Головна
 

НГ: Спадкоємці

1 серпня 2003, 12:28
0
7

"Нові президенти країн СНД будуть прямими родичами чи вихідцями з кланів нинішніх лідерів", - вважають журналісти російської "Независимой газеты" Тетяна Івженко й Олена Байкова.

Слово "спадкоємець" стало одним з найбільш модних термінів у країнах СНД після російських президентських виборів 2000 року. Усі президенти Співдружності були обрані ще в 1990-х роках і майже всі переобиралися на другий термін. І всі, крім Гейдара Алієва, Сапармурата Ніязова, Емомалі Рахмонова і Володимира Вороніна, відповідно до Конституцій своїх країн не можуть балотуватися на наступних виборах. Так, Алієв-старший уже визнаний кандидатом на виборах президента, які пройдуть восени 2003 р. Щоправда, важка хвороба може перешкодити йому зайняти цю посаду втретє. Туркменбаши обраний своїм народом довічно, повноваження президента Таджикистану були фактично довічно продовжені на референдумі, який нещодавно відбувся. Тільки молдавський лідер, обраний на свою посаду в 2001 році, може скористатися конституційним правом на другий термін президентства. У деяких країнах СНД - наприклад, в Україні й у Білорусії - питання про продовження повноважень діючих президентів шляхом внесення змін до Конституції поки залишається відкритим. Але й ті, хто забезпечив собі гарантії "президентської стабільності", і ті, хто тільки про це мріє, і навіть ті, хто начебто б не думає про продовження терміну перебування в "клубі президентів", замислюються, кому передати владу. Тому що рано чи пізно ця проблема виникне в кожній з країн СНД. Від її вирішення багато в чому залежатиме спокійна старість президентів-пенсіонерів і благополуччя їхніх родин і нинішнього оточення.

Приблизно до 2008 року майже у всіх країнах СНД може не тільки змінитися влада, але й змінитися система державного устрою. Розгляд списку нинішніх кандидатів у спадкоємці дозволяє казати про те, що Співдружність дрейфує вбік  кланової монархії. У деяких державах уже сьогодні вголос обговорюється питання про передачу президентської влади в спадщину. Так, наступним президентом Азербайджану, дуже ймовірно, стане син Гейдара Алієва, у Казахстані президентські повноваження в майбутньому може отримати дочка Нурсултана Назарбаєва, президент Киргизії не виключає, що спадкоємцем стане його дружина... Причому у всіх країнах Центральної Азії практично відсутня опозиція, лідери якої або знищені, або перебувають у в"язницях чи є втікачами. Прихід опозиції до влади можливий, мабуть, тільки у разі державного перевороту. І навіть у Закавказзі, де противники діючої влади активно підтримуються Заходом у якості "паростків демократії", їхній вплив і можливості вкрай обмежені і не можуть, на думку експертів, забезпечити перемогу на президентських виборах.

Проте у європейських країнах СНД опозиція теж найчастіше виконує декоративну функцію. Білоруські аналітики стверджують, що місцеві "борці з Лукашенком" не зацікавлені в перемозі, оскільки кількість і обсяг одержуваних ними від міжнародних організацій грантів прямо залежить від наявності в країні "диктатора". Українські ліві опозиціонери час від часу беруть на себе роль "червоної загрози", приграючи владі на виборах. А ті противники Кучми, які дотримуються центристських поглядів, або скомпрометовані в очах виборців, як Юлія Тимошенко, або регулярно погоджують свої кроки і політичні погляди з представниками влади, як Віктор Ющенко. З тих чи інших причин кандидатів від опозиції в країнах СНД не має сенсу розглядати у якості майбутніх переможців президентської гонки. І якщо деякі з них, називаючись сьогодні опозиціонерами, можуть розраховувати на президентство, то тільки в тому випадку, якщо це через якісь причини вигідно чи зручно діючим президентам і їхньому оточенню.

Боротьба в середовищі спадкоємців уже сьогодні ведеться дуже жорстко, наслідком чого є нескінченні кадрові перестановки у владних структурах країн СНД. І, судячи з кількості претендентів на кожен "трон", хвиля хаосу наростатиме з наближенням дати виборів. Відповідно в найближчому майбутньому в СНД варто очікувати не тільки відставок і призначень урядів, але і збройних міжкланових сутичок, що супроводжуються масштабним переділом власності.

АЗЕРБАЙДЖАН

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Гейдар Алієв, 80 років, колишній член Політбюро ЦК КПРС, має двох дітей. У 1993-му обраний президентом Азербайджану. У 1998 р. - переобраний на другий термін. Наступні вибори - восени 2003 р. Алієв, незважаючи на важку хворобу, зареєстрований кандидатом на майбутніх виборах. Теоретично міг би бути обраний восени і на третій термін, тому що вперше був обраний до прийняття нової Конституції.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Ільхам Алієв, 41 рік, віце-президент Державної нафтової компанії Азербайджану, заступник голови правлячої партії "Єні Азербайджан", депутат парламенту і голова азербайджанської делегації в ПАРЄ. Алієв-молодший, на відміну від батька, не має ні серйозного авторитету всередині країни, ні досвіду політичного виживання. Проте його готові підтримати багато прихильників Алієва-старшого. У Москві кандидатуру Ільхама Алієва, схоже, також вважають прийнятною. Алієв-молодший добре відомий і західним партнерам своєї країни.

Іса Гамбар, 47 років, лідер найбільшої опозиційної партії Азербайджану "Мусават". Один з родоначальників національно-визвольного руху в Азербайджані наприкінці  80-х років. Входив до керівництва Народного фронту на чолі з Ельчибєєм. Саме Гамбар і його партія вважаються найбільш впливовими в стані азербайджанської опозиції і користуються відносно великою популярністю в населення. Може прийти до влади у разі революційних змін у країні.

Алі Керімлі, 38 років, лідер партії "Народний фронт" (реформатори). Виступає за державотворення  нового демократичного типу. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

Етібар Мамедов, лідер партії Національної незалежності. Належить до політичної течії правого спрямування, наполягає на повному відновленні правлячого режиму і представляє радикальне крило опозиції. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

ВІРМЕНІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Роберт Кочарян, 48 років, колишній президент Нагорного Карабаху, має трьох дітей. У 1998-му обраний президентом унаслідок позачергових виборів, переобраний у березні 2003 р. Узяти участь у наступних виборах у 2008 р., відповідно до Конституції, не зможе.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Серж Саркісян, 49 років, міністр оборони і секретар Ради безпеки Вірменії, філолог за освітою. Найближчий сподвижник Кочаряна. Йому демонструє свою прихильність Захід. Реальний кандидат у президенти.

Арташес Гегамян, 53 роки, лідер партії "Національне єднання". Опозиціонер, перед лютневими виборами був, на думку аналітиків, одним з найбільш імовірних претендентів на посаду президента.

Степан Демірчян, лідер Народної партії Вірменії, опозиціонер, син загиблого внаслідок теракту в жовтні 1999 р. спікера парламенту Карена Демірчяна. На лютневих виборах програв у другому турі Кочаряну. На думку опозиції, результати голосування були сфальсифіковані. Демірчян представляє ідейно-політичну течію, що виступає за більш тісні зв"язки з державами пострадянського простору, тому, найімовірніше, ставши президентом, зайняв би позицію, орієнтовану на більш тісний союз з Росією. Може прийти до влади у разі революційних змін у країні чи організованого ззовні перевороту.

БІЛОРУСІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Олександр Лукашенко, 48 років, двоє синів. У минулому - директор радгоспу. У 1994 р. обраний першим президентом Білорусії. З 1996 р. після проведення не визнаного Верховною Радою референдуму ведеться відлік першого президентського терміну Лукашенко. У 2001-му - переобраний на другий термін. Наступні вибори - у 2006-му, не виключено, що Лукашенко візьме в них участь.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Геннадій Новицький, 54 роки, голова верхньої палати білоруського парламенту, колишній прем"єр-міністр країни, закінчив Білоруський політехнічний інститут (інженер-будівельник) і Академію суспільних наук при ЦК КПРС. На даний момент, на думку аналітиків, найбільш перспективний спадкоємець Лукашенка. Відомий надзвичайною лояльністю до президента. На думку багатьох білоруських депутатів, не має ліберальних поглядів, абсолютно несамостійний політик. Новицький неодноразово підкреслював, що він "господарник, а не політик".

Олександр Войтович, 65 років, екс-голова верхньої палати парламенту, колишній президент Національної академії наук, доктор фізико-математичних наук, професор. Найближчим часом може бути призначений представником Білорусії при ООН. Активно проводить ідеологічну політику президента Лукашенка, але дозволяє собі сміливість критикувати президента. Його кандидатура влаштовує і Росію, і Білорусію.

Віктор Шейман, 45 років, генпрокурор Білорусії. Один з найближчих сподвижників Лукашенка з часу президентської кампанії 1994 р., відповідав за охорону Лукашенка-кандидата.

Сергій Сидорський, 49 років, в. о. прем"єр-міністра Білорусії, колишній віце-прем"єр, займався питаннями ПЕК країни, інженер-залізничник за освітою. Дотримується пролукашенківського курсу.

ГРУЗІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Едуард Шеварднадзе, 75 років, колишній член Політбюро ЦК КПРС, має сини і дочку. У 1992-му - голова Держради (вища посадова особа держави). У 1995 р. обраний президентом Грузії, у 2000-му - переобраний на другий термін. Наступні вибори - у 2005 році. За Конституцією Шеварднадзе не може балотуватися на третій термін. Не виключено, що достроково піде у відставку, передавши владу "спадкоємцю".

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Ніно Бурджанадзе, 39 років, голова парламенту Грузії, кандидат юридичних наук, має намір створити свою політичну організацію. У США останнім часом  її всерйоз розглядають у якості кандидата на посаду президента Грузії. Можливо, очолить опозиційні сили на майбутніх президентських виборах, але для цього інші кандидати повинні поступитися їй пальмою першості. Може стати прийнятною кандидатурою для Росії, тому що не відрізняється радикальними антиросійськими поглядами.

Зураб Жванія, 39 років, лідер партії "Об"єднані демократи", екс-спікер грузинського парламенту, колишній активіст Союзу громадян Грузії. Один з лідерів опозиції, відомий своїми прозахідними поглядами. Виступає за притягнення до відповідальності нинішнього керівництва, а також за поліпшення соціально-економічної ситуації і відновлення територіальної цілісності країни. Останнім часом  його позиції трохи послабли.

Михайло Саакашвілі, 35 років, голова Тбіліського сакребуло (парламенту), очолює Єдиний національний рух Грузії, колишній міністр юстиції, колишній активіст Союзу громадян Грузії. Перебуває в опозиції до Шеварднадзе і його прихильників, має сильні позиції в Тбілісі. Орієнтований на Захід. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

Шалва Нателашвілі, 43 роки, лідер Лейбористської партії Грузії, юрист. Відомий радикальною критикою президента Шеварднадзе, зайняв нішу лівих у грузинській політиці. На думку аналітиків, партія Нателашвілі справді є опонентом "Національному руху". Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

КАЗАХСТАН

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Нурсултан Назарбаєв, 63 роки, колишній член Політбюро ЦК КПРС, має двох дочок. У 1990 р. став президентом Казахстану, у 1991-му - обраний президентом Казахстану. У 1995 р. його президентські повноваження продовжені на п"ять років, у 1999-му - переобраний на другий термін на сім років. Наступні вибори - у 2006 р. На думку аналітиків, може здійснити спробу перенести вибори або внести зміни до Конституції.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Даріга Назарбаєва, дочка президента, 40 років, керує державним медіахолдингом "Хабар", контролює деякі ЗМІ, очолює конгрес журналістів країни, голова оргкомітету Євразійського медіафоруму, доктор політології. Найбільш впливова неофіційна політична фігура Казахстану. Частий гість у Росії.

Акежан Кажегельдін, 51 рік, екс-прем"єр-міністр Казахстану, голова опозиційної Республіканської народної партії Казахстану. Прихильник демократичних перетворень. Заочно засуджений до 10 років ув’язнення, ховається за кордоном. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

Галимжан Жакіянов, лідер головної опозиційної сили країни - руху "Демократичний вибір Казахстану". Засуджений, перебуває в ув’язненні. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

КИРГИЗІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Аскар Акаєв, 58 років, доктор технічних наук, у нього два сини і дві дочки. Тричі обирався президентом: у 1990-му - на засіданні Верховної Ради Киргизької РСР, у 1991-му обраний на перший термін, у 1995-му переобраний, у 2000 р. - на третій термін. Чергові вибори в 2005 р. Недавно Акаєв заявив, що не висуватиме свою кандидатуру. Однак аналітики не виключають, що він може "зважити на прохання громадськості" і вчетверте балотуватися в президенти.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Майрам Акаєва, 55 років, дружина президента, голова найвпливовішого у Киргизії благодійного фонду "Меерім", професор, фахівець з теорії механізмів і машин, письменник. Восени цього року братиме участь у парламентських виборах і, найімовірніше, буде обрана спікером.

Джоомарт Оторбаєв, віце-прем"єр Киргизії, лідер центристско-президентской партії "Моя країна". На думку аналітиків, у нього високі шанси стати президентом Киргизії.

Фелікс Кулов, 53 роки, екс-віце-президент, колишній міністр внутрішніх справ і колишній міністр безпеки, лідер опозиційної партії "Ар-Намис" ("Гідність"), голова Народного конгресу Киргизії. Засуджений, зараз перебуває в тюремному ув"язненні. Експерти вважають, що популярність опального політика постійно зростає. На думку більшості громадян, Кулов є найбільш імовірним кандидатом на посаду президента. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

Курманбек Бакієв, 54 роки, колишній прем"єр-міністр країни, знятий з посади після розстрілу демонстрації протесту в Акси навесні 2002 р. Може прийти до влади у випадку революційних змін у країні.

МОЛДАВІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Володимир Воронін, 62 роки, колишній генерал-майор МВС СРСР, має сина і дочку. Обраний у 2001 р. на пленарному засіданні парламенту на перший президентський термін. Наступні вибори - у 2005-му.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Василь Тарлев, 39 років, прем"єр-міністр Молдавії, безпартійний, доктор технічних наук. Кандидатуру Тарлева у якості прем"єра запропонувало Національне об"єднання акціонерних товариств, яке він колись очолював. Прихильник президента Вороніна.

Євгенія Остапчук, 56 років, голова парламенту країни. Представник правлячої Комуністичної партії. Підтримує політичний і економічний курс партії влади.

Серафім Урекян, мер Кишинева, лідер недавно створеного опозиційного альянсу "Наша Молдова". Декларує соціальний захист населення, підтримує ліберальний курс економіки.

ТАДЖИКИСТАН

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Емомалі Рахмонов, 50 років, у минулому - директор радгоспу, має дев’ятьох дітей. У 1994-му після громадянської війни обраний президентом. У 1999 р. переобраний на семирічний термін відповідно до змін до Конституції. У червні 2003 р. був проведений референдум з внесення поправок до Конституції країни, за однією з них "вибори президента на два терміни поспіль починаються після припинення повноважень діючого президента". У 2006 р. він може знову обиратися на перший термін, а через сім років - на другий.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Абдулмалік Абдуладжонов, колишній прем"єр-міністр країни, представник еліти Півночі, так званого "ходжентського" клану. Був відправлений у "дипломатичне заслання" до Москви, шукав підтримки в російських владних структурах, але знайшов її в США, де живе до цього часу. Абдуладжонов вважається головним претендентом на посаду глави держави.

ТУРКМЕНІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Сапармурат Ніязов, 63 роки, колишній член ЦК КПРС, має сина і дочку. У 1990 р. обраний президентом, у 1992-му - на позачергових виборах переобраний, у 94-му - повноваження продовжені на п"ятилітній термін. Потім народна рада прийняла рішення про довічне президентство Ніязова.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Мурад Ніязов, син президента, 36 років, живе у Відні, комерсант, займається бізнесом у нафтогазовій і тютюновій сферах. Перший і, мабуть, єдиний реальний кандидат у президенти Туркменії.

Борис Шихмурадов, 54 роки, колишній віце-прем"єр уряду Туркменії, одна з головних фігур опозиції. Засуджений на 25 років "за підготовку державного перевороту". Зараз перебуває у в"язниці. Якщо Шихмурадов прийде до влади, курс Туркменії може різко змінитися вбік демократичних перетворень. Але це можливо тільки у випадку перевороту в країні.

УЗБЕКИСТАН

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Іслам Карімов, 65 років, колишній перший секретар ЦК Компартії Узбекистану, доктор економічних наук, у нього дві дочки. У 1990 р. обраний президентом Узбецької РСР, у 1991-му підтвердив повноваження на всенародних виборах, у 1995-му термін його повноважень продовжений до 2000 р., у 2000-му переобраний на другий термін. Торік на референдумі термін повноважень Карімова збільшений з п"яти до семи років. Наступні вибори - у 2007 р.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Закір Алматов, міністр внутрішніх справ Узбекистану. Один з найсильніших кандидатів, найбільш наближена до Карімова особа: під час закордонних поїздок Карімова країною керує саме Алматов. Під його керівництвом перебуває близько 80 тис. осіб, з яких 40 тис. - у Ташкенті. Має величезний вплив на обласних глав адміністрацій.

Уткір Султанов, прем"єр-міністр Узбекистану. В уряді переважно займається питаннями залучення іноземних інвестицій. Деякі аналітики прогнозують йому сходження на президентський Олімп завдяки капіталу.

Еркін Халілов, голова парламенту Узбекистану, представник так званих "самаркандських". Хоча його фінансові можливості не такі великі, як у перерахованих вище кандидатів, його може привести до влади самаркандський клан.

УКРАЇНА

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Леонід Кучма, 64 роки, професор, кандидат технічних наук, лауреат Ленінської премії за розробку ракет "СС-18" і "СС-20". Має дочку. У 1994-му обраний президентом України, у 1999 р. - переобраний на другий термін. Наступні вибори - у жовтні 2004 р. Балотуватися на третій термін за Конституцією не може.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Віктор Янукович, 53 роки, прем"єр-міністр України, лідер партії "Регіони України". Прихильник політики багатовекторності (як і більшість представників пропрезидентського табору). Має гарні контакти з російським бізнесом. Однак останнім часом  прем"єр налагоджує також зв"язки із Заходом.

Віктор Медведчук, 48 років, голова адміністрації президента України, лідер партії СДПУ(о). "Сірий кардинал" української політики. Орієнтований на Росію. Схильність до авторитаризму, про яку кажуть оглядачі, у випадку приходу до влади може гіпертрофуватися, хоча зовнішньополітичний курс України це змінить мало.

Володимир Литвин, 47 років, голова Верховної Ради, безпартійний. Останнім часом  став більш незалежним від керівництва виконавчої влади. Загалом, як й інші "спадкоємці", істотно змінити зовнішньополітичний вектор навряд чи зможе. Досвідчений у закулісних іграх (у минулому голова адміністрації президента).

Сергій Тігіпко, 43 роки, голова Національного банку України, лідер партії "Трудова Україна". Під час роботи в уряді був одним з найбільш активних прихильників курсу євроінтеграції і вступу України до СОТ. На думку експертів, уваштовує як Захід, так і Росію.

Віктор Ющенко, 49 років, має трьох дітей, лідер політичного об"єднання "Наша Україна". Колишній голова Нацбанку, колишній прем"єр-міністр. Вважається лідером опозиції, однак інші партії і рухи не підтвердили готовність висунути його як  єдиного кандидата. Ющенку притаманна політика флюгера у відносинах з українськими політичними силами, однак у зовнішній політиці він орієнтується на Захід. Хоча заявив про намір налагодити зв"язки з Росією. Користується надзвичайною популярністю в середовищі електорату.

РОСІЯ

ДІЮЧИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Володимир Путін, 51 рік, кандидат економічних наук. Одружений, має двох дочок. Обраний президентом у 2000 р., наступні вибори відбудуться в 2004 р. На думку аналітиків, діючий президент є основним кандидатом. Але Володимир Путін заявляє, що в будь-якому випадку не має наміру утримувати владу більше двох термінів президентства.

МОЖЛИВІ СПАДКОЄМЦІ

Експерти вважають, що через об"єктивні причини питання про спадкоємців ще кілька років буде неактуальним. Список кандидатів на це звання має сенс складати ближче до 2008 р.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах