Головна
 

Новые известия: У Києві назріває черговий політичний скандал

28 травня 2004, 15:29
0
4

“Українські парламентарії стурбовані тим, що під виглядом політтехнологічних послуг, консультацій і тренінгів приховується фінансова допомога, а найчастіше - і тиск, які чинять на Україну Захід і США”, - пише Олександр Мілюкін у статті "На черзі - Україна?", опублікованій 28 травня в російській газеті "Новые известия".

Треба зауважити - привід для хвилювання в них дійсно є. А млява реакція російських мас-медіа на проблему пояснюється лише тим, що в Росії українська ситуація здається малонауковою фантастикою. У яких би гріхах не обвинувачували російських олігархів, на певному етапі історичного розвитку вони виконали досить важливу роль, узявши на себе фінансування партій, політичних і громадських об"єднань. Звичайно, партії, своїм існуванням зобов"язані великим вітчизняним ФПГ, не можна назвати повністю вільними від зобов"язань перед " рукою, що годує". Але й казати про те, що через діяльність громадських об"єднань ті чи інші неросійські сили намагаються втручатися в наші внутрішні справи, не доводиться.

А от в Україні історія вийшла зовсім інша. Найбільш багатими продавцями - і покупцями теж - на київському політичному ринку виявилися не громадяни України і навіть не український олігархат, а структури начебто й шановані, які тільки до внутрішньоукраїнських проблем ніякого відношення не мають: Національний демократичний інститут США (НДІ), Міжнародний республіканський інститут США (МРІ), "Дім свободи", фонд "Євразія", німецький фонд Конрада Аденауера.

За даними Міністерства юстиції України, на 1 січня 2004 року в країні було зареєстровано 399 міжнародних організацій, 421 благодійна організація з міжнародним статусом, 179 структурних осередків неурядових громадських організацій закордонних держав. Мережа недержавних організацій (НДО) в Україні розвивається в першу чергу завдяки іноземній грошовій допомозі. Не внутрішньому - уже не має значення,  чи воно є бюджетним - фінансуванню, за рахунок членських внесків чи за рахунок благодійної допомоги власних капіталів - саме зовнішній, чужорідній. За роки незалежності України склався активно діючий інститут закордонних донорів НДО. Бюджети 90% НДО складають від 50 до 300 тис. доларів, проте кожен десятий має 500 тис. доларів і більше. Найбільшими одержувачами є Міжнародний фонд "Відродження" і Інститут "Відкрите суспільство", підлеглі скандально відомому американському мультимільйонеру Джорджу Соросу. При цьому гранти, на які виділяються ці чималі кошти, надаються під проекти, які замовляє сама організація-донор! Діяльність НДО відкрито зорієнтована на посилення впливу на політичний процес, громадську свідомість і громадську думку. Такі цілі заявлені майже у всіх статутних документах. Очевидно, що левова частка коштів, що течуть в Україну із Заходу і зі США, дістаються саме тим НДО, що дотримуються курсу на реформування українського суспільства під "демократичні стандарти". При цьому закордонні куратори НДО відкрито роблять заяви на підтримку, як вважають в Україні, "проамериканських" політичних і громадських організацій. Наприклад, С.Пайфер, заступник держсекретаря США у справах Європи і Євразії, відповідаючи на запитання "Киевского телеграфа", висловився зовсім недвозначно: "Ми підтримуємо ті сили в Україні, які підтримують політичні й економічні реформи, а також гарні відносини зі Сполученими Штатами... Ми відчуваємо певне право прийти і сказати: "Подивіться - от ці речі ви не повинні робити, а ці речі ви повинні робити".

Чи є це формою втручання у внутрішні справи держави? Депутати Верховної ради, які віддали 289 голосів за створення тимчасової слідчої Комісії з питань встановлення фактів закордонного втручання у виборчі кампанії через роботу НДО, упевнені, що давно настав час бити тривогу. У попередньому звіті комісії прямо зазначається, що "НДО, що фінансуються з-за кордону, використовуються для розробки і впровадження ефективних політтехнологій... з метою подальших змін їх внутрішнього і зовнішньополітичного курсу в руслі стратегічних інтересів тих, хто виділяє кошти".

У цьому їх підтримують й українські політологи. Так, М.Погребинський, директор Центру політології і конфліктології, в інтерв"ю газеті "Деловая неделя" заявив, що є прихильником НДО. "Але не в тому випадку, коли вони дають установки державним органам у питаннях зовнішньої політики, енергетики, національної безпеки".

Особливо гострий конфлікт викликає той факт, що штат "консультантів" українських НДО формується з тих, хто вже має досвід роботи в Сербії і Грузії. Та й часто виникаючі в українських мас-медіа історії про "навчальні семінари", на яких тренери із сербського "Отпора" діляться з молодими членами "демократичних організацій" досвідом організації масових акцій протесту і формами протидії органам правопорядку, викликають деякі питання.

Трохи нервову реакцію українських парламентаріїв на діяльність НДО можна було б списати на "політичну параною". Але їхні висновки парадоксально підтверджують ті, хто, як здається, повинен перебувати на іншому боці "барикади". От цитати з американської газети The Wall Street Jornal від 11 лютого 2004 року: "Українська опозиція, США і ЄС повинні здійснити на Леоніда Кучму необхідний тиск, переконати його провести вільні вибори, а також вимагати від нього припинити перекроювати закони... Маючи велику кількість важелів, Вашингтон витратив більше 2 млрд. доларів, аби  підтримати вільну і незалежну Україну. США могли б з більшою користю присвятити більшу частину цих коштів для підтримки демократичних суперників Кучми, які роблять те саме, що робила опозиція в Сербії і Грузії".

Депутати Верховної ради вимагають від українського уряду й особисто президента Кучми перекрити всі канали, по яких йде в країну "політико-гуманітарна допомога". Проте, чи почує їх верховна влада, залишається лише гадати. Та й сама Рада, набравши під постановою про створення комісії більшість голосів, не змогла переконати брати участь у її роботі представників Соціалістичної партії і "Нашої України" Віктора Ющенка. Чи тому, що останні нічого не мають проти випасу на території "вільною та незалежної" клону демократії по-американськи,  чи то праві українські журналісти, які припускають, що багатомільйонні гранти вже підраховані і внесені "Нашою Україною" на баланс майбутньої президентської кампанії. Адже на думку А.Ослунда, директора програми "Міжнародний світ" Фонду Карнегі, лише в 2004 р. США готові витратити в Україні близько $200 млн. На загальнолюдські цінності...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах