Головна
 

RBCdaіly: У Ялті створили "євразійський Євросоюз"

22 вересня 2003, 16:16
0
3

Лідери Росії, України, Казахстану і Білорусі підписали угоду про єдиний економічний простір... І нехай нинішні контури поки примарні, але географічними обрисами вони вже нагадують ті, які намалював Олександр Солженіцин у культовій колись роботі "Як нам облаштувати Росію", - пише Олексій Виноградов у матеріалі, опублікованому російським виданням “RBCdaіly”.

Угода про формування єдиного економічного простору РФ, України, Білорусії і Казахстану покликана забезпечити "стійкий розвиток економік на базі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, у тому числі принципів і правил Світової Організації Торгівлі". Такий ключовий пункт преамбули документа, підписаного лідерами чотирьох держав у Ялті.

Згода була досягнута не відразу, і основні труднощі полягали в особливій позиції України. Якщо більшість учасників так званої групи високого рівня, що готувала текст документа, вважала за можливе казати про створення в майбутньому наднаціональних структур, що відповідають хоча б за обмежене коло питань зовнішньоекономічної діяльності і міграційної політики, то Київ такий варіант вважав для себе неприйнятним. Недавній голова МЗС України Анатолій Зленко відразу ж заявив, що конституція його країни "виключає можливість участі в яких-небудь наднаціональних структурах". Натяки на незгоду з ключовими положеннями документа робилися і з боку президента Леоніда Кучми, який наполягав на "різношвидкісних" темпах інтеграції і визнанні права України прямувати найперше до ЄС.

Створювалася реальна загроза того, що хоча ялтинський самміт і проходив на території України, насправді він перетвориться на конференцію трьох. Подібно до тієї, що була в тому ж Лівадійському палаці в 1945 р., коли Сталін, Рузвельт і Черчілль вирішували долю майбутньої Європи. Але в останній момент група чотирьох усе-таки була створена: Україні пішли назустріч, замінивши спірне формулювання "наднаціональні органи" на "регулюючі" і заявивши про можливість "різношвидкісних" тенденцій інтеграції всередині ЄЕП. Такі поступки вже викликали невдоволення, наприклад, Олександра Лукашенка, який висловив побоювання, що ЄЕП може повторити долю СНД, коли багато рішень не працюють через  необов"язковість їхнього виконання для всіх учасників. Проте і він підписав угоду, у якій ідеться про "принцип передачі частини повноважень сторін єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значимості останнього".

Це дає підстави порівнювати ЄЕП з початковими етапами формування ЄС. Наприклад, віце-прем"єр РФ Віктор Христенко вже порівняв ялтинську угоду з Римським договором 1957 р., з якого розпочалася історія спочатку Спільного ринку, а потім Євросоюзу. Щоправда, Західній Європі потрібно було десятки років для того, щоб від розмов про єдину митну політику перейти до конкретних справ, а потім до спорудження "єдиного загальноєвропейського дому" зі спільною валютою і перспективою єдиної конфедерації. Щодо валюти в Ялті поки не говорили, мабуть, щоб не дратувати зайвий раз Україну, точніше частину депутатів Верховної Ради, які шукають привід обвинуватити уряд і президента в черговій спробі підриву "незалежності". Однак на попередніх етапах переговорів тієї ж групи високого рівня валютна тема вже обговорювалася.

Створення єдиного економічного простору, як очікується, відбуватиметься протягом кількох років. Для цього всім країнам учасницям угоди доведеться прийняти кілька десятків законів й інших нормативних документів. До угоди про ЄЕП можуть, як відзначалося в Ялті, приєднатися інші країни – ця фраза вже породила в ЗМІ припущення про майбутнє "відродження СРСР". Припущення, відразу ж відкинуте Володимиром Путіним, який разом з тим заявив, що "з минулого треба брати хороше".

Очевидно одне: надій на ЄЕП більше, ніж на СНД, що давно вже називається мертвонародженою організацією. Занадто багато в ньому виявилося протиріч і бажань розбитися на "клуби по інтересах". Перед конференцією Співдружності і саммітом чотирьох у тій же Ялті провели нараду ГУУАМ - організації, певною мірою "альтернативній" об"єднанням, які збираються на пострадянському просторі під прапором Москви. Україна більше бажає "сидіти на двох стільцях", що пояснюється й внутрішньо-, і зовнішньополітичними причинами (невдоволення прагненням республіки в ЄЕП уже висловили представники і Єврокомісії, й американської дипломатії).

Проте перший крок до інтеграції чотирьох держав зроблено. Певним чином ялтинська конференція "великої четвірки" була відображенням конференції "великої трійки" 58 років тому: також закладалися контури майбутнього устрою величезного регіону. Нехай нинішні контури поки примарні, але географічними обрисами вони вже нагадують ті, які намалював Олександр Солженіцин у культовій колись роботі "Як нам облаштувати Росію".  Чи здатен оселитися в цих географічних межах дух єдності, хоча б єдності а-ля ЄС, - питання, що розв"яжеться не швидко. У всякому разі, це вже не буде питання про СРСР. Хоча процес, зворотний Біловезькому, схоже, розпочався.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах