Головна
 

Dіe Tageszeіtung: Україні не місце в ЄС

13 квітня 2004, 13:39
0
3

“Європейський союз, до членства в якому прагне Україна, повинен зменшити темпи розширення”, - пишуть Забіне Херре і Даніела Вайнгертнер у статті "Україна повинна залишитися за бортом", опублікованій 13 квітня німецьким виданням “Dіe Tageszeіtung”.

Навіть після того, як через 18 днів до ЄС увійдуть десять нових членів, Європейський союз ще аж ніяк не досягне своїх остаточних розмірів. У 2007 році в нього вступлять Болгарія і Румунія, наприкінці  десятиліття, напевно, -  більшість балканських держав, наприклад, Хорватія. Членство Туреччини теж стає все більш імовірним.

Але це ще не все: на початку квітня Грузія заявила, що не пізніше ніж через три роки подасть заявку на членство. Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Фрітц Болькенштайн коментує: "Хто захоче прийняти Туреччину, повинен буде прийняти й Україну з Білоруссю".

Відповідно до статті 49 договору про ЄС, просити про вступ до ЄС може будь-яка європейська держава. Однак дебати, що супроводжували нинішній прийом нових членів, засвідчили, що Союз повинен зменшити темпи розширення, інакше він ризикує перетворитися на розширений митний союз. Але оскільки державам Східної Європи повністю відмовляти небажано, ЄС шукає нові шляхи кооперації.

Так, у березні 2003 року Єврокомісія опублікувала документ із назвою "Розширена Європа: нові межі відносин ЄС зі східними й південними сусідами". У ньому аналізуються відносини не тільки з республіками колишнього СРСР, але й з Ізраїлем, Сирією, Лівією і країнами Магрибу.

Туреччина в цьому документі не розглядається, оскільки їй як можливому члену надається особливий статус. Росія могла б ввійти до цієї групи країн, але, претендуючи на статус наддержави, вона наполягає на власних відносинах з ЄС, який через те, що Росія має ключове значення для постачання енергоносіїв, охоче надає їй особливі умови.

"Коло друзів", про яке каже голова Єврокомісії Романо Проді, насправді  повинне стати потрійним колом безпеки. У першу чергу, ЄС зацікавлений створити буфер для напливу біженців до багатої Центральної Європи. В угодах з ЄС про повернення біженців передбачено, що держави-сусіди повинні будуть узяти на себе ці функції.

Друге коло повинне розширити зону економічного процвітання. Гігантське завдання, оскільки розходження в рівні життя між ЄС і його сусідами є величезним. У Молдові ВВП на душу населення складає 400 євро, у Люксембурзі - більше 50 тисяч.

Третє коло повинне захищати від тероризму й міжнародної злочинності. У зв"язку з цим зовсім нового значення набувають північноафриканські держави

Дилема, що супроводжує всю дискусію про те, хто повинен бути в ЄС, а хто ні, знаходить висвітлення й у документі Комісії. З одного боку, до ЄС повинні вступати тільки ті країни, які політично, економічно, культурно чи історично відповідають критеріям ЄС. З іншого боку, політика ізоляціонізму означала б, що по той бік кордону починається бідність.

А як відомо, бідні сусіди - це перманентний економічний і політичний ризик. Тільки якщо люди зможуть гідно жити в себе вдома, вони там залишаться. Тільки якщо вони будуть позитивно налаштовані стосовно ЄС, їх можна буде задіяти в боротьбі з тероризмом і міжнародною злочинністю.

На цьому тлі Єврокомісія розпочала переговори про поліпшення відносин з деякими середземноморськими державами, а також з Молдовою й Україною. Однак переговори швидко зайшли в глухий кут, тому що сторони не виявили, чого ще можна досягти, крім вже наявних угод, що передбачають істотне полегшення у торгівлі.

Голова Комісії Проді заявив, що сусіди повинні одержати все, крім інститутів ЄС. Він мав на увазі, що в середньостроковій перспективі сусідні держави повинні стати частиною спільного ринку, але при цьому вони не матимуть власних комісарів у Брюсселі і депутатів. Іншими словами: бідні сусіди могли б насолоджуватися економічними перевагами Союзу, але не мали б права голосу.

Проти таких ідей виступили деякі країни-члени ЄС, тому переговори були заморожені.

Залежно від географічного положення, економічної потужності й інтересів безпеки прагнення країн ЄС дуже різні. Так, Польща наполягає на початку вироблення основи для переговорів щодо Білорусі. Після закінчення диктатури Лукашенка відносини з цією країною, відсунуті набезрік, можна буде витягти на світ й активізувати.

У Варшави особливі відносини і з Україною. Герметичне закриття кордону з 1 травня різко змінить життя населення в прикордонних районах.

Балтійські держави, навпаки, з підозрою дивляться на республіки колишнього СРСР. Хоча, з одного боку, вони повинні бути зацікавлені в добросусідських відносинах, але ідея тримати кордони відкритими чи передавати кошти своїм колишнім окупантам здається їм дуже сумнівною.

Фінляндія, у свою чергу, почуває себе зобов"язаною щодо нових кавказьких республік Грузії, Азербайджану і Вірменії і наполягає на включенні їх у нову конфігурацію.

А Швеція виступає проти надання Росії особливого статусу і хоче включити її в концепцію сусідства.

Раді Європи так само, як і Європарламенту, не подобається ідея Проді ставитися до всіх країн, які входять до "кола друзів", однаково. Тому вони зараз доручили Комісії чітке завдання. Вона повинна скласти для кожної країни умови, які потрібно виконати, щоб користуватися привілеями.

Це нагадує переговори про вступ, коли Комісії доручають перевірити такі різні галузі, як свобода слова, боротьба з корупцією, управління, безпека АЕС, на відповідність європейським стандартам.

Протягом  різного часу - 2-3 роки у випадку України, 5 років у випадку середземноморських сусідів - Комісія повинна перевірити, чи виконуються всі умови.

Чи матиме ця стратегія успіх, залишається під сумнівом. Уряди Польщі, Угорщини і Чехії кілька років випробовувати терпіння своїх громадян болючими соціальними реформами. Люди терпіли лише тому, що попереду була винагорода - вступ до ЄС.

Однак політика сусідства саме й має на меті тримати країни за межами ЄС. Тому як полегшити їхні труднощі? Дати більше грошей? У ЄС і так уже їх не вистачає. Торгові привілеї? Але ЄС уже має із сусідами торгові угоди, у яких скасовуються мита на ввіз.

Так що ж залишається, якщо інститути ЄС залишаються для сусідів недоступними? У документі Комісії зазначено, що стимулом може стати свобода пересування: громадяни сусідніх держав зможуть вільно в"їжджати до ЄС і там працювати.

Чи достатньо цього буде сусідам, викликає сумніви. Вони бачать, як зараз майже всі країни ЄС обмежують вільне пересування робочої сили з Польщі, Чехії й інших східноєвропейських країн. Напрошується думка, що громадянам їхніх країн, напевно, доведеться чекати десятиліття, перш ніж вони зможуть вільно працювати в ЄС.

 

Переклад з німецької на російську - ИноПресса.

Оригінал статті “Dіe Ukraіne soll draussen bleіben” доступний на сайті “Dіe Tageszeіtung”.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах