Головна
 

Новые известия: Україна між ЄЕП і ЄС

13 травня 2004, 17:03
0
3

“У Москві почала працювати постійна робоча група з питань Єдиного економічного простору (ЄЕП)”, - пише Андрій Капустін у матеріалі, опублікованому 13 травня в російській газеті "Новые известия".

Завтра до столиці РФ прибуває прем"єр-міністр України Віктор Янукович. "НИ" попросили першого віце-прем"єра українського уряду Миколу Азарова пояснити, чого чекають у Києві від цих переговорів.

- Миколо Яновичу, наприкінці  квітня парламенти України, Росії, Білорусії і Казахстану ратифікували документи зі створення єдиного економічного простору. Тепер необхідно прийняти більше ста документів, що повинні зробити цю рамкову угоду працюючим інструментом. Скільки піде на це часу?

- А скільки потрібно часу, щоб договір "Про вугілля і сталь", підписаний у 50-ті роки минулого століття, став нарешті спільним ринком 25 країн Європи? Думаю, і в нашому випадку без послідовної роботи урядів і парламентів усіх країн не обійтися. У створенні єдиного економічного простору ми бачимо дуже серйозний крок на шляху до інтеграції в Європу. Ті, хто каже, що ЄЕП - це крок  назад чи вбік, забувають про головне: чотири країни в документі, який вони ратифікували, зафіксували необхідність гармонізації свого законодавства із законодавчими нормами Євросоюзу. Відповідно створення єдиного чи спільного ринку цих чотирьох країн повинне забезпечити ті чотири свободи, що стали базовими для економіки ЄС – свободу пересування товарів, капіталів, робочої сили й послуг. Спекуляцій, звичайно, багато. Наприклад, мені кажуть: от, ви обіцяли, що Росія знизить для України ціни на енергоносії. Але я казав інше - ціни на енергоносії в межах ЄЕП будуть єдиними. Я казав, що Росія скасує непрямі податки на газ і енергоносії. І от на зустрічі 30 квітня з моїм російським колегою Олександром Жуковим, міністрами Олексієм Кудріним і Віктором Христенком я знайшов розуміння в цьому питанні. Міністр Кудрін сказав, що в принципі скасування непрямих податків на нафту і газ можливе, питання в тому, з якого моменту. Щоб скасувати податки з 1 січня 2005 року, за словами Кудріна, буде потрібна політична воля, тому що параметри бюджету 2005 року вже прораховані. Скасування непрямих податків на нафту і газ, що поставляються в Україну, з 1 січня 2006 року реальніше - і в принципі Міністерство фінансів Росії готове його підтримати. Хоча, повторю, у російському уряді є й інші підходи, пов"язані зі скасуванням непрямих податків вже в 2005 році. Мова йде про серйозні суми, але після обговорень з російськими колегами можу зі значною часткою впевненості сказати, що тема скасування непрямих податків одержала позитивне вирішення в межах наших міжурядових домовленостей.

- Можна казати про те, що після ратифікації документів з ЄЕП - це один з перших реальних кроків?

- Так. Враховуючи те, що в Росії йде реформування уряду, є певна пробуксовка на інших напрямках, але, думаю, незабаром робота стане більш інтенсивною. Наприклад, на переговорах з російським керівництвом ми приділили велику увагу створенню зони вільної торгівлі. Взагалі, ми хотіли б, щоб у міру роботи над 120 законами, що стануть, так сказати, економічною конституцією ЄЕП, ми крок за кроком просувалися б до реального формування єдиного економічного простору. Інтеграція почне працювати, коли запрацюють конкретні проекти. Для цього я запропонував прямо зараз виробити механізм розв"язання можливих конфліктних ситуацій. Нехай наші міністерства і відомства вже починають діяти, звертаючи увагу на глобальну мету - створення єдиного економічного простору. Тоді стане неможлива робота з принципу: хочу поміняти тарифи - поміняв! Хочу нові правила при перетині митного кордону ввести - ввів! Такі рішення повинні проводиться через певні системні процедури. У нас уже існує унікальний механізм на високому рівні: раз на місяць віце-прем"єри Росії, Білорусії, Казахстану й України збираються і день-два обговорюють усі питання, що нагромадилися. Разом з віце-прем"єрами присутні представники всіх міністерств і відомств на рівні заступників міністрів. По суті, у них виникає унікальна можливість того самого дня донести свою точку зору до прем"єрів і президентів. Адже очевидно, що якщо на такій зустрічі сказати - добродії, я хочу вирішити таке-то питання, таким-то чином, як ви на це дивитеся? - проблема буде вирішена набагато швидше, ніж за стандартної процедури міждержавних відносин.

- Іншими словами, ви пропонуєте створити постійно діючий механізм віце-прем"єрських саммітів?

- Його не треба створювати. Він існує і працює вже більше року у вигляді Групи високого рівня. Потрібно цей механізм наповнити новим змістом, причому зовсім не для того, щоб підмінювати інші процедури прийняття рішень. Ми просто прискорювали б їхнє прийняття і сприяли б зменшенню протиріч. Наш президент таку пропозицію підтримав. Ми висловили цю ідею Володимиру Путіну.

- Слідом за ратифікацією угоди зі створення ЄЕП відбулося розширення Європейського союзу. А незабаром голова Єврокомісії Романо Проді зробив заяву про те, що найближчим часом  участь України в ЄС як рівноправного члена неможлива...

- У мене велика недовіра до переказів і викладів висловлень високопосадових осіб, тому я не буду коментувати заяву, що не надійшла до мене по офіційних каналах. Тим більше, що на самміті Україна-ЄС 16 вересня минулого року в Ялті я сам чув зовсім інший виступ пана Проді. Там він викладав інші підходи щодо перспектив членства України в ЄС. Більш оптимістичні.

- Але, припустимо, заяву про те, що в України ні зараз, ні у віддаленому майбутньому немає перспектив стати членом ЄС, зробив керівник менш високого рівня. Як би ви його прокоментували?

- Хто може пророкувати, як розвиватимуться події у світі і Європі через 10 чи 50 років? Хто міг сказати, скажімо, у 1980 році, що незабаром не стане Радянського Союзу? От тому і я б не став загадувати, що буде з Україною через 10 чи 15 років. Нам що, виступати з гнівними спростуваннями і доводити, що через 10 років наші люди будуть жити краще, ніж у Швейцарії? Ні. Просто потрібно продовжувати ту роботу, яку ми ведемо. Якщо ми обираємо шлях європейської інтеграції, то ми повинні йти тим шляхом, яким європейські країни йшли сторіччями. Інша справа, що ми доганяємо, а, виходить, повинні йти швидше.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах