Головна
 

Известия: Колос дружби. Від України чекають розплати політичною лояльністю

4 серпня 2003, 13:21
0
4

"Президент Росії Володимир Путін зробив українському прем"єр-міністру Віктору Януковичу пропозицію, від якої той не зміг відмовитися. Росія пообіцяла до кінця цього року надати Україні 1,2 мільйони тонн зерна на умовах товарного кредиту. Але це лише частина ціни, яку їй доведеться заплатити за щедрість Москви", - пишуть журналісти газети "Известия" Наталя Ратіані і Марина Смовж.

З початку цього року Україна почала бігати в пошуках зерна. Приписки до реально зібраного торік врожаю, великі обсяги експорту спустошили зерновий ринок України. Як вважав український прем"єр Віктор Янукович, ґрунт для його візиту в Москву був підготовлений на початку минулого тижня. У вівторок Путін у телефонній розмові сказав своєму українському колезі Леоніду Кучмі, що обов"язково допоможе йому подолати продовольчу кризу і дасть зерна. Але Віктору Януковичу в Москві довелося нелегко. Його майже півдня тримали в невіданні щодо того, як конкретно Росія допомагатиме Україні. Усе вирішилося в заміській резиденції російського президента - Ново-Огарьові. Там Володимир Путін і запропонував Януковичу "вирішити питання максимально прийнятним способом".

Є кілька причин для настільки щедрих подарунків Росії Україні. Причина перша - Москва зацікавлена, щоб Україна просувалася в справі будівництва єдиного економічного простору з Росією, Казахстаном і Білорусією. Причина друга - нафтопровід "Одеса-Броди", який спільними зусиллями будують Польща й Україна. Прем"єр Росії Михайло Касьянов на недавніх переговорах з Януковичем прямо сказав, що угода про транзит нафти з Росії територією України може бути підписана тільки після того, як вирішиться питання транзиту російської нафти через нафтопровід "Броди-Одеса". Але поки Україна домовляється про постачання нафти з Каспію до Європи, Росія пропонує надати їй можливість користуватися нафтопроводом у зворотному напрямку. Представник однієї з українських нафтокомпаний переконаний, що якщо в росіян з"явиться можливість запустити по трубі "реверсивний рух", то вони потім одержать і контроль над трубою.

Є й третя причина: за деякими відомостями, саме Янукович - той український політик, якого Кремль найбільше хотів би бачити в президентському кріслі після Кучми. Цілком можливо, що саме тому, уже домовившись з Кучмою про зернову допомогу, Путін вирішив озвучити своє рішення особисто Януковичу.

Така жалісливість для самої Росії може вийти боком. Як розповів "Известиям" віце-прем"єр, міністр сільського господарства Олексій Гордєєв, перша партія в 200 тисяч тонн пшениці буде поставлена Україні вже в серпні з інтервенційного фонду, що був сформований ... два роки тому з врожаю 2001-2002 років. Тоді держава купила у свої засіки саме трохи більше 200 тисяч тонн.  Мільйон, що залишився, за словами віце-прем"єра, може бути поставлений в Україну з різних джерел. "Звичайно, насамперед  це пшениця з інтервенційного фонду минулого року (держава купила в ринку з осені 2002 по лютий 2003 року 1,6 мільйони тонн, з них близько 1,2 мільйони пшениці. - ред.), - каже Гордєєв, - але це може бути пшениця і з регіональних зернових фондів". Представники адміністрації Краснодарського краю підтвердили "Известиям", що федеральний центр уже попросив виділити під українські постачання близько 100 тисяч тонн пшениці.

По суті Росія готова віддати свій стратегічний запас, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Хоча цього року рекордного врожаю не передбачається. У минулому сільгоспсезоні Росія зібрала 86,5 мільйонів тонн зерна. У цьому, за прогнозами  Мінсільгоспу, буде зібрано 70 мільйонів. Причому незалежні експерти називають і цей прогноз невиправдано оптимістичним. За словами директора аналітичного центру "СовЭкон" Андрія Сизова, Росія одержить у кращому разі 67 мільйонів тонн зернових. При внутрішнім споживанні в 70 із зайвим мільйонів майбітній дефіцит реальний. Його наслідки теж очевидні. "Разом з цим мільйоном треба врахувати ще й комерційні постачання російського зерна в Україну, - каже директор Інституту аграрного маркетингу Олена Тюріна. - Цей експорт приведе до росту цін і неминучого імпорту зерна вже під кінець року".

Український прем"єр Віктор Янукович заявив, що російське зерно буде купуватися за цінами не вищими за українські ринкові. Зараз тонна пшениці 3-го класу всередині України коштує 160-180 доларів, це перевищує середні російські ціни приблизно на 50 доларів. Навіть якщо кінцева ціна на зерно з проддопомоги Україні буде менше ринкової, на цю різницю Росія теоретично може заробити. Але питання в тому, як і коли Україна буде розплачуватися за пшеницю. Олексій Гордєєв сказав, що є три варіанти. Перший - Україна платить відразу. Другий - ми віддаємо їй зерно в кредит. Третій - так званий технічний кредит, тобто за поставлене нами цього року зерно Україна платить своїм зерном, що виросте в наступному сільгоспроці (з липня 2004-го по липень 2005-го). Який варіант вибрати, за словами Гордєєва, - завдання Мінфіну.

При першому варіанті розрахунку втрачає сенс усяка добродійність і підтримка, що була проголошена російським президентом. Другий теж не схожий на братерську допомогу. Залишається третій, тим більше що вже зараз у неофіційних розмовах він згадується все частіше. Найімовірніше, саме він і буде обраний у якості максимально прийнятного.

Плата зерном за зерно, кажуть аналітики, - дуже хиткий розрахунок. Не виключено, що Україна, зіштовхнувшись з браком пшениці, розпочне посилено формувати свій зерновий фонд у майбутньому. Цього року збір зернових у сусідів буде не кращим, ніж у нас. За словами директора Інституту кон"юнктури аграрного ринку Дмитра Рилька, очевидно, що українці зберуть менше прогнозованих місцевим Мінсільгоспом 30 мільйонів тонн. "У цьому сезоні на півдні України, їхньому основному регіоні з виробництва зерна, уже пройшло збирання, і вони зібрали лише близько 5,7 мільйонів тонн пшениці, - уточнює Андрій Сизов з "СовЭкона". – Тому резервів для розрахунку в них не так уже й багато".

Навіть без знання зернового балансу України і майбутньої кон"юнктури їхнього ринку російські зернові аналітики не вірять, що сусіди розрахуються за поставлене зерно. "Досить згадати епопею з "газовими" боргами України перед Росією - і вже можна буде дійти висновку, який вона платник", - каже Андрій Сизов.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах