Головна
 

Газета СНГ: Чи зуміє "четвірка" стати одиницею?

24 липня 2003, 15:43
0
2

"Схоже, амбіційний проект формування єдиного економічного простору (ЄЕП) Росії, Білорусії, України і Казахстану не залишиться лише формальністю", - пише автор російського інтернет-видання “Газета СНГ” Алія Бісімбаєва.

Володимир Путін 25 липня проведе зустріч з керівниками групи зі створення ЄЕП, а у вересні президенти чотирьох держав підтвердять своїми підписами утворення нової міждержавної структури.

Рішення про створення ЄЕП було прийняте керівниками четвірки в лютому. Для реалізації проекту була заснована Група високого рівня (ГВР), що складається з віце-прем"єрів урядів країн-учасниць, міністрів і заступників ключових міністерств. Щомісяця проходять робочі зустрічі і засідання ГВР. Результатом інтеграції в межах ЄЕП, за словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі РФ Дмитра Сухопарова, стане досягнення Росією, Білорусією, Україною і Казахстаном так званих "чотирьох свобод" - вільного пересування товарів, вільного пересування капіталів, вільного пересування трудових ресурсів і послуг. Для цього, у першу чергу, необхідно створити зону вільної торгівлі і провести уніфікацію ставок митного тарифу. Передбачається, що кінцевим етапом економічного співробітництва буде введення на території ЄЕП єдиної валюти, але до цього часу ще далеко...

А поки для першого етапу інтеграції є всі передумови. Росія, Білорусія, Україна і Казахстан у сукупності забезпечують до 94% загального ВВП країн СНД і 88% їхнього товарообігу. Найвищий товарообіг між Росією й Україною - у 2002 році він склав $12 млрд. (експорт - $7,6 млрд., імпорт - $ 4,4млрд.), товарообіг Росії з Білорусією склав $9,896 млрд. (експорт - $5,842 млрд., імпорт - $4,053 млрд.), а з Казахстаном - $4,346 млрд. (експорт - $2,41 млрд., імпорт - $1,936 млрд.). Відповідно, матеріальні вигоди від інтеграції четвірці забезпечені. Крім того, Росія, Казахстан і Україна мріють про синхронний вступ до СОТ, і, якщо в перших двох держав позиції в цьому питанні близькі, то з Україною є певні розбіжності (умови, на яких Україна вступає до СОТ, на думку аналітиків, означали б катастрофу для російської промисловості). Можливо, у межах ЄЕП сторони дійдуть консенсусу. Питанням про відносини четвірки із СОТ займатиметься міждержавна незалежна Комісія з торгівлі і тарифів, основним завданням якої буде формування спільного митного тарифу. Тим часом, у межах ЄврАзЕС заплановано до 2005 року досягти стовідсоткової уніфікації ставок митного тарифу.

Тим часом, кожна сторона по-своєму бачить принади створення єдиного економічного простору. Для Росії найбільш важливою є свобода пересування капіталу: великий російський бізнес так і рветься на простори СНД, де й економічне середовище знайоме, і підприємства коштують не більше чверті своєї справдньої ціни (це пов"язане з тотальною недооціненістю компаній країн СНД через їхню низьку капіталізацію). Особливо помітно великі російські корпорації виявляють себе в Україні ("Русал" володіє Миколаївським глиноземним заводом, АвтоВАЗ контролює Запорізький алюмінієвий комбінат, збирає автомобілі ВАЗ на Луцькому автозаводі й ін.) У Казахстані російський капітал представлений завдяки "Газпрому", "Роснефти", РАТ ЄЕС Росії й іншим компаніям. До Білорусії ж російські олігархи поки потрапити не можуть, але дуже того бажають. Для Казахстану інтеграція вигідна, насамперед, для безперешкодного здійснення експорту, тому що на ньому тримається економіка республіки, 70% експортованих товарів потрапляє до країн СНД. До того ж ця Центральноазіатська республіка готова до настільки близького співробітництва більше за інших учасників ЄЕП. Україні ж, навпаки, інтегруватися буде найскладніше, оскільки, крім політичних перешкод, у неї і цілий набір економічних проблем, як то: борги за газ, занижені внутрішні тарифи на енергоносії й ін. Але в той же час, кому як не Україні вигідний безмитний режим з учасниками ЄЕП, особливо з Росією. Зараз Росія обмежує постачання українських труб, арматури, оцинкованого прокату, крохмалю і цукру, а Україна квотує імпорт російських автомобілів, цементу, добрив й ін. Відомий факт, що 80% товарів і послуг, які вивозяться з України, можуть безстроково реалізуватися тільки на ринку СНД. Білорусію вигідно відрізняє від України тісне співробітництво з Росією. Але неринкова економіка республіки, безсумнівно, створить масу перешкод для успішної реалізації проекту ЄЕП.

Очевидно, що створення ЄЕП вигідне для всіх чотирьох держав, але для формування єдиного економічного простору потрібна сильна політична воля кожного учасника. Це обумовлено тим, що в короткотерміновій перспективі членам ЄЕП доведеться відчути багато незручностей: страх перед російським капіталом, дешевими конкурентноздатними товарами, неврегульованість позицій національних природних монополій, перспектива введення російського рубля у якості єдиної валюти, а також необхідність внесення значних поправок до законодавства країн-учасниць ЄЕП. За таких умов особливо важливим для кожної країни є збереження національного виробництва. Адже всім відомо, що зараз агресивний великий капітал часто просто купує конкурента з метою його усунення.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах