Головна
 

РГ: "Касьянов – людина жорстка. Але і я не подарунок". Інтерв"ю Віктора Януковича

20 червня 2003, 13:01
0
4

Під час свого недавнього візиту до Росії український прем"єр-міністр Віктор Янукович дав ексклюзивне інтерв"ю кореспонденту "Российской газете" Сусанні Альпєріній.

- Вікторе Федоровичу, як складаються ваші стосунки з російським колегою?

- З першої зустрічі з Михайлом Касьяновим ми ведемо відверту розмову з багатьох питань українсько-російських відносин. Найголовніше, що між нами з"явилися ясність і розуміння того, де ми повинні об"єднати зусилля, щоб одержати конкретні економічні результати. Але там, де потрібно захищати інтереси наших країн, кожен стоїть на своєму. Інакше не можна. Це зрозуміло: і в Росії, і в України є власні економічні інтереси, їх треба обстоювати. Але ми навчилися шукати компроміси там, де це на користь нашим країнам. Ми стратегічні партнери, і тому зобов"язані в кожному з рішень бачити насамперед  далеку перспективу, а не результат на даний момент.

- Виходить?

- Сьогодні була вже четверта зустріч. Зрозуміло, справи йдуть не так гладко, як хотілося б - є недоробки і з українського, і з російського боку. Часом наші фахівці обстоюють однобічну точку зору, а завдання прем"єрів - знаходити взаємовигідні рішення.

- Одне з таких важких питань, як я розумію, - більш тісна інтеграція наших країн, у перспективі - створення єдиного економічного простору Росії, України, Білорусії і Казахстану...  Чи знаходите ви взаєморозуміння в обговоренні цих питань?

- Росія - могутня держава, з величезними ресурсами і капіталом. Але, треба віддати належне, ми розмовляємо як рівноправні партнери. Зараз у Росії створена сприятлива атмосфера для поглиблення співробітництва, розробки спільних проектів. Я б сказав, що в переговорному процесі Касьянов досить жорсткий прем"єр-міністр. Щоправда, я теж не подарунок. Тому не знаю, як він, але я з ним себе почуваю дуже комфортно: більше ясності в обговореннях проблем. Та й до того ж, російський прем"єр - людина сучасна, державний менеджер з великим досвідом. Наприклад, Росія створила гарні умови для кредитування великих замовлень українських споживачів на російське устаткування. Нам ще повчитися треба. Але, з іншого боку, Росія зробила це тому, що на сьогодні стан її бюджету дозволяє робити такі перспективні далекоглядні кроки. Наші фінанси ще не в тому стані, щоб приймати такі рішення для підтримки українських товаровиробників. Тому нам є над чим працювати, чому вчитися один в одного. Я б сказав, що поглиблення співробітництва - це не політика, а нагальна практична необхідність.

- А ви самі багато займаєтеся політикою?

- Я не люблю займатися політикою, але мене весь час у неї втягують. У Росії немає коаліційного уряду, а в Україні є. У нас уряд сформований з представників фракцій парламентської більшості.

- Український парламент затвердив програму нового уряду в квітні цього року. З якими труднощями в її виконанні ви вже зіштовхнулися?

- Парламент затвердив програму 335 голосами (у нас у Верховній раді 450 депутатів). Чому ця програма була підтримана переважною більшістю? Тому що ми її створювали разом з парламентом. Була широка полеміка з усіма політичними силами, громадськими організаціями, програма обговорювалася в регіонах, її розглядала Національна академія наук. Програма має велику соціальну направленість. Але соціальні проблеми держави неможливо вирішити, не вирішивши економічні. Уже перший квартал 2003 року засвідчив, що закладені параметри виконуються. Бюджет по витратах (і в першу чергу по соціальних виплатах) виконаний на сто відсотків. А по доходах бюджет перевиконаний на три з половиною відсотки. Хочу підкреслити, що, розглядаючи бюджет на друге півріччя, ми знайшли можливості ще більше збільшити дохідну частину.  

Друге - з початку цього року ВВП ріс удвічі швидше, ніж торік. Тоді був плюс 3,6%, зараз - 7,1%. Зростання промислового виробництва склало 11,5%. Ми відчули більшу довіру населення. Внески в Ощадбанк збільшилися в півтора рази. Інвестиції зросли в 2,5 рази. Інфляція тримається на рівні запланованої. Якщо в першому кварталі вона складала 3,6%, то до кінця року вона буде на рівні 6%. Саме такі цифри були заплановані в бюджеті 2003 року. Той факт, що прогнози підтверджуються, каже про те, що ми реально оцінюємо ситуацію в країні і керуємо нею.

- А в програмі враховується залежність економіки України від зовнішньоекономічної кон"юнктури?

- Я б змінив формулювання. Не залежність, а взаємозв"язок. Звичайно, ми це враховуємо. Хотів би підкреслити також соціальну складову економіки-2003. Так, рівень реальних доходів населення за час дії програми зріс на 4,5%, рівень заробітної плати - на 15%. Якщо ми таку динаміку будемо зберігати і надалі, і забезпечимо приріст ВВП на рівні 6-7% щорічно, то через два роки зарплата громадян України зросте на 35%, а через три роки - на 50%. Я б підкреслив, що саме збереження динаміки розвитку в поєднанні з передбачуваністю внутрішньої і зовнішньої політики країни дасть стабільність розвитку економіки.

- Чого чекають люди - як у Росії, так і в Україні?

- У мене багато друзів, знайомих і родичів, які живуть у наших країнах. У всіх та сама вимога: домовляйтеся швидше, уже терпіння не вистачає спостерігати, як ви товчете воду в ступі. Але, з іншого боку, є реальність. Для зближення економік потрібна законодавча база, потрібні певні умови. Зрештою  потрібен час.

-  Чи вплине на прискорення створення зони вільної торгівлі запланована на вересень у Ялті зустріч глав держав і підписання Україною і Євросоюзом у межах просування до СОТ протоколу про взаємний доступ на ринки товарів і послуг?

- Ми домовилися з російськими колегами, що будемо передбачати в наших торгово-економічних відносинах особливості ринків України і Європи. Тому, коли ми кажемо про зону вільної торгівлі між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном, ми чітко уявляємо, що кожна країна все одно захищатиме свої інтереси, свої ринки і свого товаровиробника. Наприклад, Росія має одні ціни на енергоносії, а Україна - інші, які набагато вищі. Тому російські товари дешевші за українські. І ці умови Росія захищатиме. Разом з тим ми розуміємо, що дуже довго такі низькі ціни Росії не вдасться втримати. Ще щонайбільше п"ять років, і ці ціни вийдуть на рівень світових. Так що заганяти один одного в кут і зайвий раз політизувати економічні проблеми ми не повинні. Основою майбутніх відносин будуть правила Світової організації торгівлі. Потрібно розуміти, що в Росії й України багато спільного, і це спільне ми можемо використовувати з вигодою для всіх.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах