Головна
 

Коммерсантъ: Путін відповів на українське запитання і задав російське

29 січня 2003, 17:29
0
5

"Учора в Києві президент України Леонід Кучма і президент Росії Володимир Путін не розставалися майже цілий день. Спочатку вони бачилися у вузькому, потім у розширеному складі, потім підписували договори, протоколи й угоди, а потім, нагородивши деяких діячів України (головним чином - з російськими прізвищами) орденами і медалями, поїхали в Київський університет до студентів і нагородили їх своєю присутністю", - пише Андрій Колесников у російській газеті "Коммерсантъ”.

Як піднятися над дрібницями?

Для початку Володимир Путін і Леонід Кучма підписали договір "Про російсько-український державний кордон". Цей договір обговорювався чотири роки. Сухопутні кордони двох країн були врегульовані восени минулого року. Як сказав пізніше російський президент, були проблеми. Але в одну прекрасну мить учасники переговорів раптом зрозуміли, що сперечаються про деталі! Фактично ні про що.

І вони зуміли піднятися над дрібницями! - повідомив президент. Під дрібницями, над якими вдалося піднятися, слід розуміти деякі спірні населені пункти, гори і долини, ліси і переліски, що з висоти пташиного польоту втратили в очах експертів цінність, яку ті їм помилково приписували на початку переговорів. Як же їм удалося так високо піднятися? Над розподілом Чорноморського флоту працювали, вважайте, десятиліття, і то залишилися питання.

З одного боку, нічого, звичайно, дивного, якщо розібратися. А що ви хочете, ось вона, політична воля двох лідерів. І гори, як з'ясовується, може зрушити. Але ні, не так усе просто. Справа тут набагато серйозніша.

- Дуже гарний приклад показує ЄС, - пояснив Путін. - Досить згадати Верден.

Під Верденом свого часу, щоправда, дуже давно, відбулася, нагадаю, битва між німцями і французами. Загинули люди.

- 600 тис. французів... ні, німців 600 тис., а французів 350, - продовжив президент. - І що ж, днями  лідери цих двох країн оголосили, що їхня мета - створення в перспективі єдиної держави. Тому що їм це вигідно. А ми?

Володимир Путін сам себе заохотив цим прикладом і тому вчасно не зміг загальмувати:

- А ми що? Чому в нас так не виходить? Тому що, перепрошую, усі соплі жуємо і політиканствуємо. Он Леонід Данилович підняв питання щодо паспортів...

Як припинити художній свист?

Ось так, "жуючи соплі", дві наші країни вчора підписали ще кілька угод, і в тому числі "Про співробітництво в галузі попередження поширення захворювання, спричиненого вірусом імунодефіциту". На цьому тлі не здається такою вже нерозв'язною навіть проблема російсько-українського газового консорціуму. Президенти розповіли, що й тут є ясність, уряди двох країн практично про все домовилися.

- Щойно розпочалася практична робота, - розповів Путін, - так відразу ж припинився художній свист. Коли українські експерти заглибилися в цю проблему, так через певний час і самі стали підштовхувати нас.

Володимира Путіна треба, мабуть, розуміти так, що консорціум усе-таки буде функціонувати на умовах Росії. Адже, як дуже жорстко говорилося раніше, на жодні поступки в цьому питанні Росія не піде. Зважаючи на все, у цьому і не пішла, але пішла в іншому, на перший погляд менш принциповому: - Це буде українська юридична особа зі штаб-квартирою в Києві, - сказав президент Росії.

Поступка могла б здатися дрібною, якби  не одна обставина. Адже податки тоді теж підуть у Київ. А це вже не дрібниця. Але, як стало зрозуміло буквально через годину, і податки російських підприємств за російські нафту, газ і електроенергію Володимир Путін Леонідові Кучмі віддавати не збирається. Він явно свідомо заговорив про це на зустрічі зі студентами Київського університету, відповідаючи на питання, що, здавалося, зовсім не стосувалося цієї теми.

- Ви, студенти, люди зі здоровим глуздом і, сподіваюся, зрозумієте мене. Україна - найбільший споживач наших енергоресурсів.

Так і представляєш Україну, що сидить і поглинає наші ресурси. Хоча насправді важко уявити більш необразливу ситуацію: крутяться верстати на фабриках, у будинках горить світло, радіють діти. Якби  не одне "але".

- Головна перешкода: треба прямо зараз вирішити проблему з вилученням непрямих податків по країні призначення, - вважає президент Росії.

Тобто  ПДВ, які російські підприємства платять у себе вдома, відправляючи на Україну електроенергію, сиру нафту, нафтопродукти, газ і газоконденсат, тепер є перешкодою для постачань усього цього добра туди. Таким чином, якщо не буде усунута ця перешкода, Київ так і буде переплачувати за неї. А якщо буде, то Москва буде щорічно недоодержувати $700 млн. Володимир Путін назвав це прямими втратами російського бюджету і сказав у присутності президента України, що з усіма країнами СНД ця проблема врегульована, залишилася тільки Україна. Леонід Кучма чемно промовчав.

Як не зробити хибного кроку?

На зустрічі зі студентами російський президент взагалі був досить відвертий. Усі, наприклад, чекали, що він висловиться про ситуацію в Іраку на прес-конференції після переговорів у розширеному складі, а він вирішив зробити це в актовому залі Київського університету.

- Росія просто змушена, повинна і буде підтримувати добросусідські відносини і з КНДР, і з Іраном. Сусідів не вибирають. Ми жили тисячоліття разом і будемо. Це стосується й Іраку. У нас є спільне щось! - ризикнув сказати Володимир Путін.

Чи не зброя масового ураження?

- Так, зброя масового ураження може становити загрозу, - помітив він. - Ми на Раді Безпеки ООН домовилися відправити до Іраку військових інспекторів. На сьогоднішній день вони не кажуть нам, що в них є проблеми в роботі. А ми їм довіряємо. От вони в понеділок доповідають. От ми і подивимося.

Президент, можливо, не врахував, що понеділок, як і належно, уже наступив й інспектори уже виступили і сказали, що нічого поки не знайшли. А може, і врахував.

- Але головне - що б не було, але вирішення спорів повинне відбуватися тільки на базі міжнародного права. Це питання ключове і більш важливе, ніж Ірак. Після того як зруйнувалися НАТО і Варшавський договір... Ну, НАТО не зруйнувалося, але... як сказати... у ньому стали відбуватися структурні зміни...

Так, цього разу  наш президент, навпаки, випередив події і явно видав бажане за дійсне. Виправившись, він закінчив, що так чи інакше, а питання нової світової архітектури так і залишилося, на жаль, відкритим.

- Якщо ми дозволимо вийти за межі міжнародного права навіть такій країні, як США, це буде...- президент задумався, - хибним кроком.

Українські студенти відповіли вибухом оплесків. Зате в американському Білому домі, відразу захотілося написати, надовго запанувала тиша.

Хто його підіслав?

На інші питання президент відповідав більш коротко і благодушно. Він розповів, що найяскравішою подією студентських років стала "трійка" по римському праву, яку йому поставив професор Толстой. Професор, за його словами, перестарався.

Взагалі, Путін використовував майже будь-які запитання для того, щоб сказати те, що він сам вважав за потрібне. Раніше такого споживчого ставлення до запитань аудиторії за ним не помічали. Так, відповідаючи на запитання про розвиток ринку електронної торгівлі, він заявив:

- Уявляєте, Радянський Союз розсипався, а Росія залишилася найбільшою країною у світі!

Потім говорили, що не можна було не помітити, як на цих словах страждання спотворило обличчя українського президента, який сидів поруч з нашим. Не знаю, я не помітив, дивився на Путіна. Його обличчя в той момент ніщо не спотворило.

Борошно і біль відбилися на ньому, мабуть, лише коли один студент запитав, які напрямки молодіжної політики Володимир Путін вважає за необхідне розвивати в найближчій стратегічній перспективі.

- Хто вас підіслав? - прямо запитав він студента.

Блискавична швидкість, з якою було задане це зустрічне запитання, створювала враження, що Володимиру Путіну не раз і не два в житті доводилося його задавати. Але студент не розколовся. Він стиснув зуби і сів на місце.

- Мені Валентина Матвієнко вчора каже: "Ось, будемо підписувати угоду з Україною про молодіжну політику". Я її запитую: "А в Росії є молодіжна політика чи немає?" Вона каже: "Є".- "Ну тоді, - кажу, - давайте підпишемо", - знизав плечима Путін.

І заявив, що, на його думку, у Росії насправді ніякої виразної молодіжної політики немає, не те що в Радянському Союзі з його піонерами і комсомольцями.

- Щоправда, тоді все було забюрокрачено, - визнав Володимир Путін, - але зате люди могли збиратися й обговорювати!

Тим часом усі ці на перший погляд вагомі міркування ніяк не перешкодили підписати вчора угоду "Про співробітництво в галузі молодіжної політики між Україною і Росією". Щоправда, Володимир Путін, поки Валентина Матвієнко ставила свій підпис на цьому документі, підізвав до себе Олексія Міллера і почав на очах у всіх обговорювати з ним щось дійсно важливе і цікаве.

- А яку найголовнішу помилку, на ваш погляд, нам, майбутнім дипломатам, у жодному разі не слід робити? - вистраждав своє питання ще один український студент.

Відповідь знову була блискавичною:

- Головне - ніколи не забувати: стратегічний вибір України, що відповідає її національним інтересам, - дружба з Росією!

Український президент, який не сказав за ці півтори години в Київському університеті жодного слова, уже не вперше покірно кивнув.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах