Головна
 

Коммерсантъ: Натрапила коса на дамбу

7 жовтня 2003, 15:28
0
9

"У відносинах між Москвою і Києвом з"явилася нова гостра проблема - будівництво російською стороною дамби в Керченській протоці з метою поєднання острова Коса Тузла з російським берегом. У Києві вже заговорили про порушення державного кордону України", - пишуть журналісти російської газети "Коммерсантъ".

Учора до Москви терміново прибув новий глава українського МЗС Костянтин Грищенко. Це був його перший візит до Росії. І ледь не цілком він був присвячений обговоренню проблеми з косою Тузла.

Українська Тузла

Тривогу в Києві забили 30 вересня. Тоді український МЗС направив ноту МЗС Росії з приводу дій російської сторони в Керченській протоці. Занепокоєння Києва викликало те, що напередодні там розпочалося будівництво дамби, що повинна поєднати український острів Коса Тузла з російським берегом Таманського півострова.

Довжина острова Коса Тузла складає 6,5 км, ширина - близько 500 м. На ньому розташовані господарські будівлі, кілька українських пансіонатів, що належать Керченському торговому порту і рибальському комбінату, а також інфраструктура прикордонного підрозділу України. Коса Тузла була виведена зі складу Темрюкського району Краснодарського краю Росії і передана Криму 7 січня 1941 року указом президії Верховної ради РСФСР. 19 лютого 1954 року Крим був переданий Українській РСР - але тільки його континентальна частина. Прибережні води перебували у віданні союзного центру.

Принципова домовленість між Україною і Росією щодо статусу Азовського моря була досягнута в лютому 1998 року, коли президенти Борис Єльцин і Леонід Кучма погодилися вважати Азовське море внутрішнім морем України і Росії, а контроль за використанням ресурсів моря й управління навігацією здійснювати спільно. При цьому малося на увазі, що Керченська протока залишається невід"ємною частиною єдиної Азово-Керченської акваторії.

У грудні 1999 року Україна і Росія розпочали детальне обговорення проблем Азовського моря і Керченської протоки. Остаточно домовитися сторонам не вдалося до цього часу. Позиція України полягає в тому, що Керченська протока й Азовської море - це дві різні акваторії, а тому вони повинні бути розмежовані "для визначення меж суверенітету прибережних держав". При цьому Київ наполягає на тому, що українсько-російський кордон в Керченській протоці існувала ще за часів СРСР. Москва, навпаки, вважає такий кордон суто адміністративним і пропонує вирішити спір відповідно до норм міжнародного права.

На мові юристів розбіжності між сторонами формулюються таким чином. Україна вимагає провести кордон за методом серединної лінії, що повинна пройти по центру траверзу мис Киз-Аул (Крим)-мис Залізний Ріг (Росія). Росія виходить з того, що вихідна точка для проведення серединної лінії повинна розташовуватися на перетині траверзу й осі системи поділу руху судів, що проходить ближче до кримського берега.

Спір цей далеко не академічний. Справа в тому, що для проходу судів зараз використовуються Керч-Єнікальський канал завглибшки 8 м, який належить Україні, і мілководні (до 3 м) російські фарватери 50 і 52. Вартість проходу по каналу приблизно вдвічі вища, ніж по фарватерах. Щорічно через Керченську протоку проходить до 9 тис. судів, які прямують у тому числі в російські порти Азов, Ростов, Таганрог, Єйськ, Темрюк. Кілька років тому депутати краснодарських законодавчих зборів підрахували, що російські судноплавні компанії заплатили Україні за проведення судів по Керч-Єнікальському каналу $170 млн.

Крім того, в акваторії Азовського моря відкрито 120 перспективних для розробки дрібних родовищ нафти і газу, 7 нафтогазових родовищ. У межах російської частини акваторії розвідані запаси складають, за деякими оцінками, до 50 млн тонн нафти і близько 150-200 млрд кубометрів газу. Якщо коса Тузла буде визнана територією України, то Київ контролюватиме 70% відсотків акваторії Азовського моря й одержить переважне право на розробку ресурсів підводного шельфу і лов риби. Є ще й стратегічний фактор: якщо коса Тузла буде визнана українською територією, Київ, а не Москва, контролюватиме заходи судів в Азовське море, у тому числі і військових кораблів третіх країн, включаючи НАТО. Якщо ж острів Коса Тузла буде поєднаний з російською територією не тільки дамбою, але й юридично, ситуація буде іншою.

3 жовтня українські прикордонники доповідали в Київ: роботи проводяться ударними темпами, у них задіяно більше 100 одиниць різної техніки, включаючи бульдозери й екскаватори, російські будівельники зсипають щебінь у море, де його глибина ледь досягає двох метрів, поблизу зони будівництва розгорнуто пункти харчування і першої медичної допомоги. За спостереженнями українських прикордонників, ширина дамби складає близько 30 м, її довжина вже досягла близько 1,5 км. До української території залишається близько 2,5 км. Про сформовану ситуації в терміновому порядку були проінформовані адміністрація президента України й уряд.

Оскільки до кінця минулого тижня відповіді з Москви не надійшло, МЗС України зробив нову заяву, закликавши Росію "утриматися від дій, що можуть завдати втрати державному суверенітету України над частиною її території". У документі відзначається, що "будівництво дамби проводиться в той момент, коли двосторонній процес з делімітації морських просторів у Керченській протоці ще не завершений", і тому дії Росії суперечать договорам між двома країнами.

У п"ятницю до Москви для консультацій терміново вилетів заступник глави МЗС України Олександр Моцик. Однак повернувся він ні з чим. У російському МЗС йому сказали, що не мають повної інформації про будівництво, оскільки воно, мов, було ініційовано однією з районних адміністрацій Краснодарського краю.

Учора проблема коси Тузла була піднята на міністерський рівень.

"Може, їм чогось не вистачає?"

У неділю офіційний представник МЗС РФ Олександр Яковенко спробував переконати російських журналістів, що глава української дипломатії їде до Москви винятково для обговорення глобальних проблем сучасності, "включаючи стратегічну стабільність і безпеку, а також зміцнення центральної ролі ООН у системі міжнародних відносин". Однак у Києві прямо заявляли, що центральною темою переговорів Костянтина Грищенка в Москві буде ситуація навколо будівництва російською стороною дамби в Керченській протоці. Так воно і сталося.

Уже перед самим початком переговорів глави МЗС двох країн не приховували, що у них буде непросте обговорення. Ігор Іванов казав, що у відносинах між Росією й Україною є "складні питання", український гість називав їх "гострими". Зняти ці "складні і гострі питання" міністрам, зважаючи на все, не вдалося. Ігор Іванов спробував переконати свого українського колегу, що ніякого політичного підґрунтя в будівництві дамби немає і що "ці роботи не будуть порушувати існуючі договірні зобов"язання" двох країн. Як пояснив російський міністр, місцеві органи влади Краснодарського краю просто "здійснюють земельні роботи, направлені на відновлення берегової зони Таманського півострова, який сильно постраждав унаслідок порушення екологічного балансу", а "проводяться роботи з рішення комісії з надзвичайних ситуацій Краснодарського краю".

Однак пояснення Ігоря Іванова українського гостя, схоже, не переконало. Тим більше, що в прикордонній службі Росії заявили, що на косі Тузла після завершення робіт буде виставлено російську прикордонну заставу - це до екологічних проблем Краснодарського краю має далеке відношення. Тому міністри домовилися до кінця жовтня провести нову зустріч для обговорення всієї азово-керченської проблематики.

Не переконало пояснення Москви і президента України Леоніда Кучму. Виступаючи вчора перед журналістами в Сімферополі, він висловив думку, що будівництво дамби стало можливим тільки із санкції керівництва Росії: "Слабко віриться в те, що це бажання місцевої влади... Я дивлюся на російську карту і не розумію, може, їм чогось не вистачає?"

Тому тепер проблема коси Тузла може бути піднята на президентський рівень.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах