Головна
 

ГАЗЕТА: "Буряк там нікому не потрібен"

Радио Свобода, 26 квітня 2004, 13:27
0
2

“Володимир Путін переконав Україну, що Росія їй ближче, ніж ЄС”, - пише Марія Моліна в матеріалі, опублікованому 26 квітня в російському виданні "ГАЗЕТА".

Наприкінці минулого тижня Володимир Путін і Леонід Кучма зустрілися в Криму й обмінялися ратифікаційними грамотами: з цього моменту набрали чинність договори про російсько-український кордон і про входження України в єдиний економічний простір (ЄЕП) СНД. Обґрунтовуючи необхідність прийнятих рішень, Кучма переконував своїх парламентаріїв у тому, що Україна все одно ще довго не вступить до Євросоюзу, а економіку розвивати треба вже зараз. А Путін додав до цього, що ЄЕП дозволить двом країнам "не торгувати тільки нафтою і буряком".

"Історично ми родичі"

"Партнерство з Україною - пріоритет номер один", - заявив у п"ятницю Володимир Путін у Лівадійському палаці (Ялта), де в 1945 році союзники у Другій світовій війні ділили карту світу. Тепер у Камінному залі колишньої царської резиденції в Криму знову вирішувалася доля кордонів. Цього разу  - російсько-українських.

За договором, ратифікованим на минулому тижні, сухопутний кордон уже делімітовано (тобто нанесено на карту), а морський, по Азовському морю, буде визначатися окремими угодами. До цього часу Володимир Путін, керуючись своїм "пріоритетом номер один", поступався Україні практично у всьому. От і в останньому договорі Росія в підсумку погодилася провести кордон по Азовському морю, хоча ще не дуже давно наполягала на тому, щоб води були спільними. Проте навряд чи ця поступка була останньою.

У Лівадійському палаці Володимир Путін помітно нервував. Біля входу до Камінного зал він потоптався в нерішучості і навіть пропустив уперед Кучму. Проте український президент виглядав задоволеним. "Сьогодні відбулася одна з найбільш значимих подій у новітній історії Росії й України, - заявив він. - Ми наблизилися до вирішення ключового моменту - встановлення державного кордону". Подумавши, Путин, мабуть, вирішив пояснити, навіщо це було потрібно: "Історично ми родичі, і кордони повинні нас поєднувати". Проте це, мабуть, здалося йому недостатнім, і голосніше президент підсумував: "Росія свідомо йде на цей крок".

"Незрозуміло, де поля закінчуються"

Кого Путін хотів переконати в цьому, було не зовсім зрозуміло. Спікер Держдуми Борис Гризлов, голова адміністрації президента Дмитро Мєдвєдєв і помічник президента з міжнародних справ Сергій Приходько заперечень і так не мали. Принаймні, останній заявив ГАЗЕТЕ: "Росія тільки виграє від визначення кордону з Україною. Уявіть, що колгосп хоче одержати інвестиції, а йому не дають, оскільки незрозуміло, де поля закінчуються".

"Додатковий трубопровід територією України"

На форумі Кучмі довелося пояснювати депутатам Ради, навіщо Україні спільний економічний простір з країнами СНД, якщо в пріоритеті в неї перебуває вступ до Євросоюзу. "Думаю, секретів у нас немає, - поділився український президент, - ми повинні працювати над великими технологічними проектами". Які це проекти, пояснив уже Путін: "Треба будувати додатковий трубопровід територією України". Тут Кучма заговорив було про "складнощі" процесу, але Путін перервав його: "Договір про ЄЕП - тільки основа, на якій ми робитимемо щось на зразок економічної хартії взаємодії". "А наш парламент ратифікував ЄЕП, - раптом почав виправдуватися Кучма, - і в цій частині проблем не буде".

Тоді Путін уже більш спокійно пояснив українським депутатам, як бути з Євросоюзом. "У Росії й України однакові цілі - зайняти гідне місце в міжнародному просторі, тобто  не торгувати тільки нафтою і буряком". І додав, подумавши: "Тим більше, що буряк там нікому не потрібен". Кучма був більш відвертий: "Повноправними членами ЄС у найближчій перспективі ми не станемо. Хто сподівається на це - великий фантаст". І сплеснув руками: "Але ж ми не можемо чекати край моря погоди!"

"Тому, - додав Путін, оглянувши з-під лоба депутатів, - у нас складається ефективне прикордонне співробітництво з Україною. Це ми з вами винуваті, що не змогли створити там умови для життя".

Російська мова - "внутрішня справа України"

Присутні на форумі депутати російської Думи нагадали про прийняту Національною радою України з теле- і радіомовлення заборону на російськомовне мовлення.

"Ми розвиватимемо українську культуру в Росії і сподіваємося на взаєморозуміння, - відповів на це Путін. - Розраховуємо на здоровий глузд. Це внутрішня справа України, і я не хочу більше про це розпинатися".

Кучма натяк зрозумів і заявив, що рішення Національної ради про заборону мовлення російською мовою  "не погоджено із законодавчою і виконавчою владою". Щоправда, не уточнив, якої країни - Національна рада прямо підпорядковується українському президенту.

У Росії 13 600 кілометрів спірних кордонів

Державний кордон формується в два етапи. Спочатку його проводять на карті (це делімітація), а потім установлюють стовпи і натягають колючий дріт (демаркація). Перший етап вимагає тривалих переговорів, а другий – великих коштів, тому що облаштування 1 км кордону коштує приблизно 1 млн. доларів.

Кордони Росії збігаються з кордонами РСФСР і переважно проходять по воді. При цьому 13,6 тисяч кілометрів російських кордонів не тільки не обладнані, але й не делімітовані, тобто залишаються спірними. До цього часу у Росії немає договорів про делімітацію з країнами Прибалтики, з Азербайджаном і Грузією. Немає також морського кордону з Японією і США.

Крім того, Росія веде спір з Норвегією з питання кордону континентального шельфу. Естонія, у свою чергу, претендує на Кінгісеппський район Ленінградської області, а також вимагає зміни кордонів згідно з Тартуським договором 1920 року, за яким Ізборськ і Печори були визнані естонською територією. Латвія заявляє свої права на Питаловський район Псковської області. На нових картах, випущених у Латвійській Республіці, ця територія Росії (колишній Абренський повіт Латвії з 1920 по 1944 рік) фігурує як складова частина Латвії. Японія вважає своїми острови Курильської гряди Кунашир, Шикотан, Ітуруп, Уруп і називає спірними острови Малої Курильської гряди (Танфільєва, Анучина, Полонського, Зелений і Юр’їв), а також Південний Сахалін, які належать Росії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах