Головна
 

НГ: Монополія на авіакатастрофи

28 травня 2003, 15:02
0
3

"Катастрофа українського Як-42, який розбився в понеділок біля турецького міста Трабзон, може остаточно підірвати і без того хитку довіру міжнародного ринку авіаперевезень до української авіації", - пише в сьогоднішньому номері російської "Независимой газеты" журналіст Іван Сас.

Трагедія виходить за національні кордони, тому що загинув не тільки український екіпаж у складі 13 осіб (один з них - громадянин Росії), але і 62 іспанських військовослужбовці, які виконували в межах контракту ООН миротворчі функції. Літак вилетів з Бішкека (Киргизія) і повинен був приземлитися в Сарагосі (Іспанія), але в небі над Туреччиною сталося непередбачене. Що стало причиною катастрофи, поки невідомо.

Враження таке, що українських авіаперевізників переслідує зла доля. 7 лютого 2002 року в Марокко в 60 кілометрах від аеродрому злету розбився Ан-12, загинули 8 осіб екіпажу. 23 грудня 2002 року - нова і більш голосна трагедія: Ан-140 врізався в гору неподалік від іранського міста. Загинуло 44 особи - громадяни Росії й України, у тому числі і керівники високого рангу українського авіапрому. За 5 місяців цього року - уже 2 великих інциденти. 8 травня 2003 року в літака Ил-76, що належить авіатранспортній компанії Міноборони України і перевозив в Конго вантаж і пасажирів, відкрився вантажний люк. Кількість жертв до цього часу офіційно не оголошена. І тепер - трагедія під Трабзоном.

Простим збігом драматичних обставин таку кількість авіакатастроф не пояснити. Це вже явище, яке явно має свої корені. Не можна не звернути уваги на ту обставину, що українські літаки не падають на території України: усі – за кордоном. Представники авіапрому як Росії, так і України дружно заявляють, що техніка наднадійна, а от що стосується її експлуатації, то "подекуди в нас часом" вона далека від технічних норм і вимог інструкцій.

Насправді все не так просто. Україна, яка активно взялася освоювати міжнародний ринок авіаперевезень, явно стала заручницею недальновидної стратегії цього освоєння. У конкурентній боротьбі українські авіакомпанії, щоб закріпитися на ринку слабкорозвинених країн, фактично зробили ставку на демпінг. За неофіційними даними, свої послуги вони пропонують у 3-4 рази дешевше, ніж європейські чи американські авіакомпанії. Приміром, година роботи Ил-76 українські перевізники оцінюють у межах 5 тис. дол., тоді як фрахт подібних за вантажопідйомністю літаків західних авіакомпаній коштує близько 20 тис. дол. І небагаті країни роблять вибір на користь українських авіаторів.

Однак така політика призводить до того, що перевізник, заробляючи по мінімуму, не в змозі розвивати наземну інфраструктуру, підняти до рівня сучасних вимог технічне обслуговування машин, обновляти парк літаків. "Мені доводиться бувати в Кіншасі (Демократична Республіка Конго. - Ред.), - сказав у розмові з кореспондентом "НГ" один з фахівців Авіаційного комплексу імені С.В. Ілюшина, який побажав залишитися неназваним. - Бачачи, у яких умовах українські фахівці проводять наземне техобслуговування, регламентні роботи, можна тільки дивуватися, що їхні літаки ще літають".

Українські авіаперевізники, які з легкістю потіснили західних конкурентів на ринку деяких країн Африки й Азії, з такою самою легкістю можуть ці ринки і втратити, якщо ця трагічна низка авіакатастроф не перерветься. А об"єктивних передумов для такого повороту подій, на думку знавців галузі, Україна поки не створила.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах