти. Сумнівно, щоб 20 000 роз'єднаних між собою демонстрантів могли зігнати президента з посади.

Наприкінці  минулого тижня Кучма вкотре закріпив свої позиції: президентському табору вдалося у Верховній Раді - парламенті України - укласти союз з кількома угрупованнями. До нього ввійшли більше половини депутатів. Близька до президента партія "За єдину Україну", представниками якої є чверть усіх 450 депутатів, мала і без того найбільшу фракцію у Верховній Раді. І це при тому, що на виборах, які відбулися 1-го квітня цього року, вона одержала тільки дванадцять відсотків голосів виборців. У той же час, "Наша Україна" на чолі з Ющенком зібрала вдвічі більше голосів, але в неї депутатів на десяток менше. Причиною цього є характер виборчої системи: тільки половина мандатів розподіляється пропорційно відданим голосам між партіями. Інша половина розподіляється по 225 одномандатних округах.

І отут президентському табору вдалося при масованій підтримці прокурорів і податкових органів і, насамперед, державного телебачення провести до парламенту своїх людей, які офіційно брали участь у виборчій кампанії як незалежні кандидати. Оскільки в деяких виборчих округах балотувалися по два десятки кандидатів, то для того, щоб виграти вибори, іноді було достатньо 15 відсотків голосів. Одночасно органи влади вдавалися до різних каверз щодо кандидатів від інших партій. Таким чином, Кучма домігся того, що, маючи дванадцять відсотків голосів, він контролює парламент - класичний випадок маніпулювання виборами, що має мало спільного з демократією в західному розумінні цього слова.

Опозиція обвинувачує Кучму в тому, що він разом із низкою промислових олігархів контролює країну, перекачав мільйони доларів на свої особисті рахунки, що одночасно віддавав накази на проведення репресій стосовно інших політиків. До цього додається більш-менш  успішне захоплення електронних засобів масової інформації, а також спроби змусити замовчати критично налаштованих редакторів і журналістів. Кучму обвинувачують у тому, що два роки тому він розпорядився вбити журналіста Григорія Гонгадзе. Щоправда, доказів цього немає. Західні дипломати в Києві не вважають, що Кучма безпосередньо замішаний у цій історії, що завдала шкоди його іміджу за кордоном. Вони більше схиляються до того, що вбивство Гонгадзе було справою рук людей зі спецслужб, які "занадто поспішили засвідчити своє вірнопідданство". Вони помилилися, подумавши, начебто в такий спосіб зроблять послугу Кучмі.

 

Розрахунок Кремля

 

Тема, пов'язана з Гонгадзе, як і колись, зручна для різних версій про змови. Поширено версію про "російський варіант": Гонгадзе нібито був ліквідований російською спецслужбою з метою дискредитації Кучми. Мов, Кучма з підмоченою політичною репутацією в інтересах Кремля, Москва знову хотіла б контролювати Україну. Крім того, Кучма і його родина, як кажуть, сильно пов'язаний з корупцією, а тому його легко шантажувати. Його дочка стоїть за фірмою мобільного зв'язку "Київстар", практично монополістом у цій сфері. Її обранець мільйонер-депутат і підприємець Віктор Пінчук одержав для своєї фірми гарний куш у вигляді великої угоди, пов'язаної з постачаннями труб, з російським енергетичним концерном "Газпром". Дружина Кучми контролює державні антикварні магазини.

Для Юлії Тимошенко зрозуміло: єдиним кредо Кучми є забезпечення доходів для свого клану. Радники Ющенка не виключають, що вони, використовуючи цю обставину, зможуть дійти з президентом компромісу. Сам Кучма, зокрема, заявив, що він ніколи не поступиться тиску вулиці. Але дав зрозуміти, що готовий до переговорів. Він сказав, що буде радий присвячувати більше часу своєму онуку. Два демонстранти додали цьому побажанню форму афоризму: "Кучма, марш збирати каштани для онука!"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах