Головна
 

НГ: Кучма дав чергову порцію обіцянок Путіну

4 вересня 2003, 16:13
0
3

"Український лідер звільнив міністра закордонних справ, який критикував лінію Москви, і запевнив російського президента у своїй лояльності", - пише журналіст російської "Независимой газеты" Олег Синельников про візит Леоніда Кучми до Москви.

Угода про створення Єдиного економічного простору має всі підстави бути підписаною вже через два тижні - у Ялті на самміті СНД. Про це 2 вересня заявив президент України Леонід Кучма під час зустрічі з Володимиром Путіним у підмосковній резиденції російського президента Ново-Огарьово.

На завершення дводенного візиту український президент відвідав XVІ Міжнародний книжковий ярмарок, де представив свою книгу "Україна - не Росія", яка вийшла в московському видавництві "Время". У середу ж Кучма зустрічався з гендиректором Росавіакосмосу Юрієм Коптевим. Але головним у поїздці було відвідування Ново-Огарьова, де його прийняв російський президент Володимир Путін. Спостерігачі відзначають теплу атмосферу зустрічі глав держав, хоча відомості про зміст їхньої розмові дуже незначні. Як припустив у коментарі "НГ" директор Центру миру, конверсії і зовнішньої політики Олександр Сушко, Путін хотів "з перших вуст" переконатися у твердості намірів офіційного Києва підписати документ про створення ЄЕП. Справа в тому, що, незважаючи на парафування першим віце-прем"єром України Миколою Азаровим проекту угоди про створення ЄЕП у серпні в Астані, серед українських урядових чиновників і депутатів парламенту залишається чимало впливових опонентів російського бачення перспектив такого об"єднання. Тому російська сторона не до кінця впевнена, що текст документа, який вона запропонує до підписання в Криму, не буде в останній момент відкинутий Києвом. Проте, зважаючи на все, Кучма пообіцяв Путіну, що Україна свій підпис поставить: "Будемо сподіватися, що все буде так, як ми говорили один з одним, як ми декларуємо пресі", - сказав український лідер. Проте, щоб підстрахуватися на випадок несподіваної зміни позиції Києва, президент РФ запропонував колезі "зустрітися в Ялті, а може, ще і до Ялти". Експерти нагадують, що документ повинна затвердити Верховна Рада, де ними прогнозуються найбільші  проблеми.

Найімовірніше, обговорювалися й інші гострі для двосторонніх відносин теми, відзначив Олександр Сушко, наприклад, реверсного використання українського нафтопроводу Одеса-Броди, чого домагаються великі російські нафтові компанії, зокрема ТНК. Кучма перебуває в складній ситуації: він нібито дав обіцянку росіянам домогтися роботи "труби" у напрямку від Бродів до нафтотерміналу "Південний" під Одесою, але цьому сценарію завзято перешкоджає уряд України. Ще одне невирішене питання - 15-літня угода з Росією про транзит нафти українською територією, підписання якої планувалося ще на середину літа.

Експерти не виключають, що за зговірливість Кремль запропонував Києву деякі бонуси. Зокрема, пролунала заява Володимира Путіна про готовність Росії поставити Україні, яка відчуває брак зерна, більше пшениці, ніж передбачалося раніше.

Декларуючи незмінність гарних відносин з Москвою, Київ змушений час від часу враховувати позицію Кремля. Саме цією необхідністю деякі спостерігачі пояснюють звільнення міністра закордонних справ України Анатолія Зленка: указ Кучми про його відставку був оприлюднений буквально за кілька годин до прибуття українського президента до Москви.

На минулому тижні 65-літній український міністр "відзначився" несподіваною для завжди обережного чиновника критикою запропонованих Москвою принципів існування ЄЕП. Зокрема, він заявив, що Україна заперечує проти участі в митному союзі і створення наднаціонального органу в ЄЕП. Ці заяви викликали різку реакцію: не назване "Інтерфаксом" джерело в МЗС РФ запропонувало звільнити міністра за віком. У телефонній розмові зі Зленком, що відбулася минулої п"ятниці, міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов спростував причетність російського зовнішньополітичного відомства до цієї заяви, однак указ про відставку містить саме таке формулювання: "через досягнення граничного віку перебування на державній службі".

Новим головою українського МЗС став колишній посол України в США Костянтин Грищенко. Як пише Анатолій Зленко у своїй книзі "Дипломатія і політика", яка недавно вийшла, Грищенко прийшов в український МЗС з МЗС Росії на початку 1990-х. Причому запросив його сам Зленко. А тепер нового міністра вважають більш прозахідним, ніж його попередника. Олександр Сушко в коментарі "НГ" назвав Грищенка одним з лобістів відправки українського військового контингенту в Ірак: "Якщо Зленко в роботі більше орієнтувався на Європу, то його спадкоємець виступає прихильником досить тісних контактів Києва з Білим домом і НАТО, де він має у своєму розпорядженні непогані зв"язки".

У той же час деякі київські аналітики не вважають відставку Зленка (чутки про неї ходили ще навесні) повноцінною поступкою Москві і розглядають її як складову комбінації, метою якої є відставка іншого "пенсіонера" - голови Київської міської держадміністрації Олександра Омельченка, за портфель якого ведеться серйозна кулуарна боротьба.

Експерти одностайні в думці, що з приходом нового голови українського МЗС політика принципово не зміниться. Цьому відомству відведена аж ніяк не провідна роль у системі української влади: формат зовнішніх відносин офіційного Києва визначається в першу чергу в головному управлінні зовнішньої політики адміністрації президента, відзначає Сушко.

Більше повноважень може одержати Рада національної безпеки й оборони України. Секретарем РНБОУ після призначення Євгена Марчука міністром оборони і двомісячної паузи призначено Володимира Радченка, який залишив посаду голови Служби безпеки України. Його призначення аналітики назвали оптимальним для Леоніда Кучми. Професіонал-силовик практично не помічений у зв"язках з українськими бізнес-політичними групами і близький особисто до президента, раніше він уже працював одним з керівників Ради безпеки.

Щодо ролі в політичних розкладах у передвиборний рік непублічного вихідця зі спецслужб, то експерти вважають, що у випадку реалізації розпочатої Кучмою політичної реформи РНБОУ може стати "другим урядом" під безпосереднім керівництвом президента. З іншого боку, не виключено, що нова роль Радченка буде чисто технічною.

Тим часом уже вчора вдень Кабінет міністрів України відклав на тиждень обговорення документа про створення ЄЕП "четвірки". "Сьогодні в тому вигляді, у якому документ існує, ми його вважаємо сирим. І він повинен пройти певну процедуру", - сказав міністр економіки і з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський журналістам після закінчення засідання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах