Головна
 

RBC daіly: Україна готова забути про Росію

21 червня 2004, 09:08
0
3

“Нова військова доктрина України передбачає подальше зближення з НАТО, однак експерти вважають це політичним жестом і не побоюються ускладнення відносин з Росією”, - пише Антон Попов у статті "Україна готова забути про Росію", опублікованій 21 червня в російському виданні "RBC daіly".

На минулому тижні українські власті опублікували нову військову стратегію країни, схвалену президентом Леонідом Кучмою. Доктрина має оборонний характер, передбачає прискорене реформування армії і перехід на натівські організаційні стандарти. Російські військові експерти заздрять швидким темпам реформ в українській армії, хоча вважають повний перехід на контрактну основу невиправданим. Вони не побоюються переміщень убік НАТО, які декларуються у доктрині: на їхню думку, це лише відображення реального співробітництва між українськими і натівськими військовими. В іншому, вважають російські фахівці, прагнення в НАТО - лише політичний жест для "внутрішнього споживання". З ними погоджуються і представники України. На їхню думку, Україна поки безнадійно далека від НАТО. Більше того, українські політологи вважають, що тема зближення з північноатлантичним альянсом стає все менш популярною серед населення країни.

Відповідно до нової військової доктрини, Україна не вважає жодну країну своїм військовим противником. Серед умов забезпечення військової безпеки зазначено, зокрема, проведення політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є вступ до НАТО. Крім того, інтереси безпеки диктують "істотне поглиблення" відносин України з Євросоюзом, і Україна готується стати його повноправним членом, зазначено в доктрині. Участь України в міжнародних миротворчих операціях розглядається як "важливий напрямок зовнішньої політики". Основними зовнішніми військовими загрозами, відповідно до документа, Україна вважає поширення зброї масового знищення, можливість втягування України в регіональні війни, а також нарощування військових сил інших країн поблизу кордонів України. Серед внутрішніх загроз згадуються тероризм і сепаратизм, зниження рівня устаткованості і повільне реформування української армії, нагромадження застарілих озброєнь. Реформи збройних сил України, за задумом розробників доктрини, повинні наблизити їх до стандартів країн - членів НАТО.

Російські експерти сприйняли нову доктрину позитивно. На їхню думку, Росії залишається лише заздрити темпам, з якими в Україні проводиться військова реформа. "Україна переходить до того, що в нас тільки декларується: Міністерство оборони стане на 80% цивільною структурою, - сказав RBC daіly керівник Центру військового прогнозування, кандидат військових наук Анатолій Циганок. - Я пам"ятаю недавні виступи представників України в нашій військовій академії - мені дуже сподобалося, усе чітко і зрозуміло. Порівняно з нашими військовими керівниками вони виглядають дуже сильно". Перетворення Міноборони на цивільну структуру - болюче питання російської армії. На думку більшості експертів, "господарськими" питаннями, тендерами і постачанням повинні займатися цивільні фахівці і менеджери. А залучення в цю сферу військових створює живильне середовище для корупції і неефективної витрати коштів. "В Україні поставлене завдання: у нинішньому році керівництво Міноборони стане цивільним на 40%, а в 2005 р. військовими залишаться лише 20% персоналу, який займає ключові посади, - каже пан Циганок. - Реформа також передбачає скорочення армії з нинішніх 450 тисяч до 180 тисяч за 2004-2005 р.". На думку українського керівництва, армії потрібно також перейти до трьох родів військ замість нинішніх п"яти. Це свідчить про те, відзначає Анатолій Циганок, що Україна орієнтується на натівські стандарти організації армії. Однак інші ознаки відповідності європейським стандартам викликають у військових фахівців сумніви.

"Україна хоче перевести свою армію на професійну основу, і тут в експертів великі зауваження, - каже Анатолій Циганок. - Зараз у них 35 тисяч контрактників, які служать разом з 110 тисячами призовників. І переконливих факторів того, що контрактники кращі за підготовкою, моральними якостями, поки немає". Досить згадати невдалий приклад Росії, коли Міністерству оборони довелося звільнити 80% контрактників після "відрядження" до Чечні через низькі моральні якості. "Найголовніше - це резерви, контрактник не може бути основою армії. Боєздатність професійної, але маленької армії слабка, і в екстрених випадках усе одно доводиться вдаватися до мобілізації призовників", - відзначає пан Циганок. Тому, вважає він, на відміну від невеликих європейських країн, для Росії й України оптимальним залишається змішаний спосіб комплектування. Однак якщо про якості професійних солдатів можна сперечатися, то фінансові доводи виглядають більш ніж переконливо. "Зараз середня зарплата контрактника в Україні складає 425 гривень (1 гривня - приблизно 6 рублів). До 2005 р. їхню чисельність планується збільшити з 35 тисяч до 50 тисяч, а зарплату підняти до 917 гривень на місяць", - каже Анатолій Циганок. У цьому випадку витрати на утримання тільки контрактників зростуть до 550 млн гривень на рік. А до 2015 р. кількість контрактників складе 100 тисяч із зарплатою 3095 гривень, тоді витрати зростуть уже до 5,2 млрд гривень на рік. При цьому, відзначає він, зараз весь військовий бюджет України складає 5,6 млрд гривень, що еквівалентно 2,4% ВВП. Таким чином, на думку Анатолія Циганка, контрактна і професійна армія є для України "непосильним тягарем" - країна не витримає таких витрат.

Незважаючи на те, що абревіатура НАТО згадується в доктрині ледве не через рядок, російські військові експерти не драматизують ситуацію. "Доктрина ніяк не змінює відносин Росії й України, - вважає Анатолій Циганок. - Серед військових наших країн і на вищому, і середньому рівні гарне розуміння, немає ніяких протиріч - усі вчилися в тих самих академіях. Так що це чисто політичні речі для внутрішнього користування". Крім того, на думку військового експерта, надії на те, що НАТО прийме такі країни, як  чи Україна Росія, - дуже сумнівні. "Це ілюзії, за якими стоїть політична балаканина. У НАТО зараз мучаються, як прийняти три балтійських держави і дві невеликі європейські країни з маленькими арміями, - каже пан Циганок. - Крім того, країні-члену НАТО необхідна натівська зброя, а це великі гроші, які виділяються переважно США. Тому НАТО просто не зможе переварити такий шматок". З цією думкою погоджуються і представники України, причому і політологи, і керівництво країни. "Кілька днів тому Кучма сказав, що ми так само далекі від НАТО, як і від Євросоюзу, - сказав RBC daіly директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. - Цілий рік ходили розмови про можливість приєднання до Євросоюзу, але виявилося, що ми настільки від цього далекі, що навіть не можемо визначити терміни. Як з"ясувалося, на найближчі 5-7 років навіть ніяких перспектив немає". Причому, відзначає він, до цих слів Кучми було прийнято вважати, що до НАТО Україна ближче, ніж до Євросоюзу.

Більше того, на думку Михайла Погребинського, тема вступу України до НАТО стає все менше популярною в Україні, і включення її в доктрину пояснюється скоріше практичними міркуваннями. "У нас уже протягом низки років іде успішне співробітництво, - відзначає пан Погребинський. - У тому числі здійснюється підтримка обороноздатності наших збройних сил з боку НАТО. Наприклад, усі місцеві навчання, проведені разом з частинами НАТО, фінансуються за рахунок НАТО". Що ж стосується жителів України, то, за словами експерта, негативне ставлення до натівської тематики зараз явно домінує. "Ця тема розділяє населення України. І прихильників швидкого вступу до НАТО приблизно вдвічі менше, ніж противників, - каже Михайло Погребинський. - Тому ніяких дивідендів одержати від теми НАТО не можна, і реальні кандидати на президентську посаду цю тему зачіпати не будуть".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах