Головна
 

НГ: Українське керівництво загнане в кут

10 жовтня 2002, 17:12
0
3

"Події останніх тижнів свідчать про те, що Україна, виснажена спрямованою проти неї пропагандистською кампанією Заходу, знайшла вихід у безапеляційній орієнтації на більш сильну Росію. Крім прямих дивідендів у вигляді підтримки президента Росії Володимира Путіна Леонід Кучма одержав масу додаткових: "російським фактором" зручно спекулювати всередині країни, ним же можна спробувати шантажувати раніше проголошених "партнерів" України", - відзначає журналіст російської "Независимой газеты" Тетяна Івженко в статті "Шуму багато, а вовни мало".

Про такий розклад побічно свідчать кілька помітних візитів представників української влади за кордон, які почалися цими днями.

Чого вартий тільки запланований вояж генпрокурора Піскуна на острови Антигуа і потім - до США. Представник України має намір зажадати від влади екзотичних островів повернути Києву 100 млн. дол., колись заарештованих на рахунках колишнього українського прем'єра Лазаренка. В американців пан Піскун попросить передати українській стороні оригінали всесвітньо відомих записів Мельниченка.

Якщо врахувати ту обставину, що плівки Мельниченка вже пару років є прекрасним "стримуючим фактором" у діалозі Україна-США, то перспектива щедрого дружнього жесту з боку американського керівництва здається дуже і дуже примарною. Як кажуть французи: "Шуму багато, а вовни мало", - сказав чорт, обстригаючи кішку"... Але для внутрішньополітичної PR-кампанії українського керівництва і цього цілком достатньо, тому що якщо американці не віддадуть плівки, а антігуанці - долари, то українські власті зможуть заявити своєму народу, що, мов, Захід грає з Україною в темні ігри.

До речі, щось подібне вже пролунало в заяві Леоніда Кучми, який попросив поляків не лізти зі своїми політичними радами в чужий город. Коментуючи пропозицію польського прем'єра Лешека Міллера про проведення в Польщі діалогу між українським президентом і опозицією, Кучма сказав: "Ми розберемося самі, нехай нам не заважають, оскільки ми не вважаємо це допомогою". 

Тим часом США не втомлюються підігрівати тему зв'язку України з Іраком. Так, впливовий американський тижневик “US News & World Report” повідомив днями, що Сполучені Штати нібито намагаються таємно купити в України 75 кг збагаченого урану, що зберігаються в дослідницькому центрі в Харкові. Бажання Вашингтона журнал пояснює тим, що в ЦРУ нібито є всі підстави припускати можливість продажу цього урану Іраку. Якийсь представник ЦРУ пояснив виданню, що уранові запаси в Харкові є "невичерпним джерелом для контрабандистів зброї з усього світу. Немає жодного у всій галактиці, хто б не побував у Харкові з цією метою". “US News & World Report” вважає, що Ірак не випадково відкрив пару років тому своє почесне консульство в Харкові.

Триваюча політична блокада України з боку Заходу тільки відтіняє "потепління" у російсько-українських відносинах. Багато про що говорить той факт, що під час самміту СНД, який відбувся в Кишиневі, російський президент Володимир Путін запропонував кандидатуру свого українського колеги на посаду голови ради глав держав-членів СНД.

Широкий політичний жест президента РФ не залишився в Україні без уваги. На думку директора українського Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергія Толстова, пропозицію Путіна можна розцінювати як елемент особистої психологічної підтримки Леоніда Кучми в розпал ініційованого США "Іракгейту".

Саме з такого погляду  експерти розглядають і візит президента Кучми до Вірменії, який розпочався вчора і де планується підписання "низки двосторонніх документів у сфері оборони, енергетики й інформації". Що за документи і чому їх підписують саме зараз - офіційно не повідомляється. Але сам по собі візит української делегації до країни, яку політологи звикли розглядати як "протеже" Росії, не може не звернути на себе увагу. Тим більше, що Україна є членом ГУУАМ, і, звичайно, логічніше виглядали б домовленості про військове й енергетичне співробітництво Києва і Баку.

Експерт українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець, коментуючи "НГ" ситуацію, зазначив: "Зовсім очевидно, що Україні складно запропонувати Вірменії що-небудь нове і цікаве в сфері військового співробітництва - з огляду на міцні і стабільні контакти в цій сфері між Вірменією і Росією. Тому не варто очікувати за підсумками цього візиту нічого надзвичайного". Більш важливим, ніж візит президента, експерт вважає той факт, що на минулому тижні, після зустрічі президентів України і Росії, було у спішному порядку відмінено візит українського міністра оборони до Азербайджану, Грузії і Вірменії. Пан Згурець припускає, що саме міністр оборони, як раніше планувалося, повинен був підписувати вигідні для України контракти у військовій сфері, але, мабуть, Росія змогла скасувати ці плани, попросивши українське керівництво обмежитися декоративно-дружнім візитом до Єревана. У ситуації, коли інших сильних партнерів у країни де-факто не залишилося, вибирати українській владі немає з чого. Експерти вважають, що українська зовнішня політика і надалі  буде будуватися на тому, щоб віддавати "хоч вовни жмут" більш впливовим світу цього.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах