Головна
 

ВН: Зміна президента проблеми України не вирішить. Інтерв'ю Віктора Ющенка

4 листопада 2002, 15:33
0
3

“Очевидним знаком міжнародної ізоляції назвав анулювання запрошення для президента на Празький самміт найпопулярніший український політик Віктор Ющенко”, - пише кореспондент російського видання "Время новостей" Світлана Степаненко, взявши інтерв'ю у лідера блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка.

- Ви підтримуєте ідею дострокової відставки українського президента?

- Певні політичні сили хочуть персоніфікувати проблему. Але такий підхід - спрощений. Ситуація в країні стабілізується тільки у разі проведення системних політичних змін, формування потужного дієздатного парламенту. Інакше питання зміни президента буде переведене у площину заміни однієї кандидатури на іншу, що не вирішить проблеми.

-  Чи вдалося вам знайти спільну мову з Леонідом Кучмою в питаннях проведення політичної реформи при зустрічах тет-а-тет?

- Хоча в мене створюється враження, що президент сприймає сказане мною, але потім часто з'являється розчарування. Можна тільки здогадуватися, чому думка президента змінюється, і багато чого залишається на рівні ідей.

- "Іракгейт", а також скандал, пов'язаний з обвинуваченнями в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе, можуть призвести до кримінального переслідування Леоніда Кучми за межами України.  Чи є ви прихильником надання президенту гарантій недоторканності всередині країни після припинення його повноважень?

- Скандали навколо України виникають, оскільки немає прозорої політичної системи. Відсутність її і парламентського контролю, конкуренції, здорового глузду - це вже не проблеми окремої особи, а країни в цілому. При вирішенні питання гарантій наш блок "Наша Україна" виходитиме з пріоритету номер один - державних інтересів.

-  Чи підете ви в опозицію, якщо ваші переговори про формування більшості в Раді завершаться невдачею і прем'єра оберуть без участі "Нашої України"?

- Хотілося б, щоб в Україні працювала формула, характерна для демократичних країн: народ обирає владу. Тримати парламент як  політичну філію адміністрації президента вже не вдасться - владі час це зрозуміти. Лідери Ради не повинні ходити на Банкову (вулиця в Києві, де розташована адміністрація президента. - Ред.) з питанням,  чи можна створювати більшість тієї чи іншої політичної конфігурацій. Якщо нашу фракцію виведуть з процесу переговорів, не виключений відхід в опозицію. Хоча ресурс переговорів ще не вичерпаний.

-  Чи задоволені ви підсумками недавньої поїздки до Москви, яка відбулася на запрошення "Союзу правих сил"?

- Безумовно. Офіційні контакти з російськими парламентськими силами дають можливість обговорити ключові питання, роз'яснити позиції.

-  Чи справді у вас відбулася зустріч з головою адміністрації президента Росії паном Волошиним?

- Я не хотів би коментувати це питання.

- Лідери СПС обіцяли сприяти вашому діалогу з офіційним Кремлем після "видалення з блоку "Наша Україна" націоналістів". Ви дійсно погодилися з цією умовою чи це спекуляції?

- Багато коментарів преси не відповідали букві і духу переговорів. Ми рівноправні партнери, тому ніхто ультиматумів не висував. Деякі питання стосувалися політичних структур, зокрема  наших партнерів по блоку - "Конгресу українських націоналістів" (партія, створена на початку 40-х років Степаном Бандерою. - Ред.), кількох нових сил, невідомих росіянам. Ключова позиція "Нашої України" полягає в тому, що жодна  політична сила, що входить до блоку, не виношує антиросійських ідей. Що стосується проблемних сторінок історії СРСР, то в дружньому колі потрібно сісти й обговорити ці проблеми.

- Ви заявляли, що в російських політичних колах сприйняття України багато в чому ґрунтується на радянських штампах. Що ви маєте на увазі?

- Використовуючи міфи сталінського періоду, українська влада штучно роздмухує протиріччя в двосторонніх відносинах, лякає Кремль приходом націонал-демократів. Однак для "Нашої України" базове питання - стабільні, дружні відносини з найбільшим  торговим партнером і сусідом. Мене запитували в Москві, як я ставлюся до воїнів Української повстанської армії (народне ополчення в Західній Україні під керівництвом Бандери. - Ред.). Це одна з найбільш нелегких сторінок нашої спільної історії. Уже немає пов'язаних з цим періодом правових проблем, майже немає в живих і людей, які воювали по різні боки барикад. Кожен захищав Україну, виходячи з внутрішніх переконань, - як розумів. Багато хто спокутував свій вибір роками каторги на Колимі. Чому б нам, синам цих батьків, не подати один одному руки, щоб прийти до примирення, консолідації суспільства? Наш блок відкритий для вирішення проблем, що роблять некомфортним існування двох країн, двох народів. Я буду щасливий, якщо 15 листопада, як планується, вдасться організувати "круглий стіл" і розпочати діалог між політичними силами двох країн, які десятиліттями не зустрічалися і мають одне про одного дуже нечітке уявлення.

- Як ви ставитеся до надання російській мові статусу державної?

- Це питання зачіпалося на переговорах з СПС. За 11 років незалежності українська влада не ініціювала на цю тему жодного відвертого публічного діалогу із суспільством. "Двомовність" стала інтригою "внутрішньої" кухні, яку власті використовують для розколу суспільства. Національні питання вимагають щирих рішень, люди втомилися від спекуляцій. Що нам заважає розвивати ініціативи стосовно освіти, культури, історичних подій, які зближують нас?

В Україні, відповідно до перепису населення, проживає близько 10 млн росіян, у Росії приблизно стільки ж українців. Якщо ми поважаємо громадян наших країн, то повинні цінувати їхнє світовідчуття, потяг до коренів. Для політичних сил це пріоритетне питання. Я запропонував розробити план дій, що виходив би з контексту інтересів цих найбільших меншостей. У конституції більшості європейських країн визначено державну мову, але громадяни спілкуються кількома мовами. У нас державна мова - українська, але повинні бути створені всі умови для розвитку російської.

- Як ви оцінюєте створення російсько-українського газотранспортного консорціуму?

- Три роки тому мною і моїм колегою Касьяновим був підписаний договір про довгострокові відносини в газовій сфері, один з пунктів був присвячений можливому консорціуму. Але проект матиме стабільність і колосальну стратегічну цінність, якщо візьме до уваги інтереси трьох сторін: Росії як унікального виробника газу, України як власника континентальної транзитної мережі, Західної Європи як стабільного платоспроможного споживача газу. "Тристороння" участь допомогла б адаптувати досить патріархальні фінансові і технічні процедури до світових стандартів. Спроби перевести питання в політичний контекст, вийти на двосторонні зв'язки - це вчинити менш щиро. Але відзначу, що в ситуації кризи, коли влада не може забезпечити політичну й економічну стабільність у країні, не час оперувати речами, які становлять стратегічний, національний інтерес.

- Наскільки, на ваш погляд, успішна внутрішня політика голови адміністрації українського президента Віктора Медведчука, якого в Росії вважають вашим основним конкурентом на майбутніх президентських виборах?

- Медведчук - це явище, яке я не персоніфікую. У нас з ним різні уявлення про майбутнє України. Предмет політичної дискусії "- чи хочемо ми бачити Україну з "тіньовою" моделлю економіки, централізованими вказівками для ЗМІ, безправними підприємцями? Ми хочемо демократію чи диктатуру? Показовий недавній інцидент з російським бізнесменом Григоришиним, якого в буквальному значенні кинули обличчям на асфальт (сам потерпілий назвав замовником свого арешту і фабрикації кримінальної справи Віктора Медведчука. - Ред.). Це лише відгомони тих баталій, що відбуваються нагорі щодня. І російські, і українські підприємці хочуть стабільності, забезпеченої силою закону. Тому Медведчук - не той вибір, на який заслуговує країна.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах