Головна
 

Україна.Ru: "Для нас дуже важливо, що була прийнята українська точка зору". Інтерв"ю Віктора Медведчука

Корреспондент.net, 25 вересня 2003, 15:43
0
2

Голова Адміністрації Президента України Віктор Медведчук охарактеризував підсумки самміту глав держав СНД і розповів про ситуацію навколо політичної реформи в Україні в інтерв"ю Дмитру Скрябіну, опублікованому 24 вересня в російському виданні Україна.Ru.

- Які, на Ваш погляд, головні підсумки Ялтинського самміту СНД?

- Я думаю, що на Ялтинській зустрічі був продемонстрований більш системний підхід до питань економічного співробітництва країн-учасниць, насамперед  чотирьох країн - Росії, України, Білорусії і Казахстану. Мова йде тепер не про окремі, нехай навіть дуже важливі угоди, а про пошук комплексного шляху вирішення різних проблем - за аналогією з тим, як вони свого часу вирішувалися країнами - майбутніми учасниками ЄС.

Я думаю, що угоди, підписані в Лівадійському палаці, відкривають шлях до подальшого зближення наших країн, що відповідає інтересам абсолютної більшості громадян України. За нинішніх умов, коли світ глобалізується і всім країнам необхідно жорстко обстоювати свої економічні і політичні інтереси, таке зближення дозволить нам домагатися своїх цілей.

На нинішньому етапі мова йде поки тільки про економічне зближення. Далі - підкаже життя.

Це - загальна оцінка. Проте для нас, при цьому, дуже важливо, що була прийнята українська точка зору, по-перше, з питання про те, у тому, що країни-учасниці угоди з ЄЕП можуть рухатися в одному напрямку з різною швидкістю, наскільки це на даний момент часу відповідає їх національним інтересам. І, по-друге, у тому, що першою стадією створення ЄЕП повинна стати зона вільної торгівлі без вилучень і винятків.

- Які перспективи ратифікації угоди з ЄЕП у Верховній Раді?

- Пошлюся на результати голосування у Верховній Раді на підтримку участі України у формуванні ЄЕП. "За" проголосував 291 депутат, майже конституційна більшість. Звичайно, треба пам"ятати, що принципова підтримка - це одне, а ратифікація і голосування за конкретні договори, по статтях - трохи інше. Я передбачаю гострі дискусії і чималі труднощі щодо деяких пунктів угод. Але я думаю, що ці труднощі повинні бути переборені.

- У внутрішньополітичному житті України зараз у центрі уваги питання про зміну Конституції. Як Ви оцінюєте рівень і результати співробітництва з представниками КПУ і СПУ в питанні проведення політичної реформи? У чому позиції збігаються, а в чому ні?

- Перед тим, як відповідати, я хочу вам нагадати, що я виступаю тут не в одній ролі.

З одного боку, я, як голова президентської адміністрації, виконував роль організатора переговорів. Президент має намір провести реформу (а якщо наш президент поставив якусь мету, він звичайно свого домагається). І мені була доручена тут роль менеджера.

У той же час я, як лідер Соціал-демократичної партії України (об"єднаної), був активним учасником переговорів. При цьому я не тільки представляв позицію нашої партії, що зрозуміло саме по собі, але й враховував також інтереси наших партнерів по коаліції більшості. Слід при цьому мати на увазі, що позиції соціал-демократів і позиції інших фракцій більшості не в усьому збігаються.

Тепер про суть справи.

Оскільки політична реформа - річ глибоко принципова, зрозуміло, що успіх тут був би неможливий, якби між нами - лівими, центристами, усіма учасниками переговорів - не було згоди в головному. Це, по-перше, принцип відповідального уряду. Він передбачає такий перерозподіл повноважень між гілками влади, при якому влада частково була б передана від президента - парламенту й уряду. Нарешті, потрібна гарантія співробітництва між Верховною Радою і Кабміном, кажучи точніше, між парламентською більшістю й урядом, що цією більшістю створений. Ця гарантія полягає в тому, що президент одержує право розпустити парламент, якщо не сформована більшість чи не створений коаліційний уряд.

З цими позиціями згодні всі учасники нинішнього переговорного процесу. І те, що під проектом уже підписалося 292 депутати, свідчить про те, що ці принципи мають дуже широку підтримку.

А в деталях у нас чимало розбіжностей, стосовно яких ми частково знайшли компроміс, частково будемо ще шукати. Так, нам вдалося знайти певні компроміси в питанні про те, на який термін обирати президента в 2004 році (ідея про "дворічного президента"), у питанні про систему виборів. Що стосується інших деталей, - я б не хотів на них зупинятися.

- Ваша ініціатива про проведення консультацій з питання розробки законопроекту про зміну Конституції України з представниками опозиції лідером КПУ Петром Симоненком і лідером СПУ Олександром Морозом виявилася несподіванкою для більшості політиків і аналітиків. Це такий "хитрий" тактичний хід чи можна казати про якісно новий рівень співробітництва влади й опозиції?

- А хіба одне суперечить іншому? Переговори з лідерами лівої опозиції, безумовно, були тактичним ходом. Безпосередньою метою такого ходу (цього ніхто і не приховував) було домогтися проходження проекту політичної реформи.

Але, крім того, ці переговори і їхній успіх засвідчили, що надалі ми можемо розраховувати на більш високий рівень співробітництва й в інших питаннях.

- Новий законопроект про внесення змін до Конституції істотно відрізняється від того варіанта, який раніше пропонувався представниками влади. Чим викликана зміна позиції АП?

- Як я вже сказав, у реформі є ключові положення - насамперед положення про уряд, що формується парламентом, при тому, що парламент його підтримує і несе відповідальність за ефективність роботи уряду.

Саме ці положення президент вважає найбільш важливими, і прагне їх "пробити".

Для цього потрібна підтримка 300 депутатів, і президент її шукає. Спочатку пропонувався трохи інший проект, який залишав президенту помітно більше повноважень. За логікою політичної боротьби, цей проект могли б підтримати праві, він близький їхнім поглядам. Але вони, з причин, про які краще запитати в них самих, відмовилися його підтримати.

Це означало, що треба шукати іншу більшість у 300 депутатів. Ліві виявилися більш політично гнучкими, але в них інший погляд на функції президента, вони надають перевагу системі з більш слабким президентом.

На мій погляд, прийнятна і система з більш сильним, і з більш слабким президентом. Тобто все це - у межах припустимого компромісу. Вибираючи іншого партнера для утворення більшості, потрібно було і трохи по-іншому будувати компромісний проект.

Але ще раз хочу підкреслити: у проекті збереглося головне, заради чого, власне, й ініційована реформа, а саме положення щодо формування коаліційного уряду і механізми політичної відповідальності парламенту й уряду.

- Яка позиція СДПУ(о) щодо пропозицій про обрання президента України депутатами Верховної Ради?

- Партія поки не приймала рішення з цього питання. Моя точка зору - ця ідея не суперечить принципам і програмі нашої партії і може розглядатися як припустимий компроміс заради досягнення головної мети - переходу до парламентсько-президентської моделі політичної системи.

- Як Ви оцінюєте перспективи проходження через ВР нового законопроекту про зміну Конституції?

Насамперед  хочу підкреслити, що проект відповідає програмним принципам абсолютної більшості партій Верховної Ради. І фракції більшості, і комуністи, і соціалісти неодноразово висловлювалися за  створення уряду, відповідального перед парламентом.

Тому цілком природно, що вже майже 300 депутатів підписалися під проектом.

Я думаю, це дає мені підставу казати про високі шанси на внесення відповідних змін до Конституції.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах