Головна
 

КП: Ми житимемо тепер у трьох буквах - ЄЕП

23 вересня 2003, 13:27
0
4

У своїй статті, опублікованій у “Комсомольской правде”, Валерій Бутаєв намагається дати відповідь на питання, для чого ж усе-таки створений Єдиний економічний простір між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном і коли він запрацює.

Росія, Білорусь, Казахстан і Україна ще раз об"єдналися. Зібравшись в Ялті, цього разу президенти наших країн підписали договір про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Подія майже революційна: СНД цього року виповниться 12 років, а далі розмов справа не рухалася. Підпис під документом поставили всі чотири президенти, хоча для України довелося піти на поступки.

1. Що насправді означає ЄЕП?

Президенти домовилися скасувати митні бар"єри, створити умови для вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Тарифи на послуги природних монополій (залізниці, газова й електроенергетика) і принципи їхнього регулювання для всієї "четвірки" повинні стати однаковими. А ось ні про яку єдину валюту в підписаному договорі не сказано жодного слова.

2. Які бар"єри потрібно скасувати?

Бар"єрів нагородили предостатньо. Торік, наприклад, Київ увів квоти на постачання російських легковиків. А Росія відгородилася митами від українських труб, цукру й інших солодощів.

Але найболючіша для Росії мозоля - це робітники з братерських республік. Заборони на прийом гастарбайтерів у нас з кожним роком тільки збільшуються. Але в межах ЄЕП їх доведеться скасувати.

3. Яка нам усім від цього вигода?

За словами Леоніда Кучми, якщо все, про що домовилися, удасться втілити, кожна з країн зможе домогтися 15-процентного росту валового внутрішнього продукту. Багатша країна - багатші люди.

Але якщо зійти з небес на землю, може, митники на кордонах стануть ласкавіші. І куплений у Москві телевізор чи мікрохвильову піч можна буде провезти через Україну без поборів і нервування.

4. Хто буде за головного?

Поки - ніхто. Рішення в межах Ради глав держав ЄЕП повинні прийматися тільки на підставі спільної згоди, причому за принципом "одна країна - один голос".

А в перспективі частина повноважень повинна бути передана єдиному регулюючому органу, у якому вага голосів кожної зі сторін буде пропорційною потужності економік. При такому розкладі в більш вигідному становищі опиниться Росія: обсяг її ВВП у 4 рази більший від ВВП України, Білорусії і Казахстану, разом узятих.

При цьому кожна зі сторін має право самостійно визначати,  чи готова вона приєднатися до тих чи інших угод. Але якщо угода прийнята, то для тих, хто підписався, її виконання стає обов"язковим.

5. Коли це все запрацює?

Передбачається, що об’єднуватися будемо в три етапи: перші кроки будуть досить загальними, а вже потім треба буде стригти під одну гребінку законодавства країн і т.д.  Наскільки все це розтягнеться за часом - незрозуміло. За доброю "есендевською" традицією підписаний документ носить рамковий характер. Чітких термінів у ньому немає.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах