Головна
 

НГ: Мінськ і Київ формують "антиросійський" центр впливу в СНД

4 листопада 2003, 17:15
0
4

“У СНД формується "антиросійський" центр впливу”, - пише Ілона Заєць у статті "Мінськ і Київ готові до взаємних поступок", опублікованій 4 листопада в російській "Независимой газете".

Київ і Мінськ явно активізують двосторонні контакти. Після зустрічі президентів Кучми і Лукашенка, яка відбулася 9 жовтня, минулими вихідними в Києві відбулися переговори прем"єр-міністрів двох країн. Тепер готується нова зустріч президентів.

Показово, що під час прес-конференції за підсумками зустрічі Янукович і Сидорський демонстрували готовність вирішити всі наявні проблеми швидко і безболісно. Український прем"єр підкреслив, що уряди мають намір до кінця року "вийти на нормальні відносини між двома державами".

Глави урядів України і Білорусії зустрілися спочатку тет-а-тет, а потім у межах наради урядових делегацій. Унаслідок Київ і Мінськ домовилися розширити військово-технічне співробітництво. Але основним питанням стало усунення бар"єрів у взаємній торгівлі.

Так, за інформацією Держкомстату України, незважаючи на те, що протягом останнього року спостерігається тенденція росту обсягів взаємної торгівлі (за вісім місяців українсько-білоруський товарообіг збільшився на 31,36% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 421,1 млн. дол.), це значно менше, ніж було за минулих років. Раніше цей показник сягав 1,3-1,5 млрд. дол.

Показово, що Лукашенко і Кучма назвали однією з причин такої ситуації зміну керівників урядів в Україні й у Білорусії. При цьому аналітики відзначають, що президентська критика на адресу Януковича і Сидорського звучить уже не вперше, а тому мова може йти про швидке поновлення складів урядів. Хоча в Києві і Мінську це диктується різними причинами, у тому числі політичного характеру...

Однак економісти стверджують, що тенденція падіння товарообігу між Україною і Білорусією до ротацій в урядах не має відношення. Домінуючою причиною, на їхню думку, варто вважати список вилучень з угоди про вільний режим торгівлі між двома країнами, а також скорочення експорту в Білорусію низки товарів українського виробництва (серед них - цукор і сигарети). Крім того, Україна скоротила імпорт білоруських промтоварів і автомобільної продукції.

Поки всі ці питання залишаються актуальними. Але зроблено перші кроки у вирішенні "вічних проблем", зокрема  щодо українського боргу Мінську. Міністерства юстиції і фінансів обох країн зараз відпрацьовують механізм вирішення цієї проблеми й обіцяють представити його до кінця року. Потім може бути вирішене й інше складне питання – набуття чинності Договору про українсько-білоруський державний кордон, підписаного ще 12 травня 1997 року, але до цього часу не ратифікованого.

Причому зараз, на думку політологів, діалог Києва і Мінська може перейти на якісно новий рівень - замість мови ультиматумів країни мають можливість піти на взаємні поступки і компроміси. Справа в тому, що нинішня активізація українсько-білоруського діалогу відбувається на тлі погіршення відносин Мінська і Києва з Москвою.

Після звістки про те, що країни-учасниці Єдиного економічного простору (ЄЕП) не користатимуться експортними енергоресурсами за російськими цінами, Мінськ висунув Москві низку ультиматумів. Серед них - відмова від введення давно запланованої рубльової зони. Київ, не роблячи голосних заяв, де-факто ввів низку торгово-економічних обмежень. Так, український уряд прийняв нові, набагато більш жорсткі правила контролю за діяльністю нафтопереробних заводів, більшість з яких належить російським інвесторам.

У найближчому майбутньому прогнозується також запровадження нових розмірів мита на експорт у Білорусію російських нафти і газу. Відомо, що Росія згодна поставити в наступному році 15 млн. тонн нафти на переробку в Білорусію, з яких на потреби республіки буде направлено тільки 7 млн. тонн. Інша сировина у вигляді нафтопродуктів піде на експорт через російських нафтотрейдерів. Білоруські експерти кажуть, що це приведе до перерозподілу експортних квот на користь російських компаній, а білоруським підприємствам доведеться весь обсяг нафтопродуктів реалізовувати тільки на внутрішньому ринку. Це неминуче призведе до збитків білоруської сторони, яка змушена буде знизити обсяги нафти, яка закуповується в Росії.

Поки відомо, що білоруський уряд запросив у Росії на 2004 рік 17 млн. тонн нафти і 20,5 млрд. кубометрів газу. Але переговори, проведені білоруською стороною з російським Мінекономрозвитку з формування єдиного паливно-енергетичного балансу Росії і Білорусії, ще не завершені. Сторони лише зафіксували свої позиції. При цьому білоруський Мінфін запропонував увести митний збір на транзит російської нафти і нафтопродуктів територією Білорусії. Адміністрація президента Лукашенка підтримала цю пропозицію, а Мінекономіки, Міненерго і "Белнефтехим" такий революційний крок не схвалили.

Проект поки відкладений, але його розгляд може бути відновлений у будь-який момент. Тим більше, що російській стороні до завершення будівництва нафтового терміналу в Санкт-Петербурзі обійти стороною нафтопровід "Дружба", а також нафтопроводи на території України неможливо. Тільки по нафтопроводу "Дружба" у 2003 році буде прокачано більше 80 млн. тонн нафти. При таких обсягах транспортування введення запропонованого митного збору вдарить по всіх російських експортерах нафти. Якщо ці заходи будуть погоджені з Києвом, а Україна до того ж ризикне підвищити транзитне мито на нафту і газ, Москві, як вважають експерти, доведеться йти на поступки...

На листопад заплановані (окремо) зустрічі Кучми і Лукашенка з президентом Туркменії Сапармуратом Ніязовим. До речі, українська делегація від національної компанії "Нафтогаз України" вже провела перший етап переговорів в Ашхабаді, досягши домовленостей про збільшення закупівель газу і будівництво транскаспійського газопроводу, що дасть можливість постачати азіатський та азербайджанський газ до Європи прямо, в обхід Росії.

Якщо переговори Мінська і Києва пройдуть під знаком взаємних поступок, у найближчому майбутньому в СНД може з"явитися новий ситуативний альянс, що перебуватиме в конфронтації до Москви.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах