Головна
 

RBC daіly: Москва захистить росіян у колишньому СРСР

29 вересня 2003, 15:43
0
3

“Російський МЗС згадав про те, на якій мові говорять у СНД і Прибалтиці”, - пише Ганна Попова у матеріалі, опублікованому 29 вересня в російському виданні “RBC daіly”.

На минулому тижні, виступаючи перед студентами Міжнародного університету в Москві, перший заступник міністра закордонних справ РФ Елеонора Митрофанова заявила про те, що її відомство має намір домогтися надання російській мові статусу офіційної в більшості країн СНД і в місцях компактного проживання російськомовного населення на всьому пострадянському просторі. Пані Митрофанова також відзначила, що підтримка російської мови - одне з головних завдань МЗС, що здійснює підтримку росіян за кордоном. На думку фахівців і представників організацій співвітчизників у колишніх республіках СРСР, вкрай важливо, що перший крок з повернення російської мови зробила саме Росія. Однак домогтися цього вдасться тільки в тому випадку, якщо подібне рішення не буде нав"язане.

За даними Інституту країн СНД, у країнах ближнього зарубіжжя зараз мешкає 20 млн осіб російськомовного населення. Найбільше їх в Україні й у Казахстані - майже 10 млн осіб, трохи більше, 1 млн осіб, проживають у Білорусії й Узбекистані, близько 600 тисяч - у Молдавії і Киргизії. При цьому далеко не у всіх цих державах російська мова має статус державної чи вважається офіційною мовою міжнаціонального спілкування. Виключення поки складають Білорусія, Киргизія та Вірменія, де російська мова фактично стала офіційною (наприклад, визнана мовою для загального вивчення в школі - RBC daіly), незважаючи на те, що чисельність російськомовного населення там невелика. При цьому російська мова не має статусу державної в Грузії і, на думку фахівців, незабаром може бути витиснута зі спілкування в колишніх середньоазіатських республіках.

Про це казала й Елеонора Митрофанова. Вона, зокрема, відзначила, що в більшості країн СНД російська мова витісняється і заміняється національними. При цьому використання російської мови значно зменшується: закриваються російськомовні школи, скорочується кількість теле- і радіопередач на російській, використання літератури російською мовою. Серед заходів, направлених на її повернення, пані Митрофанова назвала постачання підручників у країни СНД, перепідготовку викладачів російської мови й організацію дитячого відпочинку в російських оздоровчих установах. На ці цілі Росія збирається виділити більше 250 млн рублів.

Фахівці вважають, що найпростіше змінити статус російської мови буде в Киргизії і Молдавії. При цьому всі вони відзначають, наскільки проблематичне становище російськомовних у країнах Балтії, в Україні й у середньоазіатських країнах, де через національні і релігійні особливості життя російське населення просто "витискується". "В Україні проблема статусу російської мови вкрай гостра: під прапором українізації вирішується проблема підвищення державності, - сказав RBC daіly заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жаріхін. - При цьому близько 50% населення країни, у тому числі етнічні українці, вважають своєю рідною саме російську мову. Але в дійсності мова не є символом державності і незалежності. Наприклад, Америка, Індія, Австралія - самодостатні країни, але використовують у якості державної мову свого колонізатора - Англії".

За словами заступника голови всеукраїнської громадської організації "Російський рух України" Павла Бауліна, більшість громадян України дійсно вважають своєю рідною мовою російську. Але оскільки вона не має ніякого статусу, цим користуються, щоб закривати школи і дошкільні навчальні заклади, у яких ведеться викладання на російській. У вищій школі вона вже майже повністю виключена з використання. "Зараз російською мовою  викладає 31% середніх шкіл, - розповів RBC daіly пан Баулін. - У Києві з 323 шкіл навчання на російській проводиться тільки у восьми. Тільки 4% студентів в українській столиці навчаються на російській. Але ж відповідно до останнього перепису етнічних росіян серед киян більше 20%. По суті, держава не хоче говорити мовою своїх громадян". У якості ще одного приклада Павло Баулін навів результати референдуму, що проводився торік  у Харкові. За його словами, 87% його учасників висловилися за те, щоб офіційною мовою на території міста була російська. "Ми виступаємо за розвиток української мови і культури, але не за рахунок російської, - відзначив у розмові з RBC daіly пан Баулін. - І ми за надання російській мові статусу державної. Однак сьогоднішній склад уряду України такий, що законодавчим шляхом цього домогтися не можна".

На запитання RBC daіly, чи зможуть надати посильну допомогу підручники, що надсилаються з Росії, пан Баулін відповів, що Міносвіти України заборонило використовувати підручники, видані в інших державах, і вони можуть служити лише як методичні посібники. Аналогічна з українською ситуація складається й у Латвії, де власті вимагають, щоб у школах з російською мовою викладання останні два роки навчання йшло тільки державною мовою. "Це винятково політичні проблеми, а не соціально-культурні, - вважає Володимир Жаріхін. - Крім того, якщо говорити про Латвію, то її російськомовне населення давно вже довело свою лояльність стосовно держави, проживаючи там".

Як розповів RBC daіly виконавчий директор приватної ризької гімназії "Максіма" Інара Кухаренок, певний час у Латвії також були заборонені закордонні підручники. "Російські матеріали і зараз не вважаються основними, скоріше рекомендуються на допомогу вчителю, - сказала вона. - Але за 2002-2003 роки ми одержали 80 тис. книг з Росії: учбово-методичну літературу, художню. Їх розподіляють по всій Латвії, навіть у латвійських школах, де російську вивчають як іноземну. І їх не вистачає. Наприклад, був запит на 94 тис. книг, а їх надійшло тільки 25 тис.". За словами голови Російської ризької громади Михайла Гаврилова, вкрай важливо, що саме Росія зробила перший крок на шляху встановлення нового статусу російської мови. Але він вважає, що домогтися такого рішення силою неможливо. "Це питання угоди двох народів, які живуть у Латвії ", - сказав він RBC daіly.

Про те, що рішення про надання російській мові офіційного статусу повинне бути прийняте добровільно, говорили всі опитані RBC daіly фахівці. Також вони дотримуються думки, що на подібні заходи колишні союзні республіки можуть підштовхнути економічні міркування. "В України досить сильні економічні інтереси на Сході. Прибалтика, яка заборонила працювати росіянам у держустановах, "витиснула" всіх їх у бізнес, і всі гроші зараз зосереджені в їхніх руках, - коментує Володимир Жаріхін. - Крім того, є вимоги до мови національних меншостей, у тому числі Європейська хартія про мови національних меншостей, яка не виконується в Прибалтиці і в Україні". На думку пана Жаріхіна, з відходом покоління політиків, орієнтованих на створення імперій, ситуація стосовно російської мови нормалізується.

Загалом ситуація, коли державних мов у країні кілька, у світі вважається цілком нормальною. "У Фінляндії однією з державних мов вважається шведська, хоча шведів у країні лише 6%. Подібна практика є в Бельгії, Голландії, але ніхто не боїться втратити національну ідентичність, - сказав RBC daіly перший заступник голови комітету Держдуми з питань міжнародних справ Костянтин Косачов. - Природно, цю норму можна застосувати і до нас, оскільки країни пострадянського простору поєднує спільна історія і більша частина їхніх жителів розмовляє цією мовою. Завдання повернути її цілком виправдане, але воно повинне реалізовуватися абсолютно добровільно, з розумінням того, що це сприятиме зміцненню демократії в країнах і у відносинах з Росією. Не можна йти напролом. Поводження слона в посудній лавці в даному випадку недоречне".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах