Головна
 

КП: Проти братів Кличків встояла лише Джулія Робертс

12 вересня 2003, 13:38
0
5

Під таким заголовком російська газета "Комсомольская правда" публікує інтерв"ю відомих українських боксерів - братів Кличків. "Відомі боксери-суперважковики пообіцяли, що привезуть до Москви чемпіонський пояс. Якщо Віталій виграє реванш у Леннокса Льюїса", - пише автор матеріалу Ярослав Коробатов.

Після бою Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом за титул чемпіона світу серед професіоналів у найпрестижнішій суперважкій категорії в США знову заговорили: "Росіяни йдуть!". Хоча Віталій і Володимир Клички українці, на Заході усіх вихідців з колишнього СРСР сприймають як росіян. Але й у самій Росії під час недавнього "братерського" візиту до Москви українських гігантів зустрічали як своїх героїв. Під час турне, присвяченого презентації першої книги братів "12 раундів фітнесу", Віталій і Володимир дали ексклюзивне інтерв"ю кореспонденту "Комсомолки".

Нас часто плутають

- Ви народилися в Казахстані, виступаєте за Україну, живете в Німеччині. Здивовані тим, що й у Росії вас сприймають як національних героїв?

Володимир:

- Я не люблю цей поділ на росіян, українців. Ми - слов"яни. Україні і Росії немає чого ділити, а до всіх суперечок треба ставитися, як до анекдотів про чуби і москалів.

- Ви вільно розмовляєте англійською мовою, німецькою, не кажучи вже про українську і російську. А лаєтеся якою мовою?

- Коли потрібно випустити пару, що може бути природнішим за російське "б..."? Думаю, нічого. До речі, перша мова в нас російська. У родині ми розмовляємо саме нею. По-російському говорять і діти Віталія.

- Коли в дитинстві дивилися фільм "Роккі", за кого хвилювалися: за Сільвестра Сталлоне чи Івана Драго?

- Я його дивився ще за Союзу. Мені було дуже прикро, що вони нас показують такими примітивними. Як же так? Адже ми інші. А з боксом там мало що пов"язано. Кіношна історія.

- Ви з Віталієм народилися з різницею в кілька років, проте  схожість разюча, як у близнюків. Вас часто плутають?

- Постійно. Навіть сьогодні під час зйомки для одного з журналів я для фотографа був Віталієм, а Віталій - Володимиром. Але ми до цього настільки звикли, що навіть не виправляємо співрозмовника, якщо він помилився.

- У дитинстві старший брат заступався за вас?

- По-перше, бажаючих ризикувати здоров"ям було небагато. А по-друге, я ніколи Віталію не скаржився, навіть коли приходив із синцями. Намагався всі проблеми вирішувати сам.

Удар Кличка важить 400 кіло

- Які подарунки ви зробили один одному на останній день народження?

- Віталій мені подарував годинник, щоб я був пунктуальнішим. Йому набридло, що я спізнююся. А я йому подарував ноутбук. Віталік захоплюється фотографією. Тепер йому не потрібно тягати за собою важкі альбоми - усе вміщується на диску. Крім того, у поїздках нам постійно потрібен Інтернет, електронна пошта.

- Скільки важить ваш удар?

- Приблизно 400 кілограмів.

- А хто з братів сильніший?

- Скажу по секрету: Віталій, - посміхається Володимир.

- А хто краще грає в шахи?

- Теж Віталій. Власне, він мене і навчив. Йому адже потрібен був партнер для тренувань.

Віталій:

- Де б я не був, я намагаюся стежити по Інтернету за тим, що відбувається в шаховому світі. Дуже засмутився через скасування об"єднавчого матчу за титул чемпіона світу між Пономарьовим і Каспаровим. Ми з Гаррі Кимовичем товаришуємо, часто дзвонимо один одному. Він, безумовно, легенда, найсильніший  шахіст на планеті. Шкода, що Гаррі і Руслан не змогли знайти компроміс.

- А у вас з братом були моменти, коли ви не знаходили компромісу?

- Ніколи. Ми навіть у дитинстві ніколи один з одним не билися. Не можу уявити життя без брата. Коли у Володі день народження, я завжди дзвоню батькам і кажу величезне спасибі, що вони мені зробили такий подарунок. Без нього життя моє було б нудне.

- А як ви приймаєте спільні рішення? Авторитет старшого брата сильно переважає?

Володимир:

- На початку, коли у Віталія було набагато більше життєвого досвіду, переважно всі рішення були на ньому. А тепер сказати, хто з нас головний, неможливо. Наприклад, коли Віталій готувався до бою з Льюїсом, ділова сторона була на мені. Потім ми міняємося ролями.

Улюблена страва - мамині млинчики

- Коли Віталій зустрічався зі своєю майбутньою дружиною Наташею, він цікавився вашою думкою?

- Ні, це його особисте життя. Я в ньому беру участь тільки епізодично.

- Наприклад?

- Я частенько приходжу до них на обід чи на вечерю. Я ж неодружений, і готувати мені немає кому. Іноді можна скористатися тими благами, що із щедрістю сиплються на брата.

- Це, напевно, робить велику дірку в бюджеті Віталія? Прокормити спортсмена з вашими габаритами непросто.

- Я б не сказав, що їм, як Гаргантюа. Мене влаштує звичайний обід: салат, борщ, друге з м"ясом і десерт.

- У Європі інша кухня. Хто ж готує ваші улюблені з братом млинчики?

- Тільки мама. Вона до нас часто приїжджає. Можна сказати, що живе між нашим будинком у Німеччині й Україною, де залишається батько. Пробували замовляти млинчики в ресторанах, але тамтешні шеф-кухарі в млинцях нічого не розуміють.

- На ваш погляд, призначення жінки вичерпується німецьким прислів"ям "Кухня, кірха, кіндер"? - запитую одруженого Віталія.

- Я скептично ставлюся до емансипації. Жінки стали боксувати, піднімати штангу... Але вони забувають, що, стаючи лідерами, втрачають свою чарівність. Ми з Наташею вважаємо, що чоловік повинен годувати сім’ю, а дружина бути його музою.

"Із Джулією Робертс наші дороги розійшлися"

Питання Володимиру:

- Не збираєтеся закінчувати із самотнім життям? Було багато розмов про ваш роман з "Красунею" Джулією Робертс.

- Ми провели разом тижня два, коли знімалися у фільмі "Одинадцять друзів Оушена". За сценарієм, ми повинні були товаришувати, але ми подружилися і за межами знімальної площадки. Дуже багато говорили, було про що поговорити. Але не більше того.

- Тобто ваше серце "Красуня" не полонила?

- Джулія може полонити, як мені здається, будь-якого чоловіка. У житті вона така ж чарівна, як і в кіно. У ній усе природно, і немає нічого штучного. Просто наші дороги розійшлися.

- Як, на ваш погляд, повинна виглядати наречена Володимира Кличка?

- Ви знаєте, мені абсолютно не важливо, чи буде це блондинка чи брюнетка. Чи буде в неї фігура 90 - 60 – 90, чи ні. Є таке слово "шарм". Людина може бути некрасивою, але шарм робить її чарівною. От добру дівчину із шармом я й назву своєю нареченою.

- Почуття страху відчували коли-небудь?

- Постійно. Страх - це як отрута змії: усе залежить від дозування. Може вбити чи вилікувати. Він необхідний, щоб тримати себе в тонусі.

- Коли відчували найбільший страх?

- Напевно, коли займався бейдж-джампігом. Це коли тебе прив"язують за ноги до еластичного троса і ти стрибаєш у прірву. Уперше ми спробували це з Віталієм у Лас-Вегасі, стрибнули з 60 метрів. А потім нам приятель розповів, що є суперадреналінова річ - стрибки з вертольота. Віталій мені забороняв: "Ти божевільний. Я сам не буду стрибати і тобі не дам". Проте я піднявся на 400 метрів, обв"язався і на рахунок "три" зістрибнув з підніжки. Летиш униз секунд 8. Перші чотири секунди - вільний політ. Потім гумка починає розтягуватися, і ти стрибаєш кілька разів униз. Можна сказати, що адреналіну були повні штани.

- А Віталій?

- Він був у цей момент унизу, на землі. Але подітися йому вже було нікуди. Інакше б він розписався у відсутності хоробрості.

Віталій:

- Я відразу піднявся на вертольоті і стрибнув.

- Мужність можна в собі виховати?

Володимир:

- Виховати можна все що завгодно. Від мужності до боягузтва.

- Стрибки з вертольота - елемент самовиховання?

- Тепер я можу сказати, що це, скоріше, ознака шизофренії.

- Що далося важче: кандидатська дисертація на тему "Педагогічний контроль у системі підготовки юних спортсменів" чи перша книга?

- Які складнощі? Адже ми пишемо про справу, якою займаємося все життя. В основу кандидатської ліг мій досвід підготовки до Олімпіади в Атланті, де я завоював "золото". "12 раундів фітнесу" - це плід загалом двадцяти років, що ми разом з Віталієм провели у великому спорті. Треба було тільки викласти це в літературній формі. До речі, нам дуже приємно, що на книжковій виставці в Німеччині "12 раундів" зайняли перше місце в номінації "Науково-популярна книга".

Пояс чемпіона Віталій привезе до Москви

- Як іде підготовка до бою Віталія за титул чемпіона світу?

Віталій:

- Я впевнений, що рано чи пізно мій матч-реванш з Льюїсом відбудеться. Я почуваю себе сильнішим за Леннокса, на жаль, першого разу розсічення не дало мені можливості завершити почате. Але я впевнений у перемозі. І даю вам слово: якщо я виграю чемпіонський пояс, то обов"язково привезу його до Москви.

- Льюїс зацікавлений у матчі-реванші?

- Він завжди намагався ухилитися від бою зі мною. Тричі ми укладали контракт, і тричі Леннокс знаходив відмовки. Але тепер у нього немає виходу. Або він закінчує кар"єру, у чому я особисто сумніваюся, або боксуватиме проти мене. Оскільки опитування свідчать: найбільший інтерес у телеглядачів викликає саме наш двобій.

- А що він каже особисто вам?

- Перший раз на ринзі в нас стався конфлікт. Коли судді зупинили бій, я обурювався, а він підійшов до мене зовсім щасливий і вимовив: "Не засмучуйся, я дам тобі реванш". Я йому відповів: "Скажи те саме в телекамеру". У відповідь на це він повернувся і пішов. Я кілька разів ударив його в плече і закричав: "Ти брехун!". А буквально три тижні тому він запросив мене в Лондоні разом пообідати в одному ресторані. Ми розмовляли, але чіткої відповіді він мені не дав. Говорив, що міркує про відхід зі спорту. Але він не піде. Адже я поставив наприкінці його блискучої кар"єри знак питання. А такий великий боксер, як Льюїс, хоче завершити її знаком оклику.

- А якщо він все-таки піде?

- Тоді я, як другий номер у рейтингу, битимуся з Хасимом Рахманом. Але в будь-якому випадку Москва побачить мій чемпіонський пояс.

Віталій:

Зріст - 200 см

Вага - 113 кг

Народився 19 липня 1971 року.

Любить млинчики із сиром і морквяний сік.

Найвище досягнення: бій за звання чемпіона світу з Льюїсом.

Кандидат наук. Тема дисертації: "Визначення здібностей боксера в системі багатоетапного спортивного відбору".

Одружений.

Двоє дітей: сину Єгору-Даніелю три роки, дочці Елізабет-Вікторії в листопаді виповниться рік.

Захоплення: фотографія, дайвінг.

Улюблена книга - "Майстер і Маргарита" Булгакова.

Улюблений фільм - "Сімнадцять миттєвостей весни".

Володимир:

Зріст - 200 см

Вага - 112 кг

Народився 25 березня 1976 року.

Любить млинчики з ікрою і кокосовий коктейль.

Найвище досягнення - "золото" Олімпіади в Атланті.

Кандидат наук. Тема дисертації: "Педагогічний контроль у системі підготовки юних спортсменів".

Неодружений.

Дітей немає.

Захоплення: музика, іноземні мови.

Улюблена книга - "Робінзон Крузо" Дефо.

Улюблений фільм - "Матриця".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах