Головна
 

НГ: Що в Кучми на умі, то в Гайдука на язиці

9 грудня 2003, 16:07
0
5

“Відставка українського віце-прем"єра з питань ПЕК Віталія Гайдука пов"язана з розголошенням планів Києва про відмову від співробітництва з Росією”, - пишуть Ольга Антоненко й Ілона Заєць у матеріалі, опублікованому 9 грудня в російській "Независимой газете".

Наступного вівторка (16 грудня, - ред. Кореспондент.net) у Києві збереться рада засновників Міжнародного консорціуму з управління газотранспортною системою (ГТС) України. Очікується, що сторони обговорять питання про можливість передачі в концесію (довгострокову оренду) існуючої системи українських газопроводів.

Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін у неділю заявив, що Україна і Росія вийшли на фінішну пряму в питанні створення консорціуму. "Останніми днями в мене були зустрічі з керівниками низки українських міністерств і відомств, які позитивно оцінили переговорний процес зі створення міжнародного газового консорціуму", - сказав дипломат.

Україна планує зірвати підписання угоди з Росією

Тим часом напередодні вихідних ця тема стала причиною скандалу в Києві. Віце-прем"єр України з питань ПЕК Віталій Гайдук зненацька виступив із заявою, суть якої звелася до того, що Київ передумав створювати консорціум з російською стороною через складнощі у визначенні вартості й об"єкта концесії, а також через невідповідність ідеї консорціуму нормам українського законодавства. Крім того, Гайдук поставив під сумнів можливості Росії гарантувати постачання газу і доцільність допуску іноземного партнера до управління українською стратегічною власністю. "Ми що, погано керуємо? У нас що, у поганому стані газотранспортна система?" – запитував Гайдук.

Через дві години після цієї заяви з"явилося повідомлення про відставку Гайдука. А прем"єр-міністр України Віктор Янукович і президент Леонід Кучма поспішили виступити зі спростуванням його слів.

Однак деякі висловлення Гайдука, схоже, відбивали справжню позицію Києва. Так, він сказав, що українська сторона готова створити газотранспортний консорціум з Росією тільки для будівництва нового газопроводу за маршрутом Александрів Гай-Новопсков-Ужгород. І дійсно, ще на минулому тижні стало відомо, що українці мають намір внести до порядку денного засідання 15 грудня це питання як основне.

Нагадаємо, що 9 липня цього року було прийняте рішення про будівництво газопроводу від східного до західного кордону України. Довжина нової магістралі складе 1700 км, а її потужність - 28 млрд. куб. м на рік. Вартість проекту - 2,2 млрд. дол. Його фінансування зобов"язалися взяти на себе "Нафтогаз України" і РАТ "Газпром". Як раніше заявив заступник голови "Газпрому" Олександр Рязанов, 20% необхідних вкладень компанії покриють за рахунок власних коштів, інші мають намір шукати на зовнішньому ринку запозичень. Гарантією по кредитах повинні стати експортні контракти "Газпрому" і "Нафтогазу".

Новобудова дозволить сторонам тимчасово відійти від проблеми неврегульованості українського законодавства в сфері концесії і нарешті перейти до реалізації конкретних проектів з транспортування російського газу, відзначають у Києві.

Київ маніпулює поняттям консорціуму

Тим часом істерія, що тривала протягом останніх місяців в українських ЗМІ, довела, що "легкою кров"ю" вирішити питання концесії уряду України не вдасться. До речі, Конституційний суд України ще має розглянути запит Верховної Ради про необхідність ратифікації угод про створення консорціуму з управління ГТС у парламенті України. І якщо суд прийме позитивне рішення, то парламентській опозиції цілком під силу провалити цей проект...

Для "Газпрому" реалізація ідеї консорціуму важлива, особливо у світлі досягнутих з Туркменією домовленостей з постачань природного газу на 2007-2030 р. І будівництво магістралі Александрів Гай- Новопсков-Ужгород сьогодні може виявитися дуже затребуваним, оскільки ця гілка є найбільш коротким шляхом доставки газу з Центральної Азії до Європи.

Однак, як відзначив Олександр Рязанов, будівництво нового газопроводу не вирішує проблему в цілому. Реалізація ідеї консорціуму з управління всієї ГТС України значно розширила б експортні можливості "Газпрому". "Не можна йти тільки в одну трубу. Ми вважаємо, що необхідно працювати над усім проектом, включаючи концесію газотранспортної системи України", - сказав Рязанов.

Але глава "Нафтогазу України" Юрій Бойко не виключає, що переговори про модель консорціуму з управління ГТС України, що за планом повинні були завершитися в грудні, будуть продовжені приблизно до середини наступного року. Однак нескінченно відкладати вирішення цього питання Україна також не зможе. Її газотранспортна інфраструктура має потребу в активній реконструкції. Значний ступінь зносу вже сьогодні не дозволяє серйозно збільшити обсяги транзиту російського газу до Європи.

Напередодні грудневої зустрічі сторони не поспішають розкривати як особливості розробленого бізнес-плану будівництва нової труби, так і стан переговорного процесу щодо моделі функціонування консорціуму з управління ГТС України. Зі слів Юрія Бойка відомо лише, що за час, який минув з моменту останньої ради засновників, активно розроблялися питання маршрутів транспортування російського газу територією України й уточнювалися діаметри труби на певних ділянках.

Спочатку вибори, потім консорціум

Цікаво, що протягом останнього року "Газпром" підписав стратегічні договори про спільне використання газотранспортних систем, а також про покупку газу з багатьма країнами СНД. Однак тепер дві основні транзитні ланки можуть дати збій у системі. Першою виступила Білорусія, яка поки не вирішила питання продажу "Газпрому" пакета акцій "Белтрансгазу". Тепер під сумнівом опинився проект спільної експлуатації транзитного газопроводу територією України.

Коментуючи останні події, українські аналітики пов"язують їх з майбутніми президентськими виборами в Росії і в Україні. Офіційний Київ сьогодні, по суті, відбирає традиційну риторику в опозиції, яка з самого початку протестувала проти участі російських компаній в енергетичних проектах в Україні. Тому всі стратегічні питання в сфері ПЕК вирішуватимуться в наступному році, і Москва вестиме переговори з тим політиком, який має найбільші шанси на перемогу на українських президентських виборах.

З досьє "НГ"

Довгострокова угода про співробітництво між Росією і Туркменією в газовій сфері підписана 10 квітня 2003 р. терміном на 25 років.

Відповідно до  угоди, у 2004 р. Росія закупить у Туркменії 5-6 млрд. куб. м газу, у 2005 р. - 6-7 млрд. куб. м, у 2006 р. - до 10 млрд. куб. м, у 2007 р. - до 60-70 млрд. куб. м, у 2008 р. - до 63-73 млрд. куб. м. Починаючи з 2009 р., щорічний обсяг постачань туркменського газу в Росію складе 70-80 млрд. куб. м.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах