Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Бі-бі-сі: Україна: цензура чи плюралізм?

BBC Україна, 17 вересня 2003, 15:07
0
3

“Через три роки після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе правозахисні організації і журналістські профспілки заявляють, що Україна, як і раніше досить, далека від дотримання міжнародних норм у галузі свободи слова”, - пише московський кореспондент Бі-бі-сі Євген Канєвський у матеріалі, опублікованому на сайті BBCRussіan.com 16 вересня.

Українські власті вважають такі твердження безпідставними, і заявляють, що в країні створені всі умови для вільного обміну думками.

Георгій Гонгадзе - журналіст, відомий різкими публікаціями про представників влади, - зник 16 вересня 2000 року. Через певний час у лісі під Києвом було знайдене його обезголовлене тіло, а в Україні вибухнув найбільший політичний скандал за час незалежності.

Посилаючись на таємні записи майора Мельниченка, українська опозиція обвинуватила в санкціонуванні вбивства президента країни Леоніда Кучму. Сам глава держави неодноразово казав, що не віддавав ніяких наказів стосовно Гонгадзе.

За час розслідування цього вбивства в Україні змінилися практично всі керівники силових структур (деякі з них по два рази), однак організатори злочину, як і раніше, не знайдені.

112-те місце

На думку журналістських профспілок і правозахисних організацій, мало змінилася і ситуація з дотриманням свободи слова в Україні.

В останньому звіті про стан свободи слова в усьому світі міжнародна організація "Репортери без кордонів" помістила Україну на 112-те місце з 139 країн світу, а Леонід Кучма за підсумками 2002 року був знову включений до числа ворогів свободи преси.

За даними "Репортерів без кордонів", у 2002 році в Україні один журналіст загинув, двоє – опинилися за ґратами, на вісьмох журналістів були скоєні напади, а ще п"ятеро журналістів одержували погрози.

Однак, на думку українського комітету з телебачення і радіомовлення, що відповідає за інформаційну політику в країні, позиція України в індексі "Репортерів без кордонів" є "результатом упередженого і необ"єктивного ставлення представників цієї організації".

"Твердження окремих експертів про існування в Україні жорсткої цензури не мають ніяких підстав, - сказано в коментарі голови комітету Івана Чижа, переданого Російській службі Бі-бі-сі. - Однією з можливих причин підняття питання політичної цензури в українських ЗМІ може бути активізація внутрішньополітичної боротьби в зв"язку з наближенням президентських виборів".

Але деякі українські політики і журналісти кажуть про інше.

"Темники"

Минулої осені один з депутатів Верховної Ради заявив під час засідання парламенту, що центральні ЗМІ, особливо телевізійні компанії, періодично одержують від адміністрації президента країни так звані "темники", тобто  списки тем, які необхідно висвітлювати в новинах.

За твердженням журналістів, ці документи, у яких серед іншого містяться рекомендації про акценти висвітлення тих чи інших подій, продовжують надходити до центральних ЗМІ.

"Інформація, яка неофіційно приходить до нас від колег журналістів, свідчить про існування цих темників. Вони стали більш витонченими, але, тим не менше, вони існують", - вважає голова Київського незалежного медіа-профсоюзу Сергій Гузь.

Власті ж заперечують існування "темників" і називають подібні обвинувачення "безпідставними".

"Переважно проблеми зі свободою слова виникають від неврегульованості відносин між власниками чи засновниками ЗМІ і творчими колективами", - сказано в коментарі Івана Чижа.

З цим твердженням частково згодні і журналістські профспілки. Однак вони вважають, що правова невизначеність робить журналістів уразливими для тиску.

Усі - в інтернет!

"У більшості центральних засобів масової інформації, де з правовим оформленням роботи журналіста існують великі проблеми, - каже Сергій Гузь - Де існує нелегальна зарплата, де існують напівлегальні умови роботи журналістів, там - тиск адміністрації на журналістів дуже великий, і, відповідно, там темники виконуються".

Тим часом, багато жителів України воліють дізнаватися про те, що відбувається у країні, з мережних засобів масової інформації, які менше зазнають цензури і впливу держави.

"Я дізнаюся про новини в першу чергу з інтернету, потім - з газет, в останню чергу - з телеекрана", - каже менеджер однієї з київських компаній Анастасія Випова.

Разом з тим, Анастасія Випова вважає, що українські ЗМІ переважно працюють об"єктивно, хоча іноді не приділяють уваги деяким подіям.

"Інформація більш-менш об"єктивна, - каже вона. - Хоча бувають, звичайно, питання, коли щось приховується, чи взагалі не говориться. І про це дізнаєшся з інших джерел, з того ж інтернету, з інших сайтів новин - не українських і навіть, можливо, не російських".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах